Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
L_20.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
150 Кб
Скачать
☆
    1. Ненасильницькі статеві зносини Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 кк)

Об'єктом цього злочину є статева недоторканість особи, а також нормальний фізичний і психічний розвиток непов­нолітніх.

Додатковим об'єктом може бути нормальний фізичний і психічний розвиток неповно­літнього ,здоров'я осо­би.

Потерпілим від злочину є особа жіночої або чоловічої статі, яка не досягла статевої зрілості.

Статева зрілість - це такий фізіологічний стан організму лю­дини, досягнення якого дозволяє їй належним чином і без шкідли­вих наслідків для здоров'я виконувати репродуктивну функцію.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні природного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості. Статеві зносини у даному разі не поєднуються із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування або з використанням без­порадного стану потерпілої особи.

За загальним правилом, розглядуваний склад злочину передба­чає згоду потерпілого на вчинення статевого акту з ним.

Якщо потерпіла особа з тих чи інших причин (малолітній вік. розумова відсталість, непритомний стан тощо) не розуміла харак­теру і наслідків вчинюваних з нею дій, скоєні статеві зносини слід розцінювати як зґвалтування малолітньої або неповнолітньої осо­би з використанням її безпорадного стану.

Злочин вважається закінченим з початку вчинення статевого акту. На кваліфікацію за ст. 155 не впливає, були статеві зносини одноразовими або, наприклад, набули форми фактичного шлюбу.

Суб'єкт злочину - особа чоловічої або жіночої статі, якій ви­повнилось 16 років. Оскільки у ст. 155 йдеться про природний гетеросексуальний акт, стать винного завжди протилежна статі по­терпілої особи.

Особливістю суб'єктивної сторони злочину є те, що психічне ставлення до стану статевої зрілості потерпілої особи може буті не лише умисним, а й необережним. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, утворюють склад злочину, передбаче­ний ст. 155, як тоді, коли винний знав або допускав, що потерпілий чи потерпіла не досягли статевої зрілості, так і у тому разі, коли він міг і повинен був це передбачати.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 155) визнається вчинення його батьком, матір'ю або особою, що їх замінює, запо­діяння безплідності чи інших тяжких наслідків.

До батьків (глава 12 СК) належать і усиновителі, оскільки від­повідно до закону вони у відношенні до усиновлених прирівню­ються в особистих та майнових правах та обов'язках до родичів за походженням. Під особами, які замінюють батьків, потрібно ро­зуміти опікуна, піклувальника, вітчима, мачуху.

Безплідність - це нездатність особи жіночої або чоловічої статі до запліднення, а у особи жіночої статі - це також нездатність до виношування плоду та розродження (пологів). До інших тяжких наслідків потрібно відносити, зокрема, смерть або самогубство по­терпілої особи, тяжке тілесне ушкодження, зараження вірусом імунодефіциту людини або іншою невиліковною інфекційною хворобою.

Розбещення неповнолітніх (ст. 156 кк).

Об'єкт злочину - статева недоторканість особи, нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітніх.

Потерпілим виступає особа, яка не досягла 16-річного віку.

З об'єктивної сторони злочин виражається у вчиненні різно­манітних розпусних дій сексуального характеру, здатних виклика­ти фізичне і моральне розбещення неповнолітніх потерпілих. Роз­пусні дії можуть бути як фізичними, так і інтелектуальними.

Фізичне розбещення - це, зокрема, оголення статевих органів винної або потерпілої особи, мацання їх, інші непристойні дотики, які викликають статеве збудження, навчання онанізму, вчинення у присутності потерпілого природного статевого акту, акту онаніз­му, мужолозтва або задоволення статевої пристрасті неприродним способом, схилення або примушення потерпілих до вчинення сек­суальних дій між собою або щодо винного тощо. Диспозицією ст. 156 КК охоплюється також задоволення статевої пристрасті винного неприродним способом (наприклад, оральний або аналь­ний секс), якщо при цьому щодо особи, яка не досягла 16-річного віку, не застосовується фізичне насильство, погроза його застосу­вання та не використовується безпорадний стан потерпілої особи.

Природні статеві зносини з особою, якій не виповнилось 16 ро­ків і яка не досягла статевої зрілості, за її згодою не визнаються фізичним розбещенням неповнолітніх в плані відповідальності за ст. 156 КК і кваліфікуються за ст. 155 КК.

Інтелектуальне розбещення може полягати, наприклад, у циніч­них розмовах з потерпілим на сексуальні теми, розповіді відвер­тих, натуралістичних сексуальних історій, фотографуванні потер­пілих в різних сексуальних позах, демонстрації порнографічних предметів (за наявності підстав такі дії потребують додаткової кваліфікації за ст. ЗОЇ КК).

Розпусні дії з потерпілою особою, яка не досягла 16-річного ві­ку, вчинені безпосередньо перед її зґвалтуванням насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом або ста­тевими зносинами з особою, яка не досягла статевої зрілості, пов­ністю охоплюються відповідними частинами статей 152, 153, 155. Відсутність додаткової кваліфікації за ст. 156 пояснюється тим, що у подібних випадках розбещення неповнолітніх з урахуванням спрямованості умислу винного розглядається лише як етап у вчи­ненні інших статевих злочинів. Наявність розриву у часі між роз­пусними діями і вчиненням стосовно однієї і тієї ж потерпілої осо­би іншого статевого злочину, що виключає переростання одного злочинного діяння в інше, означає, що вчинене потрібно кваліфі­кувати за сукупністю злочинів.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення розпусних дій. Згода потерпілого на вчинення щодо нього таких дій на квалі­фікацію за ст. 156 не впливає.

Суб'єктивна сторона складу злочину характеризується пря­мим умислом. При цьому стосовно віку потерпілого доктрина і судова практика допускає не лише непрямий умисел, а й необере­жну форму вини (винний не передбачав, але міг і повинен був пе­редбачити, що вчинює зазначені дії з особою, якій ще не виповни­лося 16 років).

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 156) є вчинення його щодо малолітньої особи, а також батьком, матір'ю чи осо­бою, котра їх замінює.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]