Тема 3. Управління ризиками проекту

3.1. Основні поняття та визначення ризик-менеджменту

3.2. Методи кількісного аналізу і прогнозування ризику та невизначеності

3.3. Методи зниження ризиків

1. Основні поняття та визначення

Одним з ключових понять у ризик-менеджменті є поняття невизначеності.

Під невизначеністю розуміється неповна або неточна інформація про умови реалізації проекту (тобто може бути, а може і не бути).

Невизначеність пов`язана з можливістю виникнення в процесі реалізації проекту несприятливих ситуацій та наслідків, які перешкоджають досягненню запланованих результатів, і характеризується поняттям ризику.

Чим вищий рівень непередбачуваності дій, тим більший ризик.

Головний наслідок ризику – перевитрати часу і ресурсів на виконання проекту, через зростання обсягів робіт та збільшення тривалості виконання робіт проекту.

Для кожної фази ЖЦП характерні свої ризики, причини яких можуть бути абсолютно різні.

Управління ризиками – це сукупність заходів і методів аналізу та послаблення впливу чинників ризику, поєднаних у систему виявлення, оцінки, планування, моніторингу і проведення коригуючих заходів.

Мета аналізу ризику – надати учасникам проекту необхідну інформацію для прийняття рішення стосовно доцільності участі у проекті та їх захисту від можливих фінансових втрат.

Технологія управління ризиками, яка є основою будь-якої моделі управління ризиком включає такі елементи, які виконуються послідовно:

• встановлення ризиків (виявлення джерел та типів ризиків);

• оцінка (вимірювання) ризиків, аналіз факторів та умов, які впливають на імовірність настання ризиків, розміри втрат, а також допустимі (нормативні) рівні ризиків;

• вибір засобів та визначення методів зменшення ризиків;

• диверсифікацію ризиків;

• ситуаційний контроль ризиків, порівняння з допустимим рівнем ризиків, проведення заходів по корегуванню ризиків з урахуванням ситуації, що складається на кожен конкретний момент часу;

• ліквідація негативних наслідків прояви ризиків;

• накопичення та обробка ретроспективної інформації про ризикові ситуації та обробка їх наслідків, вироблення рекомендацій з метою урахування отриманого досвіду в майбутньому.

Існує ціла низка ризиків, з якими може зіткнутися будь-який проект. Класифікують ризики, що притаманні проектній діяльності, наступним чином:

1. Зовнішні непередбачені ризики:

• несподівані державні заходи в сферах матеріально-технічного забезпечення, охорони навколишнього середовища, експорту - імпорту, ціноутворення , оподаткування та ін.;

• природні катастрофи;

• злочини (саботаж, вандалізм, тероризм);

• несподівані зовнішні ефекти (екологічні, соціальні);

• зриви (з причини банкрутства підрядників, у фінансуванні, через помилки у визначенні цілей проекту).

2. Зовнішні передбачені ризики:

• ринковий ризик в зв`язку з погіршенням можливості отримання сировинно-матеріальних ресурсів, зростанням їх вартості, посиленням конкуренції та ін. ;

• операційний (відхилення від цілей проекту, порушення безпеки);

• неприпустимий екологічний вплив;

• негативні соціальні наслідки;

• зміна валютних курсів;

• інфляція;

• оподаткування.

3. Внутрішні нетехнічні ризики:

• зриви планів робіт через нестачу матеріалів, робочії сили, помилок планування та ін.;

• перевитрати коштів з причини зривів планів робіт, некваліфікованого персоналу, неправильних кошторисів та ін.

4. Технічні ризики:

• зміни технології;

• погіршення якості виробництва;

• помилки в проектно-кошторисній документації.

5. Правові ризики:

• ліцензії;

• патентне право;

• невиконання контрактів;

• форс-мажор.

6. Страхові ризики:

• пряма шкода майна;

• непряма шкода;

• ризики, що страхуються у відповідності до нормативних документів (нанесення тілесних ушкоджень, пошкодження майна).

Алгоритм експертної оцінки ризиків полягає в наступному:

1. Розробка повного переліку можливих ризиків.

2. Ранжування ризиків за ступенями важливості.