Заходи безпеки при покрівельних роботах

Основними причинами травматизму покрівельників є падіння з висоти, опіки гарячою смолою, порізи рук покрівельною сталлю, удари по руках молотком. Виконувати ці роботи можна лише після перевірки виконробом, майстром разом з бригадиром надійності несучих конструкцій покрівлі і огорож. При похилах покрівлі більш як 20° робітники застосовують за­побіжні пояси і надійно закріплені трапи завширшки не менш як 0,3 м з поперечними планками для упи­рання ніг. Розміщувати матеріали на покрівлі можна тільки у відведених проектом місцях, дня чого при­значені переносні майданчики.

Під час перерв інструменти та матеріали закріп­люють або прибирають з покрівель. Елементи покрівлі і окремі деталі подають уже заготовленими. Не мож­на працювати на даху під час голольоду, туманів, гро­зи та вітру швидкістю понад 15 м/с. При виконанні робіт на м'яких покрівлях з рулонних матеріалів на мастиках та ізоляційних робіт покрівельників захища­ють від дії шкідливих речовин, а також від опіків.

Особливу увагу приділяють вимогам безпеки праці під час приготування бітумних мастик і доставляння їх на робоче місце. Котли повинні бути справними, щільно закриватись кришками, що не горять, і мати прилади для замірювання температури. Не можна ви­користовувати у роботі бітумні мастики з температу­рою, вищою 180°С. Котли встановлюють з невеликим похилом у бік, протилежний топці, на відведених для цього майданчиках. Завантажувати котел більш ніж на 3/4 об'єму (при приготуванні холодних мастик на 2/3 об'єму) забороняється. Відстань до найближчих будівель та складів повинна бути не меншою ніж ЗО м, а до побутових приміщень —15 м. Біля кожного котла постійно має бути комплект протипожежних засобів. Сировину й паливо розміщують на відстані не меншій ніж 5 м від котла.

Готуючи бітумні мастики, спочатку в котел заванта­жують бітум марки Б-ІІІ, а після того як він розплавиться і почне пінитись, додають невеликими шматками бітум марки Б-V. Сирий і холодний бітум добавляти в гарячу масу не можна, щоб запобігти його викиданню з котла. Бітумну мастику подають бітумопроводом чи спеціальними машинами, а в разі необхідності пере­носять в закритих конусних бачках із щільними криш­ками. Наповнюють бачки не більш ніж на 3/4 об'єму. Для механічного нанесення гарячих мастик викорис­товують установки СО-100, СО-122, а для нанесення бітумно-кукерсольних мастик під час проведення гідро- і пароізоляційних робіт — установки ПКУ-35М. При виконанні цементно-піщаної гідроізоляції перед перекачуванням розчину випробовують установки на воді під тиском 1,5 МПа протягом З0 хв.

Заходи безпеки при забиванні паль

Нині в будівництві широко застосовують палеві фундаменти, що скорочують земляні роботи, а при без-підвальних спорудах їх зовсім не виконують. Викори­стовують в основному залізобетонні забивні палі квадратного зрізу завдовжки 3...12 м. Перед почат­ком робіт перевіряють надійність копрів, правильність підвішування молота, надійність канатів та розтяжок, а також надійність шлангів, по яких проходить пара чи стиснене повітря. При цьому шланги повинні вит­римувати тиск, удвічі більший, ніж робочий. На кожній коперній установці повинні зазначатися гранична маса палі й молота і запобіжна висота піднімання ван­тажозахватного пристрою, а також влаштована зву­кова сигналізація. Обслуговуючий персонал має пра­цювати в захисних касках.

Під час забивання паль і після закінчення роботи копер закріплюють протиугінними пристроями, а при пересуванні їх перевіряють стан рейок. Під час перерв молот копра опускають і закріплюють, а установку розкріплюють розтяжками, щоб не перекинулась. Пра­цювати з копрами при швидкості вітру 15 м/с і більше та під час грози не можна. Забороняється також піднімати молот і палі одночасно.

Заглиблюючи палі за допомогою віброзанурювача, потрібно забезпечити щільне і надійне його з’єднання з пальовим наголовником, а також вільний стан підтримувальних канатів. Під час перерв механізм вимикають. Палі встановлюють безперервно, до повного їх закріплення на місці. Залишати палю висячою забороняється. Якщо палі зрізують, то треба передбачити захист від раптового падіння їх.