3.Технологія надання допоміг, виплат та одноразової виплати на випадок безробіття.

Надання допомоги по безробіттю регулюється статтями 22 та 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307.

Допомога по безробіттю надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Розмір допомоги по безробіттю визначається двома способами:

1) залежно від тривалості страхового стажу та у відсотковому відношенні до середньої заробітної плати (доходу) працівника;

2) незалежно від тривалості страхового стажу та у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно зі статтями 22 та 23 Закону та пунктом 2.1 згаданого Порядку застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

• до 2 років – 50 %;

• від 2 до 6 років – 55 %;

• від 6 до 10 років – 60 %;

• понад 10 років – 70 %.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

• перші 90 календарних днів – 100 %;

• протягом наступних 90 календарних днів – 80 %;

• надалі – 70%.

Середня заробітна плата (дохід) визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266.

Без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних:

1) особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, – виплата їм починається з 91 календарного дня;

2) особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;

3) особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;

4) особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду менше 26 календарних тижнів;

5) категоріям осіб, зазначеним у пункті 2.5 Порядку, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж.

Мінімальний розмір допомоги зазначеним категоріям осіб до стабілізації економічного становища в Україні визначається виходячи з реальних можливостей Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Зокрема Законом України від 9 квітня 2004 р. № 1678-IV, виходячи з можливостей Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, установлено, що допомога по безробіттю зазначеним особам встановлюється в розмірі не нижче ніж 23 % прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення допомоги по безробіттю. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів. Для зазначених осіб передпенсійний вік визначається на день їх реєстрації як безробітних у державній службі зайнятості.

Безробітним, яким виповнилося 18 років і які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їх бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації ними підприємницької діяльності у розмірі річної суми допомоги по безробіттю, визначеної конкретному безробітному.

Якщо безробітний вже отримав частину призначеної допомоги по безробіттю, то виплачується її залишок.

Допомога по безробіттю в цьому випадку не підлягає коригуванню у зв'язку зі зміною розміру середньої заробітної плати, що склалася в галузях національної економіки відповідної області, протягом періоду, за який допомога по безробіттю була виплачена.

Для розгляду питань щодо отримання допомоги безробітний подає до центру зайнятості такі документи: заяву про надання допомоги, бізнес-план.

Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, створеної центром зайнятості, щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності. Прийняте рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю оформлюється наказом, з яким безробітний має бути ознайомлений під особистий підпис.

Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю приймається протягом 10 календарних днів з дня подання всіх необхідних документів для її призначення.

Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється через установи банків у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом 10 календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності, а в разі створення юридичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності – також копії установчих документів. •

У трудовій книжці безробітного працівник державної служби зайнятості робить запис про одноразову виплату допомоги по безробіттю та зазначає період, за який вона була нарахована.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість її виплати зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.

Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 308 (зі змін, і доп.).

За цим Порядком матеріальна допомога у період професійного навчання надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та їх підпорядкування, та оплачуються вартість проїзду безробітного до місця проведення професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також проживання в період професійного навчання.

Матеріальна допомога у період професійного навчання не надається: особам, які не мають статусу безробітного; безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю; громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межами України, й не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебували, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, у разі відсутності раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового або страхового стажу; особам, які забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичним особам, які були суб'єктами підприємницької діяльності або виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами й не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у разі відсутності раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу.

Розмір матеріальної допомоги у період професійного навчання, установлений на початок професійного навчання, не підлягає зменшенню залежно від тривалості безробіття і залишається однаковим на весь період навчання.

Якщо до направлення на професійне навчання безробітний отримував допомогу по безробіттю, яка була зменшена залежно від тривалості безробіття, то розмір матеріальної допомоги у період професійного навчання встановлюється, виходячи з розміру допомоги по безробіттю за останній місяць.

Без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається матеріальна допомога у період професійного навчання для таких категорій безробітних: 1) особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів; 2) особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви; 3) особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України; 4) особам, які шукають роботу вперше, у тому числі випускникам загальноосвітніх шкіл, а також особам, які закінчили навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах або звільнились зі строкової військової служби і не мали страхового стажу; 5) особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду менше 26 календарних тижнів; 6) категоріям осіб, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж; 7) військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, у разі порушення строку реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних; 8) особам, які проходили державну службу в підрозділах міліції та були звільнені у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, у разі порушення строку реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних.

Тривалість виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю, що визначається залежно від категорії безробітного і не може її перевищувати.

Виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання здійснюється з першого дня професійного навчання та призначається на підставі особистої заяви безробітного, а якщо безробітного направлено на професійне навчання до призначення допомоги по безробіттю, – довідки про середню заробітну плату за останнім місцем роботи, відомостей трудової книжки, за пред'явленням свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або документа, що посвідчує особу.

У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, допомога на поховання виплачується особам, які здійснили поховання, у розмірі прожиткового мінімуму.

Допомога на поховання виплачується на підставі заяви та документів, які: підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть); засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного; засвідчують особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).

Суми матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належать безробітному і залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю, виплачуються непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.