1.2. Порядок виконання курсової роботи

Готуючись до виконання курсової роботи, у вересні-жовтні студент обирає тему із рекомендованого переліку, яка має зацікавити його, викликати прагнення глибоко вивчити її суть. Після визначення теми студент має отримати першу настановну консультацію у керівника курсової роботи. Під час консультації визначаються: загальні вимоги до роботи, порядок її виконання, орієнтовний план, джерела, які підлягають вивченню, зміст та методика проведення конкретного дослідження, визначаються терміни виконання етапів роботи.

Виконання курсової роботи передбачає такі етапи:

• добір теми, настановна консультація;

• визначення дня консультацій з науковим керівником;

• складання бібліографії з теми та вивчення літературних джерел;

• затвердження плану курсової роботи;

• формування понятійного апарату;

• додаткове вивчення літератури;

• збір емпіричного матеріалу (проведення спостережень, опитування, тестування);

• підготовка першого розділу роботи в чорновому варіанті (до виходу на переддипломну практику) та перевірка його керівником;

• підготовка студентом та перевірка викладачем другого розділу;

• внесення змін до плану та змісту роботи;

• оформлення роботи відповідно до вимог;

• подача курсової роботи керівнику (за 3 тижні до захисту).

1.3. Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити.

• титульний аркуш (додаток А);

• зміст (додаток Б);

• вступ (додаток В);

• основну частину (розділи та підрозділи);

• висновок;

• список використаних джерел;

• додатки (за необхідності).

Вступ розкриває сутність й стан наукової проблеми та її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі подається загальна характеристика курсової роботи в наведеній нижче послідовності.

Актуальність теми. Актуальність теми та доцільність даного дослідження для розвитку науки обґрунтовується шляхом критичного аналізу та порівняння з уже відомими розв’язаннями проблеми. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним та визначати сутність проблеми. Розкриває зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами та науковим доробком учених.

Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, спрямовані на досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження... ", "Вивчення... ", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета повинна бути сформульована таким чином, щоб указувати на об’єкт і предмет дослідження. Тому в ній використовуються такі терміни: "визначити", "виявити", "встановити", "обґрунтувати", "довести", "перевірити", "розробити" тощо. Мета розкриває те, що автор хоче визначити при проведенні досліджень (остаточну мету): установити залежності між чинниками; визначити зв’язки між явищами; розробити умови для усунення недоліків; розкрити можливості удосконалення процесу; охарактеризувати обставини; простежити розвиток тощо;

Завдання повинні розкривати, конкретизувати мету дослідження і в загальному підсумку повинні бути адекватні цій меті. Використовують такі терміни: "проаналізувати", "визначити", "схарактеризувати", "уточнити", "розробити", "виокремити", "обґрунтувати" і т.д.;

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему (назву) курсової роботи;

Методи дослідження. У курсовій роботі перераховуються використані методи дослідження, вибір яких повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків.

Під час проведення психолого-педагогічних досліджень частіше використовуються наступні методи:

- теоретичні: вивчення, аналіз та узагальнення наукової вітчизняної і зарубіжної психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; аналіз стандартів, навчальних програм, ретроспективний аналіз, індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення, формалізація, теоретичне моделювання: наочно-образні, вербальні, знакові (символічні) та математичні (перфокарти, графіки) та інші моделі;

- емпіричні: вивчення, аналіз та узагальнення педагогічного досвіду; педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; метод експертних оцінок; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик;

- статистичні: статистичний аналіз та змістова інтерпретація результатів дослідження, їх математична обробка.

В кінці вступу зазначається структура та обсяг курсової роботи.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з окремої сторінки.

У першому розділі студент окреслює основні етапи наукової думки за

розв’язуваною проблемою (завданням). Стисло, критично висвітлюючи роботи науковців, студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Перший розділ розкриває теоретичне обґрунтування питання.

У другому розділі обґрунтовується вибір напряму досліджень, викладається загальна методика проведення наукового дослідження, наводяться методи вирішення завдань та їх порівняльні оцінки, описується хід дослідження, умови та основні етапи експерименту, з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень, дається оцінка вирішення поставлених завдань.

Курсова робота не повинна обмежуватися реферуванням літературних джерел. Вона має включати результати особистих досліджень: анкетування (направлене на одержання інформації про типовість тих або інших явищ); спостереження (полягає у спостереженні за об’єктом дослідження, посилання на факти; сприйняття явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці); тестування (передбачене для отримання точної кількісної або якісної характеристики розвитку певних явищ за допомогою порівняння їх показників з еталоном); експеримент (активний вплив на досліджуване явище шляхом створення нових умов, що відповідають меті дослідження) тощо.

У висновку викладаються найбільш важливі результати, одержані в роботі, коротко оцінюється стан вивчення проблеми. Найзручніше сформулювати висновок у відповідності з поставленими завданнями. У висновку необхідно наголосити на ефективності пропонованих у курсовій роботі ідей, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список літературних джерел є обов’язковим елементом курсової роботи. Змістовність списку дає уявлення про те, наскільки глибоко студент зумів вивчити стан досліджуваної проблеми та володіє предметом дослідження. За рахунок включеного у курсову роботу списку літератури стає можливим скоротити деякі цитовані матеріали та виклад окремих положень у тексті.

Список джерел виконують в алфавітному порядку (додаток Г).

До додатків включається допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:

• методики, які були апробовані в процесі виконання курсової роботи;

• таблиці, схеми, рисунки;

• анкети і опитувальники;

• конспекти уроків;

• зразки документів, наказів тощо;

• практичні рекомендації, розрахунки, зразки тканини, оздоблювальних матеріалів, з'єднувальних матеріалів, технологічні картки, малюнки тощо;

• наочність до уроків тощо.

Кожен додаток має свій заголовок і починається з нової сторінки, їх кількість не обмежується. Позначаються вони великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, ь), наприклад, Додаток А.

Нумерація сторінок курсової роботи, на яких розміщені додатки, не проводиться.