20. Світові тенденції розвитку та конкурентні переваги фінансового посередництва.

Теоретично можна уявити ситуацію, коли економічні суб'єкти — кредитори і позичаль-ники — будують свої взаємовідносини прямо, не звертаючись до посередників. Проте, ор-ганізація таких відносин була б для них і суспільства набагато дорожчою, сповільненою, високоризикованою і незручною.

Конкуретні переваги фінансового посередництва визначаються такими особливостями.

Можливість для кожного окремого кредитора оперативно розмістити вільні кошти у прибуткові активи, а для позичальника — оперативно мобілізувати додаткові кошти, необ-хідні для вирішення виробничих чи споживчих завдань, при цьому оперативно повернути їх на початкові позщії. Кредитору достатньо звернутися до будь-якого посередника і розмістити у нього свої кошти, поклавши їх в «загальний котел», а позичальнику достатньо звернутися ту-ди само і отримати їх у позику, ніби взявши їх з цього котла. Шукати їм одне одного зовсім не потрібно і навіть знати про існування одне одного не обов'язково. Потрібен лише широкий розвиток мережі фінансових посередників;.

Скорочення витрат базових суб'єктів грошового ринку на формування вільних кош-тів, розміщення їх у дохідні активи та запозиченні додаткових коштів. Це зумовлюється такими чинниками:

а) кредитору і позичальнику не потрібно витрачати багато часу та зусиль на пошуки одне одного (на рекламу, створення інформаційних систем);

б) не потрібно здійснювати складні оціночно-аналітичні заходи щодо потенційного клієнта, щоб визначити його надійність, платоспроможність. Цей клопіт і витрати бере на себе фінансо-вий посередник;

в) не потрібно мати справу з великою кількістю дрібних кредиторів чи позичальників, на підтримання контактів з якими потрібні значні кошти, їх консолідованим представником на ринку є посередник, підтримання контактів з яким обійдеться значно дешевше.

Для забезпечення своєї діяльності фінансові посередники також витрачають значні кошти, і утримання цих посередників обходиться суспільству недешево. Проте завдяки значним обсягам виконуваних операцій, їх оптовому характеру, собівартість кожної окремої операції коштуватиме посередникам та суспільству значно дешевше, ніж якби вона виконувалась безпосередньо кредиторами та позичальниками.

Послабленна фінансових ризиків для базових суб’єктів грошового ринку, оскільки значна частина їх перекладається на посередників. Це стає можливим завдяки широкій диверсифікації посередницької діяльності, створенню спеціальних систем страхування та захисту від фінансових ризиків;

Збільшення дохідності позичкових капіталів, особливо зосереджених у дрібних вла-сників, завдяки зменшенню фінансових ризиків, скороченню витрат на здійснення фі-нансових операцій та відкриттю доступу до великого, високодохідного бізнесу. Це зу-мовлено тим, що посередники мають можливість сконцентрувати значну кількість невеликих заощаджень і спрямувати їх на фінансування великих, високодохідних операцій та проектів.

Можливість урізноманітнити відносини між кредиторами і позичальниками изданиям додаткових послуг, які беруть на себе посередники. Це, зокрема, страхування кредитора від різних ризиків, задоволення потреб у пенсійному забезпеченні, забезпеченні житлом, набутті права власності й управління певними об’єктами тощо. Фінансові посередники спеціалізуються на наданні таких послуг, у зв'язку з чим формується широке коло їх окремих видів: депозитних інституцій, страхових компаній, пенсійних фондів, інвестицій-них і фінансових компаній, взаємних фондів тощо. У кожній країні цей перелік може бути різним, причому чим більше в країні розвинутий грошовий ринок, тим більшим буде ряд рі-зноманітних фінансових посередників.

Оскільки базові суб'єкти грошового ринку переважно є суб'єктами реального сектору економіки (ділові підприємства та домашні господарства), то, створюючи для їх функціону-вання сприятливі умови, фінансові посередники позитивно впливають на кругообіг капіталу в процесі розширеного відтворення, розвиток виробництва, торгівлі, інших сфер економіки. Особливо важлива їх роль у переміщенні грошових заощаджень домашніх господарств в обіг ділових підприємств. Це зумовлено тим, що ці заощадження є найбільшим джерелом інвести-цій в економіку, проте вони перебувають у величезної кількості власників, індивідуальні роз-міри їх малі, отже перерозподілити їх без посередників було б технічно неможливо.

Сьогодні на міжнародному, так і вітчизняному ринках фінансових посередників спосте-рігаються такі тенденції:

1. Посилення конкуренції. Особливо сильна конкуренція в найбільш прибуткових сегментах фінансових ринків (міжбанківська конкуренція, а також конкуренція між банками і небанківськими фінансовими посередниками).

2. Посилення процесів М&А. В умовах глобалізації міжнародних фінансових ринків укрупнения фінансових інститутів — вирішальна умова їх виживання. За підсумками 2005 р. на сектор фінансових посередників припало 25 % світового обсягу операцій М&А, а в 2006 р. їх кількість збільшилася до 38 %.

3. Скасування законодавчої бази, що забороняла раніше суміщати ведения комерційної банківської діяльності з інвестиційною і страховою діяльністю. У США в 1999 р. набув чинності закон Греема-Ліч-Блайлі, що скасовує положения закону Гласа-Стігала. Аналогіч-ні процеси відбулися в Японії, де скасований Закон про цінні папери і біржі 1948 р. (ст. 65). У Європі після ухвалення Директиви про інвестиційні послуги банки отримали доступ на фондові ринки тих країн, на які раніше вони вийти не могли (Франція, Іспанія). Після зняття цих обмежень банки почали створювати потужних інтегрованих фінансових посередників, що надають весь спектр фінансових операцій.

4. Фінансові посередники все частіше обирають стратегію розвитку роздрібного бізнесу через зниження процентної маржі і посилення конкуренції за корпоративного клієнта. Сьо-годні, за найскромнішими підрахунками, «під матрацами» і «в панчохах» у українців може знаходитися до 40 млрд долларів.

Водночас, споживчим кредитуванням зараз користується лише 10 % наших громадян, у 50 % українців немає навіть банківського рахунка і приблизно 70 % населения не користу-ється фінансовими послугами на постійній основі.

У спробі завоювати довіру клієнтів фінансові посередники починають позиціонувати себе як фінансові супермаркета.

Фінансові супермаркета надають комплексний підхід до обслуговування клієнтів (мак-симальне збільшення обсягу перехресних продажів банківських і небанківських фінансових послуг), розвивають великі роздрібні мережі, підвищують якість обслуговування клієнтів. У більшості західних фінансових супермаркетів вже немає стійок з броньованим склом, що відокремлюють співробітників від клієнтів. Відділення є просторим залом, з диванами і крі-слами, кафе, дитячими кімнатами, копіювальними центрами і тому подібне. Мережі фінан-сових супермаркетів, зазвичай, працюють за принципом «24/7» — 7 днів на тиждень по 24 години на добу. Співробітникам фінансових супермаркетів необхідно володіти маркетинго-вими знаниями і мати навички психолога. Вони повинні не просто продавати клієнтові послуги, а вирішувати його проблеми — саме в цьому полягає новий якісний підхід в отри-манні конкурентно! переваги фінансового посередника.