4.1 Вплив зміни доходу на бюджетну лінію

Із рівняння лінійної функції (4.13) випливає, що зі зміною доходу відбувається зміна довжини відрізка, що відтинається від початку координат. При цьому кут нахилу бюджетної лінії має залишатися сталим, адже він вимірюється співвідношенням цін товарів Х та Y, які залишаються незмінними (за цією моделлю)

Це означає, що зі зміною доходу бюджетна лінія має зрушуватися праворуч ( коли дохід зростає) та ліворуч ( коли дохід зменшується) паралельно первинній бюджетній лінії (рис. 4.1.8).

I₂

I₀

I₁

Рис. 4.1.8. Вплив змін доходу на бюджетну лінію

Зміщення бюджетної лінії від I₀ до I₁ відбулося внаслідок зростання доходу, а зміщення її від I₀ до I₂ - внаслідок зменшення доходу.

4.2 Вплив зміни цін на бюджетну лінію

Розглянемо по черзі, що відбудеться з бюджетною лінією: а) якщо зміниться ціна тільки одного товару; б) зміняться ціни на обидва товари, але співвідношення між зміненими цінами залишиться сталим в) ціни на обидва товари змінюються і водночас змінюється дохід споживача.

А. Для того, щоб дослідити вплив на бюджетну лінію зміни ціни одного товару за незмінної ціни іншого, скористаємося рівнянням

Y = − · X. (4.2.14)

Припустимо, що ціни на одяг (Р_y) залишилися незмінними, а ціни на харчові продукти зменшилися з 1 грн за одиницю до 0,5 грн. Тоді відрізок, який відтинається бюджетною лінією по вертикалі (осі ординат) залишиться незмінним (рис. 4.2.9), а кут нахилу бюджетної лінії зміниться з − = −

до − = = −4

На рис. 4.2.9 бюджетна лінія I₀ відображає ситуацію, коли товар X коштує 1 грн, а товар Y ­− 2 грн. Бюджетна лінія I₁ побудована для P_x = 0,5 грн, а P_y = 2 грн. А лінія I₂ − для P_y = 2 грн і P_x = 2 грн. Це означає, що зміна ціни одного товару за незмінної ціни іншого рухає криву байдужості навколо точки, якій відповідає максимальний обсяг товару за незмінної ціни.

Б. Якщо змінюються ціни на обидва товари, але співвідношення між ними залишається сталим, то кут нахилу бюджетної лінії залишається незмінним. Це означає паралельне зрушення бюджетної лінії праворуч, якщо ціни на обидва товари однаково знижуються і, навпаки, ліворуч, якщо ціни на обидва товари однаково зростають (рис. 4.2.10)

В. Із рис. 4.2.10 видно: якщо первинна бюджетна лінія (I₀)зображена при ціні Р_х = 1 грн., а Р_y = 2 грн, то за зниження ціни Р_х до 0,5 грн., а Р_у до 1 грн, бюджетна лінія зміститься від I₀ до I₁, а споживач зможе купити і товару Х, і товару Y вдвічі більше, а за збільшення P_x до 2 грн, а Р_Y до 4 грн лінія I₀ зміститься до I₂ і споживач зможе за один і той самий дохід купити вдвічі менше товарів, ніж за попередніх незмінних умов.

Купівельна здатність споживача знаходиться у зворотній залежності від ціни товару та прямій залежності від доходу. Зростання цін за незмінного рівня грошового доходу можна вважати зменшенням реального доходу і, навпаки, зменшення цін можна розглядати як зростання доходу.

Отже, вплив на бюджетну лінію зміни доходу зобразимо на тому самому графіку, де представлено її вплив зміни цін (рис. 4.2.10).

I₂

Рис. 4.2.9 Вплив зміни ціни одного товару на бюджетну лінію

Рис. 4.2.10 Вплив на бюджетну лінію зміни цін за умови, що пропорція між цінами залишається сталою

Із рис 4.2.10 видно, що зростання доходу зміщує бюджетну лінію догори (від I₀ до I₁), а зменшення доходу – донизу (від I₀ до I₂). У першому випадку відбувається зростання обсягу споживання обох товарів, у другому − зменшення.

Ми розглянули переваги споживача, чинники, що визначають його поведінку, та чинники, що обмежують його вибір.

Як споживач робить свій вибір з урахуванням описаних вище чинників, з’ясуємо в наступному параграфі.