2.2 Ординалістська концепція

Ординалістський (порядковий) метод ґрунтується на таких припущеннях: 1) переваги уже сформовані. Споживач чітко усвідомлює свої бажання і здатний упорядкувати всі можливі набори товарів, визначивши переваги (>) або байдужість (~). Позначення Х>Y означає, що набору Х надається перевага порівняно з набором У; 2) всі товари бажані; 3) споживач завжди надає перевагу більшій кількості товарів порівняно з меншою кількістю, абстрагуючись від цін та можливих виключень; 4) якщо споживач надає перевагу наборові Х порівняно з набором У, а набору Y - порівняно з набором Z, то набір Х кращий для споживача, ніж набір Z; 5) споживачі в задоволенні своїх потреб незалежні один від одного; Оскільки в цій моделі припускається, що на поведінку споживача не впливає рівень витрат на будь який кошик, її (модель) називають моделлю бажаного. З огляду на те, що на ринку е велика кількість споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності, а мета споживача максимізувати корисність, споживачеві байдуже, який із кошиків обирати. Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називають кошиком (набором) байдужості.  Нехай на ринку е набори з двома видами товарів: харчові продукти (Х) та засоби гігієни (У). Скористаємось функцією корисності Кобба-Дугласа:

TU = . Якщо споживач хоче придбати один із наборів, котрі містять різну кількість товарів Х та У, загальна корисність яких для цього споживача однакова, то корисність у цій моделі, на відміну від кардиналістської, визначатиметься не в ютилях, а довільними числовими коефіцієнтами параметра (постійного буквеного коефіцієнта). Позначимо умовно цей параметр латинською літерою «С». Нехай він дорівнюватиме 4.

Надаючи різні числові значення Х, ми отримаємо відповідні числові значення Y. Оскільки в наборах обов’язково є цих два товари, то ні Х, ні Y не можуть дорівнювати нулю. Ці значення наведено в табл. 2.2.3.

Таблиця 2.2.3

Комбінації товарів Х та Y в споживчих наборах

Набори	Товар X		Товар Y
	Кількість, од.	Приріст, од.	Кількість, од.	Відмова, од.
А	1	­­­­-	16	-
В	2	+1	8	-8
С	4	+2	4	-4
Д	8	+4	2	-2
Е	16	+8	1	-1

На основі данних таблиці побудуемо графік (рис. 2.2.1).

На рис. 2.2.2 зображено крива різнихкомбінацій товарів Х та Y у споживчих наборах з однаковою сумарною корисністю для споживача, умовно визначемо, що вона дорівнює 4. Це означає, що в будь -якій точці, розташованій на кривій байдужості (TU), споживаяч отримає однакову корисність від споживання набору, незалеждно від того, буде це точка N, M, L, K, G чи якась інша.

Комбінація товарів Х та Y, розташована вище кривої байдужості (точка F) має переваги над точками, розташоаними по кривій. А корисність набору в точці Е менша, ніж у будь-якій точці кривої TU.

Аналіцуючи табл.2.2.4 та рис.2.2.2 можна зробити такий висновок: щоб корисність споживчного кошику Взалишалася такою, якою вона є для кошика А, потрібно, щоб для збільшення споживання товару Х на 1 одиницю, споживач відмовився від 8 одиниць товару Y. А, наприклад, для того, щоб споживач замінив кошик Д кошиком Е, він має збільшити споживання товару Х на 8 одиниць, порівняно з обсягомм цього товару в кошику Д, і водночас змешити споживання товару Y на 1 одиницю.

Ми розглянули різні методи визначення корисності: кількісний і порядковий. Останій графічно зображуеться кривої байдужості. Хорактеристику кривих байдужості подано у наступному параграфі.