Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_tdp.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
379 Кб
Скачать
☆

35. Елементом форми держави, який характеризує внутрішню будову держави, її територіальний розподіл, називають:

* форму державного устрою;

Поняття та ознаки форми держави

Форма держави — порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні. Структура форми держави - стійка єдність елементів, їх зв'язків, цілісності, зв'язків елементів із цілим. Вона включає три взаємозалежних елементи: форму державного правління, форму державного устрою, форму політичного (державного) режиму. У різних країнах державні форми мають свої особливості, характерні ознаки, що у міру суспільного розвитку наповняються новим змістом, збагачуючись у взаємозв'язку й взаємодії. Разом із тим форма існуючих держав, особливо сучасних, має загальні ознаки, що дозволяє дати визначення кожному елементу форми держави.

Перерахуємо три основні структурні елементи поняття форми держави:

  • Державне правління. Державне правління визначається як спосіб організації вищої державної влади.

  • Державний устрій. Державний устрій - це спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між державою та цими частинами.

  • Державний режим. Державний режим - порядок здійснення державної влади певними методами й способами.

36. За формою державного правління держави поділяються на:

* монархії;

* республіки.

Поняття форми державного устрою та її ознаки

Форма державного устрою – це спосіб територіального устрою держави, який визначає порядок взаємодії центральної, регіональної, та місцевої рад.

Розрізняють унітарні, федеративні, конфедеративні, регіоналістські (регіональні) держави.

Унітарна держава — це єдина держава, що складається з адміністративно-територіальних одиниць (областей, про­вінцій, губерній). Ознаки унітарної держави:

наявність єдиного центру та єдиної системи органів влади і управління;

наявність єдиної системи права.

Сьогодні більшість держав світу — унітарні держави (наприклад, Болгарія, Угорщина, Греція, Польща). У ба­гатьох унітарних державах (Іспанія, Україна, Фінляндія) є автономні утворення.

Автономія — відносно самостійна у здійсненні держав­ної влади територіальне утворення в межах держави. Статус автономії надається територіальним фракціям держави, для яких характерні історичні, географічні, національні особливості (Країна Басків у Іспанії, Аландські острови у Фінляндії). Статус автономії визначається, як правило, основним законом держави. Автономія має власні законо­давство та органи влади, але суверенітету не має.

Різновиди унітарних держав:

централізовані. Регіональні органи цих держав формуються шляхом призначення зверху (Нідерланди, Казахстан, Франція);

децентралізовані. Регіональні органи утворюються незалежно від центру, як правило, за допомогою виборів (Велика Британія, Нова Зеландія).

Федерація — союзна держава, що складається з держав-членів або державоподібних утворень (суб'єктів федерації). Ознаки федерації:

наявність кількох правових систем, з яких одна (система федерального права) має верховенство щодо права суб'єкта федерації;

наявність двох рівнів державної влади. Федеральна влада (влада держави в цілому) має всю повноту зовнішнього суверенітету та значну частину внутрішнього суверенітету. Влада суб'єкта федерації має обмежений внутрішній суверенітет.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]