Додатки

Додаток А

Департамент освіти і науки

Київської обласної державної адміністрації

Комунальний вищий навчальний заклад

Київської обласної ради

«Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж»

(лише тут міжрядковий інтервал одинарний)

Формування творчих здібностей третьокласників на уроках математики методами інтерактивного навчання

(Лише у назві розмір шрифту 16 pt)

Курсова робота з методики викладання математики

студента 4 курсу групи 42ПО (а)

Шевченка Остапа Захаровича

Керівник:

Квітка Оксана Олегівна, викладач-методист

Біла Церква – 2014

Додаток Б

ЗМІСТ

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування творчих здібностей третьокласників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	5
1.1. Проблема формування творчих здібностей в учнів третього класу.	5
1.2. Аналіз навчальної програми з математики для третього класу. . . .	14
РОЗДІЛ 2. Формування творчих здібностей в учнів третього класу на уроках математики інтерактивними методами навчання	18
2.1. Умови формування творчих здібностей третьокласників на уроках математики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	18
2.2. Використання інтерактивних методів навчання у формуванні творчих здібностей учнів третього класу на уроках математики . . . . . .	24
ВИСНОВОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	32
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	34

Додаток В

ВСТУП

Життя – це постійна напружена діяльність, а в сучасному суспільстві це ще й постійне учіння. Немає учіння – немає життя.

Життя вимагає від особистості самостійного й відповідального пошуку його сенсу через індивідуальні способи існування, і освіта в цьому плані відіграє досить важливу роль. Освіта повинна бути спрямована на розвиток дитячих здібностей новітніми методами. Як це зробити? – питання складне й багатогранне, як багатогранний і сам освітній процес, з якого і складається сама освіта.

Сьогодні ми все частіше визначаємо, що навчальний процес не є про­цесом підготовки школяра до життя, він не є «додатком» до нього – теорія освітнього процесу повинна відбивати теорію життя, тільки за та­ких умов освіта стає якісною. Виходячи із нових реалій і потреб суспільства, ми маємо зрозуміти, що особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспіль­стві, повинна вчитися практично все своє життя, активно діяти і природ­но сприймати зміни. Узгодженість освітнього процесу, освітніх показни­ків, які визначають його якість відповідно до вимог суспільства, – це умова, без якої якісна освіта залишається лише на рівні розмов про неї.

Продовжуючи працювати так, як працювали раніше, ми не в змозі достатньо якісно виконувати головне завдання освіти – давати таку осві­ту, яка б дозволяла учню адекватно, природно сприймати дійсність, не виживати в суспільстві, а жити гідним життям, реалізовувати свої здіб­ності. Сьогодні важливим стає не стільки те, що учень володіє прийомами пізнання світу, здібностями і вміннями здобувати нові знання та викори­стовувати їх як засіб існування в суспільстві [ 21; 3].

Постає питання про зміну функцій навчального процесу в школі. Традиційно навчальний процес зорієнтований на здобуття, в кращому випадку, творче засвоєння суми знань тими, хто навчається, – ці вимоги задовольняли суспільство минулого.

І, власне, у відповідь на запитання, яка школа краща, практично в ста відсотках відповідей ми почуємо: та, що дає кращі знання. І на певному історичному етапі ця відповідь була правильною. Але не сьогодні. Динамічне нарощування інформації, швидка зміна знань, технологій зумовлює таке: разом із засвоєнням базових знань перед сучасною освітою дедалі більше постає завдання навчити вчитися, виробити потребу в на­вчанні упродовж усього життя.

У сучасних умовах активізується ще одна функція навчального проце­су – навчити людину використовувати здобуті знання у своїй практичній, професійній, громадській діяльності, побуті та ін. Маємо позбутися фор­мального підходу в навчанні, головне завдання – перетворити пізнаваль­но-навчальну діяльність на органічне засвоєння знань як методологічну базу, основу діяльності людини в різних сферах життя. Тобто знання повинні стати органічною сутнісною складовою особис­тості, що визначають її поведінку та характер дій [ 21; 7].

Одним словом, щоб освіта стала якісною для нинішнього століття, треба сповна усвідомити сутність змін, що привносить новий час, та їх вплив на завдання освіти. Цього можна досягти лише за суттєвої перебу­дови всього освітнього процесу.

Нові вимоги до освіти зумовлюють і нове визначення її якості. Процеси навчання, виховання та соціалізації завжди відбувалися і відбуваються паралельно і в той же час незалежно один від одного, хоча всі вони спрямовані на становлення особистості, її соціальне і професійне самовизначення. Педагогічне завдання полягає в тому, щоб максимально інтегрувати соціальні орієнтири в шкільне освітнє середовище [ 24, с.4 ].

Школа по­винна бути для дитини освітнім середовищем, в якому вона вчиться створю­вати освітній, життєвий простір, оволодівати новим через систему дій, опе­рацій, способів, необхідних для освітньої діяльності і для життя.

Накопичення досвіду шляхом проб та помилок завжди було і є, але сьогодні плинність змін у суспільстві, багатогранність та складність його устрою, залежність окремої спільноти і суспільства від діяльності однієї людини, від її вчинків є ганебним не тільки для особистості, а й для суспільства загалом.

Освітній процес, в якому поєднуються процеси накопичення знань і процеси пізнання, творить людину, яка вміє діяти, співчувати, розуміти свою причетність до того, що відбувається навколо неї, розуміти інших, бути толерантною, відповідальною, накопичувати досвід розв’язання проблем, знаходження компромісу. Шкільне життя повинно наповнюва­тися технологіями розвитку предметно - розумових, інтелекту­альних, соціальних здібностей, учити пізнавати, спираючись на таку якість особистості, як самостійність, використовувати педагогіку набут­тя життєвого досвіду шляхом спілкування, дослідження, вирішення життєвих ситуацій тощо.

Важливим завданням для вчителя постає перебудова шкільного середовища з екстенсивної «моделі предметних знань» на інтенсивну «модель розвитку здібностей» із «завоювуванням» особистісного освітнього і життєвого простору [24; 4].

Творчу діяльність вчені визначили як один із впливових засобів всебічно­го становлення та розвитку пізнавальної активності творчості молодшого школяра (Н. О. Ветлугіна, І. П. Волков, Є. Л. Григоренко, Т. С. Комарова, Г. С. Костюк, В. О. Моляко, Н. П. Сакуліна).

Серед значущих шляхів розвитку пізнавальних можливостей та органі­зації навчально-пізнавальної і творчої діяльності у багатьох досліджен­нях підкреслюється необхідність використання в роботі з дітьми творчих завдань, що сприяють вихованню самостійності дитини, розвивають у неї якості особистості, що є необхідними для навчання (І. Я. Лернер, М. І. Махмутов, В. О. Моляко, Г. В. Сирота).

Більшість характеристик, що дають вчені щодо поняття творчість, свід­чать проте, що це – діяльність щодо створення нових об’єктів, де з’являються нові матеріальні, духовні цінності, робляться відкриття (С. У. Гончаренко, О. Я. Пономарьов та ін.).

Коло творчих завдань є широким за складністю, але суть його полягає в одному: під час їх розв’язання відбувається акт творчості, знаходиться новий шлях або створюється щось нове. Ось тут і знадобляться особливі якості розуму, а саме: спостережливість, уміння порівнювати та аналізувати, комбінувати, знаходити зв’язки та залежність. Закономірність – це все те, що в сукупності і складає творчі здібності [28,с.8 ].

Актуальність проблеми, її недостатня розробленість зумовили вибір теми курсової роботи – Формування творчих здібностей третьокласників на уроках математики методами інтерактивного навчання.

Мета дослідження – полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці умов формування творчих здібностей третьокласників на уроках математики.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

- проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми формування творчих здібностей молодших школярів;

- виявити психолого-педагогічні умови формування творчих здібностей третьокласників на уроках математики;

- визначити й експериментально перевірити рівні сформованості творчих здібностей в учнів третього класу на уроках математики.

Об’єкт дослідження – процес навчання учнів початкової школи.

Предметом дослідження є умови формування творчих здібностей третьокласників на уроках математики методами інтерактивного навчання.

Методи дослідження:

• теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.

• емпіричні: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновку, 5 додатків, списку використаних джерел (32 найменування). Загальний обсяг курсової роботи 43 сторінки, основної частини – 34 сторінки. Дослідження містить 3 таблиці та 4 рисунки.

Додаток Г