Розділ і теоретичні аспекти дослідження впливу незалежних змінних на мотивацію хворих до покращення якості власного життя

1. Незалежні змінні в психологічних дослідженнях

1.2. Психологічні чинники, котрі впливають на мотивацію хворих до покращення якості власного життя

1.3. Роль профілактичних бесід у формуванні у хворих мотивації до участі у психологічних заходах покращення якості життя. Висновки до розділу 1

В першому розділі курсової роботи ми розкрили теоретичні аспекти дослідження впливу незалежних змінних на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі: «Позбавлення звички курити», теоретично дослідили поняття незалежних змінних в експериментальному дослідженні. В другому підрозділі першого розділу ми виділили та науково обґрунтували психологічні чинники, котрі впливають на участь хворих на туберкульоз в Програмі. До них віднесли: мотиваційну сферу особистості, локус контролю (інтернальність- екстернальність) і психологічний тип ставлення до хвороби. У третьому підрозділі першого розділу ми вивчали роль профілактичних бесід у формуванні в хворих мотивації до участі у психологічних програмах, що розробляються з метою підвищення якості життя пацієнтів.

Розділ 2 методичне забезпечення експериментального дослідження впливу профілактичної бесіди на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі позбавлення звички курити

2.1 Мета, завдання, методики та організація експериментального дослідження

Мета експериментального дослідження: полягає у з’ясуванні, на скільки ефективним є вплив профілактичної бесіди про шкідливість куріння на підвищення мотивації до прийняття участі в програмі: «позбавлення звички курити» .

Завдання експериментального дослідження:

1. Підібрати психологічні методики дослідження соматичного реагування на хворобу, мотиваційної сфери досліджуваних та локусу контролю.

2. Створити авторську анкету та паспортичу з метою отримання особистих даних про досліджуваних, про стаж куріння, дізнатись чи бажають курці позбавитись звички курити.

3. Провести анкетування з мето збору інформації про процес куріння до профілактичної бесіди.

4. Провести профілактичну бесіду про шкідливість куріння з досліджуваними, котрі самостійно не взяли участь в програмі: «позбавлення звички курити», з метою мотивування їх вступити в програму.

5. Провести анкетування з мето збору інформації про процес куріння після профілактичної бесіди.

6. Порівняти контрольну та експериментальну групи досліджуваних за різними шкалами отриманих даних в результаті проведених анкетувань та за шкалами проведених психологічних методик.

Згідно мети та завдань експериментальне дослідження проводилось у чотири етапи:

1 етап – був спрямований на інформування пацієнтів про можливість прийняти участь у програмі: «позбавлення звички курити».

2 етап – передбачав діагностування досліджуваних, котрі після інформаційної бесіди зголосилися прийняти участь в програмі: «позбавлення звички курити».

3 етап – проводився з метою впливу на мотивацію хворих до участі в запропонованій програмі, задля покращення якості їхнього життя.

4 етап – був спрямований на отримання психологічних даних про досліджуваних, що склали експериментальну групу, шляхом проведення тестувань та анкетувань до та після впливу незалежної змінної, а також на проведення мотиваційної бесіди з кожним досліджуваним.

В першому етапі експериментального дослідження взяли участь 55 пацієнтів, що знаходились на стаціонарному лікуванні Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально – діагностичного центру. Ми провели бесіду з 55 пацієнтами, котрі мають звичку курити, в якій проінформували пацієнтів про можливість взяти участь в психологічній програмі: « позбавлення звички курити».

В другому етапі експериментального дослідження взяли участь 15 пацієнтів різної статі, що знаходились на стаціонарному лікуванні Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально – діагностичного центру. Вік досліджуваних становить від 23 до 61 років. На цьому етапі ми здійснили збір психологічних даних контрольної групи експерименту за допомогою створених нами паспортички та анкети, а також провели тестування досліджуваних за методиками:

а) ЛОБІ (Ленінградський опитувальник інституту ім. Бехтєрева.)

б) Модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера.

в) Опитувальник Т. Елерса для дослідження мотивації до успіху.

В третьому етапі взяли участь 25 пацієнтів яким ми запропонували заповнити паспортички та пройти анкетування на тему куріння, а також провели індивідуальні бесіди про шкідливість куріння , вплив отруйних речовин, що містяться в сигаретному димі . В даній бесіді ми також розповідали пацієнтам про те, що існує тісний зв’язок між туберкульозом легень, онкозахворюваннями легень та курінням, цю інформацію підтверджували статистичними даними.

В четвертому етапі взяли участь 11 пацієнтів різної статі, віком від 21 до 60 років, які склали експериментальну групу. На цьому етапі ми провели анкетування, зібрали дані про досліджуваних за допомогою паспортички, а також здійснили тестування експериментальної групи за методиками:

а) ЛОБІ (Ленінградський опитувальник інституту ім. Бехтєрева.)

б) Модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера.

в) Опитувальник Т. Елерса для дослідження мотивації до успіху.

На четвертому етапі дослідження ми також провели мотиваційну індивідуальну бесіду про шкідливість куріння та повторне анкетування після бесіди з метою оцінки психологічного впливу мотиваційної бесіди на свідомість досліджуваних, що склали експериментальну групу.

Дослідження проводилось у листопаді 2013 р. На базі Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру. Перед початком експериментального дослідження кожного пацієнта було попереджено про анонімність тестування, що на нашу думку, мало б суттєво вплинути на ступінь об‘єктивності відповідей.