8. Місце у професійному мовленні

Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:

9. Правила правопису українських прізвищ

Українські прізвища передаються на письмі за загальними нормами правопису   українських   слів.   Але  ще   досить   часто   зустрічаємося   з написанням типу  Іваніщенко (замість  Іванищенко) , Кіріченко (замість Кириченко) ,   Чередніченко   (замість  Чередниченко) ,   Кісляк   (замість Кисляк) ,  Беспалько  (замість Безпалько) ,  Лифарь (замість Лифар) та  ін.Основні  правила правопису українських прізвищ: 

1.  Літеру и слід писати:

а) у коренях (здебільшого за етимологією слова, від якого походить прізвище) :  Даниленко (Данило) ,  Якименко (Яким) ,  Калита (Калита) ,  Малик (малий)  та  ін.

б) у більшості прізвищ и пишеться після к: Кияшко, Скирда, Кислій,  Кириленко;

в) у суфіксах: -ич, -евич, -ович, -ик, -ика, -ишин, -ило, -ина, -иця, -ичко, -исько, -ище, -иха, -инськ(ий), -ицьк(ий):  Герич, Зінкевич,  Базилевич,  Якубович,  Дудник,  Федорика,   Гринчишин,  Степанишин,  Закусило,  Шарпило,  Грицина,  Перепелиця,  Павличко,  Павлище,  Костиха,  Макушинський,  Вербицький;

г)  у префіксі  при-: Пристай,  Приймак,  Прищепа.

2.  Літеру  і слід писати:

а) у прізвищах, утворених від слів, де і чергується з о або е: Ведмідь (Ведмедя) ,  Грім  (Грома) ,  Леміш (Лемеша);

б) у прізвищах, де українському і відповідає російське е: Сірий, Лісний,  Ніжний; 

в)  у суфіксі  –ій:  Багрій,  Журбій,  Яцій.

3. Літерою ї слід передавати звукосполучення й + і на початку слова або складу,  після голосного:  Їжакевич,  Грицаїшин,  Троїцький.

4.  Апостроф та м’який знак у прізвищах пишеться за загальними правилами.

Апостроф пишеться перед я,  ю,  є,   ї :

а) після губних приголосних (б, п, в, м, ф): Дем’яненко, Дерев’янко,  Хом’як,  П’явка,  Стеф’юк;

б)  після твердого р:  Бур’ян,  Кир’ян,  Мар’яненко;

в) після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчук,  Лук’янець;

г)  після префіксів,  що закінчуються на приголосний:  Під’ярний,  З’явин.Апостроф не пишеться:

а) якщо перед губним приголосним є ще інший приголосний, крім р, який належить до кореня: Ужвюк, Морквяний, Буряченко, Лихвяк (але Карп’юк,  Стеф’юк,  Черв’яченко,  Щерб’юк,  Верф’яний,  Верб’яний) ;

б)   якщо   йотовані   вказують  на  м’якість   приголосного  р:  Гмиря,  Гирявець,  Варюта,  Варянський,  Рябокляч,  Брянський.

5.  М’який знак пишеться:

а) у кінці прізвищ, що мають м’який приголосний: Кисіль, Микитась,  Проць,  Рудь,  Білокінь,  Соболь.

Прізвища   із   кінцевим  –ц,   утворені   від   деяких   вигуків   і звуконаслідувальних слів, а також прізвища іншомовного походження, пишуться, здебільшого, без м'якого знака:  Гоц (гоцати) , Пац (пацати) ,  Ганц,  Фінц,  проте трапляються прізвища Гуць,  Буць (буцати) ;

б) у прізвищах із суфіксами: -ець(єць), -ань, -єль, -ень, -онь, -еньк(ий),  -ськ(ий),  -унь,  -уль,  -цьк(ий),  -зьк(ий) та  ін. :  Богомолець,  Швець,  Довгань, Горбуль, Горбань, Кривень, Біленький, Висоцький, Старицький, 

Водолазький та ін. У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Лівшиц,  Моріц,  Клаузевіц,  Гурвіц;

в) у середині прізвищ після м’якого приголосного (д, т, з, с, л, н, ц) перед наступним твердим: Загорулько, Чобітько, Покидько, Третьяков,  Ульяненко,  Ананьїн,  Михальченко,  Покальчук,  Ковальчук;

г)   після   м’якого  л  перед   наступним   м’яким   приголосним: Шмигельський,  Гаврильців,  Польський;

д) після м’якого  л  перед звукосполученням  й+а, що позначається літерою я:  Кальян,  Тальянчук.М’який знак не пишеться:

а)  після  р  у кінці  складу або слова:  Бондар,  Собакар,  Золотар,  Кожухар,  Боркін,  Соркін але Горький;

б) у прізвищах, що закінчуються на губні й шиплячі приголосні (Голуб,  Гладиш,  Бородач,  Пекач) ;

в) після н перед шиплячим та суфіксами –ськ(ий), -ств(о): Грінченко,  Гринчишин,  Гринчук,  Яблонський (але Покиньчереда) ;

г) після д, н, т перед суфіксами –ченк(о), -чук, -чишин: Федченко,  Радченко,   Радчук,  Федчишин,   Грінченко,   Гринчишин,   Гринчук,  але Покиньчереда;

д) у прізвищі  Дяк  та похідних від нього:  Дяченко, Дячук, Дячишин,  Дячко;

е) коли я, ю позначають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишеться:  Ляпунов,  Тюменєв,  Дягілєв;

є)  у прізвищах: Омеляненко,  Касяненко,  Касянчук,  Третяк,  Уляненко.5.   Подвоєні   приголосні   пишуться   в   українських   прізвищах   за загальними правилами правопису – при збігу однакових приголосних:   

а)  префікса  і  кореня:  Піддубний,  Беззубченко;

б) кореня або основи на –н і суфікса –н(ий), -ник, -ниця: Курінний,  Винник,  Тютюнник,  Линник.

Написання   українських  прізвищ  із  подвоєнням  приголосних   типу Лаппа, Саллогуб, Кривилло  слід вважати відхиленням від правописних норм української  мови.

В українських прізвищах,  утворених від слів  іншомовного походження,  с не подвоюється:  Комісаренко.  Не подвоюється  с  також у російських прізвищах типу Русов,  Черкаський тощо.

6.  Складні  (складені )  прізвища пишуться разом  і  через дефіс:

а) через дефіс пишуться складені українські прізвища, що утворюються із двох самостійних прізвищ:  Нечуй-Левицький,  Квітка-Основ’яненко;

б) разом пишуться всі інші складні прізвища:  Убийвовк, Добрийвечір,  Кривоніс

ОСНОВНІ  ПРАВИЛА ВІДТВОРЕННЯ  РОСІЙСЬКИХ  ПРІЗВИЩ  УКРАЇНСЬКОЮ  МОВОЮ.

Більшість російських прізвищ має закінчення –ов (-ёв, -ев), -ин (-ын), -ский (-ской),  -цкий (-цкой),  -их (-ых),   -ово,   -аго:  Александров,  Клюев, 

73Бородин, Черницын, Ямской, Трубецкой, Гнедых, Кудреватых, Хитрово,  Живаго та  ін.

Російські прізвища передаються українською мовою переважно за їх звучанням.

І.  Російська літера е передається:

1. Літерою е:

а)   після   приголосних:  Бестужев,  Лермонтов,  Озеров,  Петров,  Сенкевич;

б) у префіксах без- , пре- , пере-, через-, меж- , не-  та ін. :  Безухов,  Межрядов,  Перевалов,  Престаров.

2. Літерою є:

а)  на початку слова:  Єгорова,  Єжов,  Єсенін,  Єфремов;

б) у середині слова після голосного й при роздільній вимові : Воєводін,  Грибоєдов,  Зинов’єв,  Аляб’єв,  Григор’єв;

в) якщо російському е в корені відповідає в аналогічних українських словах і: Бєлінський (бо білий) , Звєрєв (звір) , Пєшковський (пішки) , Рєпін

(ріпа) ;

г) після приголосних (крім шиплячих,  р, ц) у суфіксах:  Матвєєв,  Лаптєв,  Голубєв,  Горєв,  Князєв   (але  Лужев,  Писарева,  Малишев, 

Якушев,  Рязанцев) .

І І.  Російська літера ё передається:

1. Звукосполученням йо:

а)  на початку слова:  Йолкін,  Йонін,  Йофін;

б)  у середині  слова після голосного:  Бугайов,  Майоров;

в)  після б,  п,  в,  м,  ф:  Соловйов,  Воробйов,  Муравйов.

2. Буквосполученням  ьо  після   приголосних,   коли  ё  позначає сполучення   м’якого   приголосного   з  о:  Корольов,   Пльонкін,  Верьовкін,  Дьомін,  Журавльов.

Російські   прізвища  Артёмов,  Семёнов,  Фёдоров  передаються   як Артемов,  Семенов,  Федоров,  бо утворені  від  імен,  спільних для української і  російської  мов.

3. Літерою  о  під наголосом після шиплячих  ч, ш, щ:  Горбачов,  Грачов,  Лобачов,  Щербачов,  Пугачов,  Хрущов,  Єршов.

І ІІ.  Російська літера э передається через е:  Еткін,  Епов,  Естрін.

IV .  Російська літера и передається:

1. Літерою і:

а)  на початку слова:  Ісаєв,  Ігнатов,  Ізмайлов;

б) після приголосних (крім шиплячих та ц) : Мічурін, Гагарін, Філатов,  Шаляпін,  Пушкін (але Жижка) ;

в)  у кінці  невідмінюваних слів:  Росіні ,  Борутті .

2. Літерою  ї  після   голосного   та   при   роздільній   вимові   після приголосних (після ь або апострофа) : Воїнов, Гур’ їн, Ільїн, Захар’ їн,  Таїров.

3. Літерою и:

74а) після дж, ч, ж, ш, щ, та ц перед приголосними: Гаршин, Жилін,  Чичиков, Шилов, Щиглов (це стосується й прізвищ іншомовних народів Цицерон) ;

б) у прізвищах, утворених від власних імен, спільних для української та російської   мов:  Архипов,   Борисов,   Кирилов,   Максимов,   Миронов,  Михайлов (але Нікітін, Ніколаєв, Філіппов   тощо, вихідними для яких є імена,  відмінні  від українських) ;

в)  у прізвищах,  утворених від коренів,  спільних для української  та російської мов: Виноградов (виноград) , Кисельов (кисіль) , Лихачов (лихо) , Мишкін (миша) ,  Писарєв (писар) ;

г) у суфіксах –ик,  -ич,  -иц,  -ищ,  -ник,  -ович,  -євич та закінченнях  -их (-ых):  Рудич,   Голик,   Радищев,   Антонович,   Бєлих,   Куликовських,  Шацьких,  Черних;

д)  у префіксі  при-:  Привалов,  Прилуков,  Пришвін.

V .   Російська   літера  ы  передається   через  и:  Крилов,  Малишев,  Чернишов,  Циганков.

VI .  Російські  прізвища,  що закінчуються на –жский,  передаються через –зький:   рос.  Всеволожский,  Черторижский  –   укр.  Всеволозький,  Черторизький.

Російські   прізвища   із   закінченням  –ой  передаються   через  –ой: Полевой,  Сєдой,  Толстой. 

Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються: ый – ий, ий –  ій,  ий – ий,  ая – я,  яя – я: Крайня,  Крайній,  Горова,  Горький.Російські  суфікси  –ск(ий),  -цк(ий),  -ск(ой),  -цк(ой),  передаються відповідно через –ськ(ий), -цьк(ий), -ськ(ой), -цьк(ой): Антоновський,  П’ятницький,  Трубецькой,  Луговськой,  Тверськой,  Толстой.

VI I. Апостроф у російських (та іншомовних) прізвищах, що передаються

українською мовою, пишеться після губних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, щ, р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Водоп’янов, Артем’єв, Ареф’єв, Зав’ялов,  Лук’янов,  Юр’єв,  Руж’є,  Фур’є,   Іх’ямас,  Монтеск’є.

Коли я, ю, є позначають голосні  а, у, е після м’яких приголосних, апостроф перед ними не ставиться:  Бяльський,  В’яземський,  Рюмін,  Пєтухов.

Перед йо апостроф не пишеться:  Воробйов,  Муравйов,  Соловйов.

VI II .  М’який  знак у російських  прізвищах  пишеться після м’яких приголосних д,  т,  з,  с,  ц,  л,  н:

а)   перед  я,  ю,   є,   ї:  Ананьїн,   Дьяков,   Савельєв,   Третьяков,  Шереметьєв;

б)  перед приголосними:  Вольнов,  Гуськов,  Кольцов,  Кузьмін;

в) у суфіксах –ськ, -зьк, -цьк: Збанацький, Сторонський, Одоєвський,  Левицький.

Якщо я, ю, є означають сполучення м’якого приголосного з а, у, е, то перед ними м’який знак не ставиться:  Дягілєв,  Зюганов,  Тяпкін,  Тюрін.

Творення  та правопис імен по батькові

Чоловічі   імена по батькові  творяться за допомогою суфіксів:

а) –ович, якщо ім’я відмінюється за твердою чи мішаною групою або закінчується   на  р:  Петрович,   Семенович,   Карпович,   Лазарович,  Тимурович,  Теодорович,  Тарасович;

б)  –ьович  (-йович),  якщо   ім’я   відмінюється   за  м’якою  групою: Васильович,   Олексійович,   Сергійович,   Порфирійович,   Андрійович,  Юрійович;

в)  –ич,   - іч:  Ілліч,  Якович   (Яковлевич) ,  Савич   (Савович) ,   Хомич (Хомович) ,  Кузьмич  (Кузьмович) ,  Лукич (Лукович) ,  Микитович.

Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів  –івна, -ївна:  Василівна,  Степанівна,  Тарасівна,  Карпівна,  Сергі ївна,  Юрі ївна.

З відхиленням від загальних правил творяться лише такі   імена по батькові :  Микола – Миколайович, Миколаївна; Григорій – Григорович,  Григорівна;  Яків – Яківна.

При творенні   імен по батькові  в основах  імен відбувається чергування і з о:  Антін – Антонович, Антонівна; Нестір – Несторович, Несторівна;  Федір – Федорович, Федорівна; Яків – Якович, Яківна; Сидір – Сидорович,  Сидорівна.