Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕМИ 1-3 УП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
248 Кб
Скачать
☆

Тема 3. Управління ризиками проекту

3.1. Основні поняття та визначення ризик-менеджменту

3.2. Методи кількісного аналізу і прогнозування ризику та невизначеності

3.3. Методи зниження ризиків

    1. Основні поняття та визначення

Одним з ключових понять у ризик-менеджменті є поняття невизначеності.

Під невизначеністю розуміється неповна або неточна інформація про умови реалізації проекту (тобто може бути, а може і не бути).

Невизначеність пов`язана з можливістю виникнення в процесі реалізації проекту несприятливих ситуацій та наслідків, які перешкоджають досягненню запланованих результатів, і характеризується поняттям ризику.

Чим вищий рівень непередбачуваності дій, тим більший ризик.

Головний наслідок ризику – перевитрати часу і ресурсів на виконання проекту, через зростання обсягів робіт та збільшення тривалості виконання робіт проекту.

Для кожної фази ЖЦП характерні свої ризики, причини яких можуть бути абсолютно різні.

Управління ризиками – це сукупність заходів і методів аналізу та послаблення впливу чинників ризику, поєднаних у систему виявлення, оцінки, планування, моніторингу і проведення коригуючих заходів.

Мета аналізу ризику – надати учасникам проекту необхідну інформацію для прийняття рішення стосовно доцільності участі у проекті та їх захисту від можливих фінансових втрат.

Технологія управління ризиками, яка є основою будь-якої моделі управління ризиком включає такі елементи, які виконуються послідовно:

  • встановлення ризиків (виявлення джерел та типів ризиків);

  • оцінка (вимірювання) ризиків, аналіз факторів та умов, які впливають на імовірність настання ризиків, розміри втрат, а також допустимі (нормативні) рівні ризиків;

  • вибір засобів та визначення методів зменшення ризиків;

  • диверсифікацію ризиків;

  • ситуаційний контроль ризиків, порівняння з допустимим рівнем ризиків, проведення заходів по корегуванню ризиків з урахуванням ситуації, що складається на кожен конкретний момент часу;

  • ліквідація негативних наслідків прояви ризиків;

  • накопичення та обробка ретроспективної інформації про ризикові ситуації та обробка їх наслідків, вироблення рекомендацій з метою урахування отриманого досвіду в майбутньому.

Існує ціла низка ризиків, з якими може зіткнутися будь-який проект. Класифікують ризики, що притаманні проектній діяльності, наступним чином:

1. Зовнішні непередбачені ризики:

  • несподівані державні заходи в сферах матеріально-технічного забезпечення, охорони навколишнього середовища, експорту - імпорту, ціноутворення , оподаткування та ін.;

  • природні катастрофи;

  • злочини (саботаж, вандалізм, тероризм);

  • несподівані зовнішні ефекти (екологічні, соціальні);

  • зриви (з причини банкрутства підрядників, у фінансуванні, через помилки у визначенні цілей проекту).

2. Зовнішні передбачені ризики:

  • ринковий ризик в зв`язку з погіршенням можливості отримання сировинно-матеріальних ресурсів, зростанням їх вартості, посиленням конкуренції та ін. ;

  • операційний (відхилення від цілей проекту, порушення безпеки);

  • неприпустимий екологічний вплив;

  • негативні соціальні наслідки;

  • зміна валютних курсів;

  • інфляція;

  • оподаткування.

3. Внутрішні нетехнічні ризики:

  • зриви планів робіт через нестачу матеріалів, робочії сили, помилок планування та ін.;

  • перевитрати коштів з причини зривів планів робіт, некваліфікованого персоналу, неправильних кошторисів та ін.

4. Технічні ризики:

  • зміни технології;

  • погіршення якості виробництва;

  • помилки в проектно-кошторисній документації.

5. Правові ризики:

  • ліцензії;

  • патентне право;

  • невиконання контрактів;

  • форс-мажор.

6. Страхові ризики:

  • пряма шкода майна;

  • непряма шкода;

  • ризики, що страхуються у відповідності до нормативних документів (нанесення тілесних ушкоджень, пошкодження майна).

Алгоритм експертної оцінки ризиків полягає в наступному:

1. Розробка повного переліку можливих ризиків.

2. Ранжування ризиків за ступенями важливості.