24. На чому базувалася влада в первісному суспільстві:

* на кровноспоріднених зв’язках;

* влада старійшин базувалась на авторитеті;

Визначення державної влади та її джерела

Державна влада — це публічно-політичні відносини між державним апаратом і підвладними йому індивідами (їх об'єднаннями, соціальними спільнотами).

Виходячи з панівної в демократичному світі концепції народовладдя, у Конституціях багатьох держав закріплено ідею, що джерелом політичної, державної влади є народ, його волевиявлення та суверенітет. Відповідне положення закріплене у ст. 5 Конституції України: "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування".

25. За якою формою виникла держава в результаті боротьби патриціїв і плебеїв:

* стародавньо-римська.

Поняття державної форми та її ознаки й елементи

Форма держави — порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави - стійка єдність елементів, їх зв'язків, цілісності, зв'язків елементів із цілим. Вона включає три взаємозалежних елементи: форму державного правління, форму державного устрою, форму політичного (державного) режиму. У різних країнах державні форми мають свої особливості, характерні ознаки, що у міру суспільного розвитку наповняються новим змістом, збагачуючись у взаємозв'язку й взаємодії. Разом із тим форма існуючих держав, особливо сучасних, має загальні ознаки, що дозволяє дати визначення кожному елементу форми держави.

Перерахуємо три основні структурні елементи поняття форми держави:

• Державне правління. Державне правління визначається як спосіб організації вищої державної влади.

• Державний устрій. Державний устрій - це спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між державою та цими частинами.

• Державний режим. Державний режим - порядок здійснення державної влади певними методами й способами.

26. Хто підтримував органічну теорію походження держави:

* Спенсер.

Визначення народного суверенітету та його ознаки

Народний суверенітет - це принцип, згідно з яким народу належить вся суверенна повнота влади на території країни, право самому вирішувати свою долю – безпосередньо чи через представницькі органи –, брати участь у реалізації політики своєї держави, контролювати діяльність органів державної влади.

Ознаки:

• невідчужуваність

• неподільність

• верховенство його влади – право приймати остаточні та обов’язкові для виконання рішення;

• повнота влади, яка характеризується обсягом його владних повноважень.

27. Представники якої теорії обґрунтовували походження держави як результат угоди між людьми:

* договірна;

Визначення функцій держави та їх види

Функції держави — це основні напрями і сторони ді¬яльності держави, що виражають її сутність та соціальне призначення.

Функції держави класифікують за різними підставами.

1) залежно від принципу розподілу влади розрізняють законодавчу, виконавчо-розпорядчу, судову, контрольно-наглядову функції;

2) залежно від тривалості дії розрізняють постійні та тимчасові функції держави;

3) залежно від значення розрізняють головні та другорядні функції держави;

4) залежно від сфери прикладання розрізняють внутрішні та зовнішні функції держави.

До внутрішніх функцій держави належать:

1) економічна функція (формування та виконання бюджету, складання та виконання програм економічного розвитку, фінансування ряду галузей, забезпечення свободи конкуренції та протидія монополізму, безпосереднє

керівництво державним сектором економіки);

2) правозахисна функція, або функція захисту прав і свобод людини та громадянина (конституційне закріплення особистих, політичних і соціальних прав людини, діяльність державних органів, що захищають права люди¬ни та громадянина);

3) соціальна функція (забезпечення гідного рівня життя людини, допомога громадянам держави, які з об'єктивних причин не можуть брати участь у створенні матеріальних благ — діти, інваліди, люди похилого віку);

4) фіскальна функція (стягування податків і мита, виявлення та облік доходів виробників матеріальних та духовних благ, контроль за правильністю стягування податків та розподілу податкових коштів);

5) правоохоронна функція, або функція охорони правопорядку (забезпечення точного і повного здійснення правових розпоряджень всіма учасниками правових відносин усередині держави, залучення до юридичної відповідальності правопорушників);

6) природоохоронна, або інакше — екологічна функція (регулювання процесу використання природних ресурсів, збереження та відновлення природного середовища існування людини).

7) культурна (духовна) функція (організація науки та освіти, забезпечення збереження культурної спадщини і доступу громадян до неї);

8) інформаційна функція (організація та забезпечення системи отримання, використання, розповсюдження і зберігання інформації).

До зовнішніх функцій держави належать:

1) функція забезпечення безпеки держави (захист країни від нападу ззовні, захист загальнонаціональних інтересів від деструктивних дій усередині країни);

2) функція міжнародної співпраці та інтеграції до світової спільноти (спільна діяльність держав у політичній, економічній, культурній, спортивній та інших сферах,членство та співпраця в межах міжнародних і регіональних

організацій).