- •1. До якої групи юридичних наук відноситься тдп:
- •2. До якої функції тдп відноситься формування понятійно-категоріального апарату:
- •3. Виберіть чинники, що регулювали відносини в первісному суспільстві:
- •4. За якою формою виникла держава в результаті завоювання великих територій:
- •5. Хто підтримував теологічну теорію походження держави:
- •6. Суттю якої теорії походження держави є ототожнення її з біологічним організмом:
- •7. Поняття державної влади у порівнянні з поняттям політичної влади є:
- •8. Які існують види суверенітету:
- •9. В широкому аспекті політична система суспільства – це:
- •10. Правова держава базується на:
- •11. Відмінність правової держави від соціальної полягає у:
- •12. За сферами суспільного життя функції держави класифікують на:
- •13. Метою якої правової форми здійснення функцій держави є прийняття, зміна, відміна або скасування правових норм:
- •14. Елементом форми держави, який характеризує порядок утворення і організації вищих органів влади в державі, називають:
- •15. За формою державного режиму держави поділяють на:
- •16. Союзну державу, що складається з ряду державних утворень, що наділені деякими ознаками суверенітету, називають:
- •17. Які з даних держав є унітарними:
- •18. За способом створення розрізняють наступні державні органи:
- •19. Сукупність державних і недержавних організацій, за допомогою яких держава виконує покладені на неї завдання, називають:
- •20. Визначіть, до яких груп державних органів можна віднести Верховну Раду України:
- •21. Метою держави є:
- •22. Що є об’єктом тдп:
- •23. Суттю якого методу є зіставлення юридичних понять, явищ, процесів і виявлення між ними схожостей і відмінностей:
- •24. На чому базувалася влада в первісному суспільстві:
- •25. За якою формою виникла держава в результаті боротьби патриціїв і плебеїв:
- •26. Хто підтримував органічну теорію походження держави:
- •27. Представники якої теорії обґрунтовували походження держави як результат угоди між людьми:
- •28. Держава – це:
- •29. Виберіть правильні ознаки внутрішнього суверенітету:
- •30. До суб’єктів політичної системи суспільства належать:
- •* Громадські об’єднання;
- •31. Принцип розподілу державної влади в правовій державі доповнюється:
- •32. Що є основною цінністю громадянського суспільства:
- •33. За характером повноважень, що здійснюються державними органами, функції держави поділяються на:
- •34. Якою метою правових форм здійснення функцій держави є виконання, дотримання, застосування правових норм:
- •35. Елементом форми держави, який характеризує внутрішню будову держави, її територіальний розподіл, називають:
- •36. За формою державного правління держави поділяються на:
- •37. До антидемократичної форми державного режиму відносяться:
- •38. Які з цих держав є федеративними:
- •39. За характером та змістом діяльності розрізняють такі державні органи:
- •40. Поняття апарату держави у порівнянні з поняттям механізму держави є:
- •41. Визначіть, до яких груп державних органів можна віднести Президента України:
- •42. Чому перші соціальні норми називаються мононормами:
- •43. Сутність держави – це:
- •44. Внутрішній суверенітет держави називається:
- •45. Взяті під охорону держави та врегульовані певними правилами поведінки стосунки між суб’єктами, в результаті яких з’являються права та обов’язки, є:
- •46. Побудову якої держави закріплює стаття 1 Конституції України:
- •47. Демократія єдиним джерелом влади визнає:
- •48. За територіальною спрямованістю функції держави класифікують на:
- •49. Метою якої правової форми здійснення функцій держави є забезпечення охорони правових норм від правопорушення:
- •50. Елементом форми держави, який характеризує сукупність методів здійснення державної влади, називають:
- •51. За формою державного устрою держави поділяють на:
- •52. Держава, що складається з однієї держави-монополіїметрополії? та залежних від неї колоній, має назву:
- •53. Які з цих держав є монархією:
- •54. За терміном дії розрізняють такі державні органи:
- •55. Системою державних органів, що мають державно-владні повноваження, називають:
- •56. Визначіть, до яких груп державних органів можна віднести Кабінет Міністрів України:
10. Правова держава базується на:
* взаємній відповідальності особи та держави;
Визначення правової держави та її ознаки
Правова держава виступає як такий тип держави, влада якої заснована на праві, обмежується за допомогою права і здійснюється у правових формах.
Основні ознаки правової держави:
пріоритет прав і свобод особи, гарантованих державою і реалізовуваних громадянами, рівність громадян перед законом, доступність правового захисту для кожного громадянина, обмеження втручання держави у сферу приватної ініціативи. Громадяни діють за принципом: «Дозволеновсе, що не заборонене законом»;
верховенство правового закону в системі нормативно-правових актів. Правовим є тільки такий закон, якиймістить рівну для всіх міру свободи і справедливості. Інакше кажучи, це справедливий і гуманний закон, перед яким всі рівні;
демократичний легальний спосіб формування влади. Органи влади правової держави, як правило, формуються шляхом вільних загальних виборів, а призначення на державні посади здійснюються з дотриманням законної прозорої процедури. Вибори виступають як найважливіший засіб контролю суспільства над державною владою. У правовій державі неможливі державні перевороти, закулісні угоди щодо формування органів влади;
розподіл влади. Кожна з гілок влади (законодавча,виконавча, судова) формується і діє в певній незалежності одна від однієї. Розподіл влади передбачає також наявність чітко окресленого кола повноважень і меж діяльності для кожної з гілок влади;
зв'язаність влади правом. Влада правової держави діє за принципом: «Дозволене лише те, що безпосередньо передбачене законом»;
високий рівень загальної та правової культури громадян. Тільки в цьому випадку є можливою свідома,компетентна участь громадян в управлінні державними і суспільними справами, повага до закону, прав і свобод співгромадян;
взаємна відповідальність держави та особи. Відповідальність особи перед державою виражається в дотриманні заборон (наприклад, не створювати незаконних військових формувань) і виконанні обов'язків (наприклад, платити податки), несенні тягаря обмежень у разі правопорушень. У принципі, відповідальність особи перед державою існує при будь-якому типі держави. Але тільки в правовій державі є можливою відповідальність державної влади перед особою у разі порушення державою прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина. Вона реалізується через пред'явлення позову проти держави та її органів, звернення до суду, у тому числі й до міжнародних судових органів;
гідне положення суду в суспільстві і державі. Суд може бути арбітром у взаєминах між громадянами і державою. Діяльність суду повинна базуватися на таких принципах, як колегіальність, презумпція невинуватості, змагальність, рівність сторін, право на оскарження ухвалених рішень тощо.
11. Відмінність правової держави від соціальної полягає у:
* обмежує своє втручання до особи;
Визначення соціальної держави та її ознаки
Соціальна держава — це держава, політика якої спрямована на створення умов, що забезпечують гідне життя та вільний розвиток людини. Соціальною може бути тільки держава, що має високий рівень економічного розвитку, причому в структурі економіки має бути врахована соціальна орієнтація держави.
Ознаки соціальної держави:
могутній економічний потенціал, що дає змогу здійснювати заходи із перерозподілу доходів, не ущемлюючи істотно становища власників;
2)соціально орієнтована структура економіки, що виявляється в існуванні різних форм власності зі значною часткою власності держави в потрібних галузях господарства;
яскраво виражена соціальна спрямованість політики держави, що виявляється в розробці різноманітних соціальних програм і пріоритетності їх реалізації;
наявність у держави цілей встановлення загального блага, утвердження в суспільстві соціальної справедливості, забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, рівних стартових можливостей для самореалізації особи. Нерідко соціальна орієнтованість держави закріплюється конституційно (наприклад, в конституціях ФРН, України);
наявність розвиненого правового регулювання в соціальній сфері (з виділенням галузей трудового права, права соціального забезпечення, медичного права тощо).
