Вибір варіанта завдання

Варіант розрахункової схеми і числові дані вибираються студентом відповідно до його шифру, що встановлюється викладачем. Шифр визначається двозначним числом, перша цифра якого вказує номер розрахункової схеми, друга - номер рядка або стовпця в таблиці з числовими даними до задачі. .

При складанні умов задачі у відповідності з одержаним шифром студенту слід мати на увазі:

1. Якщо в таблиці навантаження подано з від'ємним знаком, то на рисунку слід змінити його напрям на протилежний і надалі знак "-" не брати до уваги.

2. З таблиці слід виписувати значення тільки тих величин /навантажень, розмірів/, які вказані у відповідній шифру розрахункові й схемі.

Оформлення розрахункової роботи

1. Робота виконується на папері стандартного формату А4. Справа 1 зліва залишаються поля 3 см /для закріплення обкладинки 1 для зауважень рецензента/.

2. Обкладинка робиться з щільного креслярського паперу. На титульній сторінці вказуються назва і номер роботи, назва дисципліни, прізвище, ім'я та по-батькові студента, його шифр, назва факультету, групи, прізвище та ініціали викладача /див. додаток/.

3. Кожну задачу слід починати а нової сторінки. Перед розв’язком задачі вказати її номер, назву, переписати повністю умову задачі, числові дані, навести розрахункову схему.

4. Розв'язок задачі необхідно супроводжувати короткими поясненнями, кресленнями ескізами.

5. Креслення і графіки виконується на білому папері того самого формату /А4/ з обов'язковим додержанням масштабу і всіх вимог стандарту. На кресленні повинні бути вказані буквені по значення і числові значення всіх величин, використаних у розрахунку.

6. При розв'язанні задач шукану величину слід спочатку одержати в алгебраїчному виді, а потім в остаточну формулу підставити числові значення величин. У відповіді обов'язково вказати одиниці одержаної величини.

7. Остаточний результат слід підкреслити або обвести рамкою.

Задача №1 визначення моментів опору перерізів, складених з простих фігур

Для заданого перерізу /рис. 1, табл. 1/ визначити моменти опору відносно головних центральних осей. Взяти: d = 0,1а, t= 0,2 а .

Таблиця 1

Параметр	Варіант
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
а, см	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
n	1,5	1,4	1,3	1,2	1,1	1,0	0,9	0,8	0,7	0,6
α	0,3	0,4	0,2	0,4	0,3	0,4	0,2	0,4	0,3	0,4

План розв'язання задачі

1. Накреслити переріз в масштабі, проставити розміри.

2. Провести допоміжні координатні осі У, Z , які б включали вісь симетрії перерізу (одну з головних центральних осей).

3. Розбити переріз на прості частини, провести їх центральні осі Уі, Zi паралельно допоміжним осям. Проставити координати центрів ваги простих фігур відносно допоміжних осей У, Z .

4. Визначити невідому координату центра ваги всієї фігури і вказати її на кресленні. Провести другу головну центральну вісь.

5. Визначити відстані a_i, b_i між власними центральними осями простих фігур Уi , Zi і головними центральними осями Ус , Zс всього перерізу. Вказати ці відстані на кресленні.

6. Обчислити моменти інерції перерізу відносно головних центральних осей, використовуючи відомі формули для простих пе­рерізів і правило паралельного переносу.

7. Визначити моменти опору перерізу відносно головних центральних осей.

Рис. 1