- •Тема 1. Основи управління проектами
- •1.1. Поняття та основні ознаки проекту
- •1.2. Типи проектів
- •1.3. Життєвий цикл проекту
- •Концептуальна схема життєвого циклу проекту наведена на рис. 1.4
- •1.4. Оточення та учасники проекту
- •1.5. Управління проектом
- •Тема 2. Управління розробкою проекту
- •Зміст початкової (передінвестиційної) фази проекту
- •2.2. Сутність проектного аналізу
- •2.3. Структура проектного аналізу
- •Тема 3. Управління ризиками проекту
- •Основні поняття та визначення
- •3.2. Методи кількісного аналізу і прогнозування ризику та невизначеності
- •3.3. Методи зниження ризиків
2.2. Сутність проектного аналізу
Метою проектного аналізу є визначення його результатів (цінності):
Результати (цінність) проекту |
= |
Зміна вигід у результаті впровадження проекту |
- |
Зміна витрат, пов’язаних з цим впровадженням |
Якщо проект, наприклад, пов`язаний із збільшенням випуску продукції, то:
Зміна вигід в результаті проекту |
= |
Ціна продукції |
* |
Приріст об`єму продукції проекту в результаті його здійснення |
Зміна витрат у результаті проекту |
= |
Вартість одиниці ресурсів |
* |
Приріст об`єму ресурсів на виробництво продукції проекту |
Через те, що вартість грошей протягом часу змінюється, в проектному аналізі застосовують метод дисконтування.
Існують наступні показники ефективності інвестиційних проектів:
показники комерційної (фінансової) ефективності, які враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;
показники бюджетної ефективності, які враховують фінансові наслідки здійснення проекту для державного, регіонального або місцевого бюджету;
показники економічної ефективності, які враховують результати та витрати, пов`язані з реалізацією проекту, які виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту.
Порівняння різних інвестиційних проектів і вибір кращого з них рекомендується робити з використанням таких показників:
чистий дисконтований прибуток (ЧДП) або інтегральний ефект;
індекс прибутковості (ІП);
внутрішня норма прибутковості (ВНП);
строк окупності (Ток).
2.3. Структура проектного аналізу
Проектний аналіз складається з:
технічного аналізу;
комерційного аналізу;
фінансового аналізу;
екологічного аналізу;
організаційного аналізу;
соціального аналізу;
економічного аналізу.
Технічний аналіз вивчає:
техніко-економічні альтернативи;
варіанти місцезнаходження;
розмір (об`єм, масштаб) проекту;
термін реалізації проекту в цілому і його фаз;
доступність і достатність джерел сировини, робочої сили;
ємність ринку для продукції проекту;
витрати на проект з урахуванням непередбачених факторів;
графік проекту.
Комерційний аналіз оцінює проект з точки зору кінцевих споживачів продукції або послуг, що пропонуються проектом. В результаті його здійснення необхідно відповісти на наступні питання:
де буде продаватися продукція?
чи має ринок достатню ємність, щоб поглинути всю продукцію, яка виготовляється, без впливу на її ціну?
якщо існує вірогідний вплив на ціну, то який він?
чи залишиться проект життєздатним з фінансової точки зору при новій ціні?
яку частку загальної ємності ринку може забезпечити запропонований проект?
чи призначена продукція, що виготовляється, для місцевого споживання або йде на експорт?
Фінансовий аналіз має декілька цілей:
визначення фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми;
виявлення змін у фінансовому стані та результатів у просторово-часовому розрізі;
виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані й результатах;
прогноз основних тенденцій у фінансовому стані і результатах діяльності фірми.
Фінансовий аналіз визначає рентабельність та ефективність проекту з погляду інвесторів та організацій, що реалізують проект, а також оцінює поточний та прогнозований стан підприємства.
Для розрахунку фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми використовуються показники ліквідності та рентабельності.
Крім того, здійснюється прогнозування продажів, розрахунки капітальних витрат проекту та потреби в обігових коштах, аналізуються джерела фінансування, складається бюджет проекту.
Фінансове планування включає:
план прибутків;
податковий план;
баланс грошових потоків;
прогноз бухгалтерського балансу;
розрахунок показників ліквідності та рентабельності;
розрахунок показників ефективності проекту.
Екологічний аналіз займає особливе місце в проектному аналізі, тому що неправильні рішення людини по відношенню до оточуючого середовища призводять до незворотних його змін.
Завданням екологічного аналізу проекту є встановлення потенційних збитків оточуючому середовищу, що завдаються проектом як в інвестиційний, так і в постінвестиційний періоди, а також визначення заходів, необхідних для зменшення цих збитків.
Проведення екологічного аналізу пов`язане з деякими труднощами через те, що екологічні наслідки проектів не завжди можно розрахувати, тому найважливішою задачею аналітика є ідентифікація можливих наслідків проекта та правильне застосування існуючих методик для їх кількісного та грошового виразу.
Організаційний аналіз. Метою організаційного анализу є оцінка організаційного, правового, політичного та адміністративного середовища, в межах якого повинен реалізовуватися та експлуатуватися проект.
Основними завданнями аналізу є:
визначення завдань учасників проекту згідно з чинним законодавством;
оцінка сильних і слабких сторін учасників проекту з точки зору матеріально-технічної бази, кваліфікації, структури, фінансового становища;
оцінка можливого впливу законів, політики і інструкцій на проект - особливо в частині захисту оточуючого середовища, заробітної платні, цін, державної підтримки та ін.;
розробка заходів по усуненню слабких сторін учасників проекту, що були виявлені в процесі аналізу;
розробка пропозицій щодо удосконалення організаційних факторів, що впливають на ефективність проекту.
Соціальний аналіз. Метою соціального аналізу є визначення допустимості проекту для його користувачів. Соціальний аналіз зосереджує увагу на наступних основних питаннях:
соціокультурні і демографічні характеристики груп населення, що мають відношення до проекту;
організація населення в районі дії проекту, включаючи структуру сім`ї, наявність робочої сили, доступ до контролю ресурсами;
допустимість проекту для місцевої культури;
стратегія забезпечення необхідних зобов`язань групами населення та організаціями, що користуються результатами проекту.
Економічний аналіз визначає чи сприяє проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигід з меншими витратами.
Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка говорить, що оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосування, їх вартість повинна вимірюватись з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів.
Визначення економічної цінності проекту засноване на встановленні:
впливу результатів проекту на розвиток національної економіки;
оцінки використаних ресурсів і результатів проекту за цінами, що відображають їх справжню цінність для національної економіки;
прямих впливів проекту на економіку країни (зміна попиту і пропозиції на окремі товари, зайнятості, економічної ситуації та ін.);
Вибираючи проект, треба відповісти на такі питання:
яким буде чистий економічний прибуток проекту?
хто скористається одержаним прибутком?
який доступ користувачів проекту до цього прибутку?
Усвідомлення впливу проекту на економіку країни має супроводжуватись визначенням побічних ефектів проекту та їх наслідків.
