- •Вплив незалежних змінних на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі позбавлення звички курити
- •Розділ і теоретичні аспекти дослідження впливу незалежних змінних на мотивацію хворих до покращення якості власного життя
- •Незалежні змінні в психологічних дослідженнях
- •1.2. Психологічні чинники, котрі впливають на мотивацію хворих до покращення якості власного життя
- •1.3. Роль профілактичних бесід у формуванні у хворих мотивації до участі у психологічних заходах покращення якості життя. Висновки до розділу 1
- •Розділ 2 методичне забезпечення експериментального дослідження впливу профілактичної бесіди на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі позбавлення звички курити
- •2.1 Мета, завдання, методики та організація експериментального дослідження
- •2.2. Обґрунтування вибору та застосування методик дослідження
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3 експериментальне дослідження впливу профілактичної бесіди на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі позбавлення звички курити
- •3.1 Описова статистика первинних даних
- •2.3. Плани експериментального дослідження
- •3.2 Основні результати дослідження
- •3.2.1 Особливості ставлення до хвороби, мотивації досягнення та інтернальності хворих з експериментальної та контрольної груп
- •Середні значення за статистично відмінними шкалами інтернальності
- •3.2.2. Особливості уявлень про куріння хворих, котрі одразу долучаються до програми та хворих, котрі долучають до програми після профілактичної бесіди
- •3.2.3. Вплив профілактичної бесіди на зміну уявлень хворих щодо куріння
- •Середні значення за статистично відмінними відповідями на запитання анкети
- •3.2.4 Зв'язок особистісних характеристик хворих з їхніми уявленнями про куріння
- •3.3 Рекомендації щодо залучення хворих на туберкульоз до програм позбавлення звички курити
- •Висновки до розділу 3
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток ж
- •Авторська анкета-опитувальник
2.2. Обґрунтування вибору та застосування методик дослідження
У досліджені було використано паспортичку, авторську анкету та ряд психологічних методик. У паспортичці досліджуваного просили вказати свій вік, стать, діагноз, в якій сім'ї проживає, також просили оцінити свій соматичний стан у відсотках. Паспортичку детальніше наведено у додатку А 1.
В авторській анкеті досліджуваним пропонувалось відповісти на запитання чи хотіли би вони менше курити?, чи бажають зовсім позбутися куріння?, , хто міг би допомогти в цьому?, який стаж куріння? Чи робив досліджуваний спроби кинути курити?, також пацієнтам пропонувалось оцінити на скільки для них реально позбутися куріння. Зразок анкети наведено у додатку А 2.
Для дослідження мотивації до успіху ми обрали опитувальник Т. Елерса ,за допомогою якого змогли дослідити рівень мотивації досліджуваних .
В інструкції даного опитувальника пропонувалось відповісти так або ні на 41 твердження , в залежності від того чи погоджується людина з ним .
Відповідно до ключа методики у досліджуваних можна було діагностувати низький рівень мотивації, середній рівень мотивації, помірно високий рівень мотивації або високий рівень мотивації. в залежності від кількості отриманих балів в результаті тестування. Дана методика представлена у додатку Б 1 .
Для дослідження інтернальності – екстернальності ми використали модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера. Опитувальник складається з 44 тверджень, на які досліджуваним потрібно було дати відповідь « так» чи «ні». Дана методика складається з 7 шкал: загальна інтернальність, інтернальність в галузі досягнень, інтернальність в галузі невдач , інтернальність в сімейних стосунках, інтернальність у виробничих стосунках , інтернальність в міжособистісних стосунках, інтернальність по відношенню до здоров'я, відповідно до яких здійснювалась обробка результатів тестування.
Для визначення типу психічного реагування на соматичний стан ми використали тест ЛОБІ ( Ленінградський опитувальник інституту ім. Бехтєрева , який рекомендується для роботи в медичних закладах з важкохворими та постійно хворіючи ми клієнтами . Методика складається з п'яти розділів : 1 настрій , 2 ставлення до хвороби , 3 ставлення до лікування , 4 ставлення до самотності, 5 ставлення до майбутнього. В інструкції досліджуваному пропонувалось вибрати з кожного розділу не більше трьох тверджень, які відображають його думку, або відповідь 0 та занести номер вибраних відповідей на бланк , відмічаючи їх кружечками .
В методиці виділяються тринадцять типів реагування на хворобу : гармонійний, тривожний, іпохондричний, меланхолійний, апатичний, неврастенічний, обсесивно-фобічний, ергопатичний, паранояльний.
Висновок про переважання типу психічного реагування на захворювання робився на основі порівняння отриманих результатів при обробці даних досліджуваного за всіма типами реагування з мінімальними діагностичними числами. Згідно з правилами методики діагностувалися тільки ті типи , які є рівними або переважають відповідне мінімальне діагностичне число. Зразок методики ЛОБІ наведено у додатку.