Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприрод­ним способом (ст. 153 кк)

Основним безпосереднім об'єктом злочину є статева свобо­да, та статева недоторканість особи.

Додатковим об'єктом може бути нормальний фізичний і психічний розвиток неповно­літнього ,здоров'я осо­би.

Потерпілим від злочину є особа, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного.

Об'єктивна сторона злочину полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом, що поєднується із застосуван­ням фізичного насильства, погрозою його застосування або з ви­користанням безпорадного стану потерпілої особи.

Під задоволенням статевої пристрасті неприродним способом потрібно розуміти будь-які дії сексуального характеру незалежно від їх гетеро- або гомосексуальної спрямованості (крім природного статевого акту, що охоплене диспозицією ст. 152). Це, зокрема, мужолозтво, лесбіянство, орогенітальний контакт жінки з чоловіком або чоловіка з чоловіком, аногенітальний контакт чоловіка з жінкою, сурогатні форми статевих зносин, які імітують природний статевий акт (наприклад, проникнення у ста­теві органи жінки рукою або іншим предметом), садистські дії сек­суального характеру, сексуальний мазохізм, при якому задоволен­ня статевої пристрасті винного відбувається в процесі заподіяння потерпілій особі фізичних мордувань.

Кримінальна караність даної поведінки визначається не так званою неприродністю способів за­доволення статевої пристрасті, можливою гомосексуальною спря­мованістю чи аморальністю дій, описаних у ст. 153, а їх насильни­цьким характером, в результаті чого відбувається посягання на такі важливі соціальні цінності, як статева свобода і недоторканість, нормальний розвиток неповнолітніх.

Під мужолозтвом розуміють один із різновидів чоловічого го­мосексуалізму - педерастію, тобто аногенітальний сексуальний контакт чоловіка з чоловіком.

Лесбіянство (жіночий гомосексуалізм) - це форма задоволення статевої пристрасті жінки шляхом вчинення нею різноманітних дій сексуального характеру з особою жіночої статі (наприклад, дотор­кання до статевих органів, мастурбація, орально - генітальні конта­кти, вплив на ерогенні зони партнерші за допомогою штучних пристосувань).

Поняття фізичного насильства, погрози його застосування та використання безпорадного стану потерпілого у даному складі злочину за своїм змістом є такими ж, що й при зґвалтуванні. Пере­лік способів, які трансформують сексуальну поведінку людей у злочин, є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає.

Злочин визнається закінченим з моменту вчинення дії сексуаль­ного характеру, спрямованої на задоволення статевої пристрасті.

Суб'єкт та суб'єктивна сторона за своїм змістом аналогічні таким елементам складу зґвалтування.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його повтор­но, групою осіб або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений ст. 152 або ст. 154, скоєння злочину щодо неповно­літнього або неповнолітньої (ч. 2 ст. 153 КК), а особливо кваліфі­куючими ознаками - вчинення злочину щодо малолітнього або ма­лолітньої, а також спричинення злочином особливо тяжких на­слідків (ч. З ст. 153). За своїм змістом вказані ознаки аналогічні обставинам, які обтяжують відповідальність за зґвалтування.