- •Рецензенти:
- •Етапи написання курсових, бакалаврських і магістерських робіт
- •Методи наукового дослідження
- •Мова і стиль наукової роботи
- •Структура наукової роботи
- •Перелік умовних позначень
- •Додатки
- •Загальні вимоги
- •Основна частина
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Курсова робота
- •Нумерація
- •Подання текстового матеріалу
- •Ілюстрації
- •Правила цитування та посилання на джерела
- •Оформлення списку використаних джерел
- •Оформлення посилань на архівні джерела
- •Додатки
- •Підготовка до захисту робіт
- •Документація, необхідна для захисту
- •Орієнтовна схема рецензії на бакалаврську (магістерську) роботу Рецензія
- •Орієнтовна схема відгуку на бакалаврську (магістерську) роботу Відгук наукового керівника
- •Захист і оцінювання курсових, бакалаврських і магістерських робіт
- •Орієнтовні критерії оцінювання
- •Орієнтовна тематика курсових робіт з історії України для студентів історичного факультету
- •Тематика бакалаврських робіт, захищених на кафедрі історії України
- •Тематика магістерських робіт, захищених на кафедрі історії України
- •Анпілогова Тетяна Юріївна Климов Анатолій Олексійович
- •Видавець і виготовлювач Видавництво Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Структура наукової роботи
Курсова, бакалаврська та магістерська робота повинна містити:
титульний аркуш;
зміст;
перелік умовних позначень (за необхідності);
вступ;
основну частину;
висновки;
список використаних джерел;
додатки (за необхідності).
Розділ 2. Вимоги до змісту роботи
Зміст
Зміст подається на початку наукової роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, зокрема, вступу, висновків, списку використаної літератури й додатків (за наявності).
Перелік умовних позначень
Якщо в науковій роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, абревіатури, позначення тощо, то їх перелік можна подати окремим списком, який розміщують перед вступом під заголовком «Перелік умовних позначень».
Перелік друкують двома колонками, в яких ліворуч за абеткою наводять скорочення, а праворуч – їх детальну розшифровку.
Вступ
Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми, її значущість, підстави та вихідні дані для вивчення теми, обґрунтування необхідності проведення досліджень. Далі в певній послідовності подаються актуальність, об’єкт, предмет роботи, хронологічні та географічні межі дослідження, мета і завдання дослідження, огляд літератури, а для магістерських робіт – практичне значення одержаних результатів і структура роботи.
Актуальність теми
Актуальність – обов’язкова вимога до наукової роботи. Те, як автор уміє обрати тему і наскільки правильно він цю тему оцінює з точки зору вчасності і соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість.
Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язками проблеми чітко й аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку історичної науки чи якоїсь іншої галузі, особливо на користь України.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, обране дослідником для вивчення.
Предмет дослідження – це певний аспект або особливості об’єкта. Тобто предмет міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Як правило, предмет чітко й повно відбивається в темі роботи.
Наприклад, визначимо об’єкт і предмет для теми «УСРР у добу нової економічної політики (1921–1928 рр.)». Об’єктом у даному випадку буде Українська Соціалістична Радянська Республіка, а предметом – розвиток УСРР у добу непу.
Хронологічні межі дослідження – це визначення конкретного часового простору, коли відбувалися події, досліджені в науковій роботі.
Географічні межі дослідження – просторові межі, конкретна територія, на якій відбувалися події, що досліджуються в роботі.
Мета роботи відбиває її головну ідею й звичайно тісно переплітається з назвою роботи. Вона чітко вказує, що саме розв’язується в роботі. Не слід формулювати мету як «дослідити…», «вивчити…», тому що ці слова вказують на засіб її досягнення. Слушними будуть такі формулювання: «виявити…», «описати…», «встановити…», «змоделювати…», «реконструювати…» тощо.
Завдання роботи – це ті кроки, які необхідно зробити для досягнення мети дослідження. Найчастіше завдання роботи перегукуються зі структурними одиницями основної частини роботи, тобто з назвами розділів чи підрозділів, у яких і розкриваються ці завдання.
Практичне значення одержаних результатів
У магістерській роботі треба подавати відомості про наукове використання та практичне застосування результатів або рекомендації щодо їх використання.
Історіографія роботи (ступінь дослідженості теми)
У магістерських роботах історіографію дослідження (огляд літератури та джерел) подають в окремому першому розділі, однак у курсових і бакалаврських роботах його доцільніше подавати у вступі. В огляді літератури подається стисла характеристика ступеня розробленості теми роботи в історичній літературі. Підкреслюються окремі аспекти теми, розроблені в працях вітчизняних та закордонних науковців. Називаються питання, котрі залишилися невирішеними. Бажано закінчити розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Якщо історіографія подається в основній частині в межах розділу, то його загальний обсяг не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини роботи.
При використанні в дослідженні архівних документальних матеріалів треба вказати назву документа, номер фонду, опису й архівної справи, а також назву архіву, в якому зберігаються використані матеріали.
Структура роботи
Вступ магістерської роботи закінчується характеристикою структури роботи, у якій вказуються основні структурні одиниці роботи, кількість розділів, додатків і загальний обсяг дослідження.
