Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною

Конструкція каната (кількість дротиків)	Кількість обривів дротиків, за якої бракують канат, при суканні
	хрещатому	однобічному
6х19=114	12	6
6х37=222	22	11
6х61=366	36	18

У разі наявності поверхового зношення чи корозії дротиків граничну кількість обривів дротиків каната при його бракуванні зменшують відповідно до таких даних:

Зменшення діаметра дротиків внаслідок зовнішнього зношення, %	10 15 20 25 30-40
Кількість обривів дротиків (на кроці зсування), % від норми, наведеної в табл. 4	85 75 70 60 50

Якщо в канаті обірвана прядка, його також бракують. Особ­ливо важлива надійність кріплення кінців каната на барабані в тачковій чи поліспастовій обоймі, на конструкціях машин. Надійність розраховують на витягу­вання канатів під дією найбільших зусиль. На бара­банах канат закріплюють за допомогою накладних планок та затискують болтами; в інших місцях — пет­лями на кінці каната чи затискачем. Петлі завжди накладають на сталевий ківш, призначений для плав­ного обгинання та захисту каната від перетирання і скручення. Розрахункова кількість затискань залежить від діаметра каната і змінюється в межах від 3 до В. У процесі експлуатації канати очищають і змащують, що зменшує зношення і тертя їх. Розчалки і вантажні канати для невеликих вантажів застосовують з пря­див'яних канатів, просочених гарячою смолою, або ка­натів з капрону чи перлону.

Особливо важливі в цих пристроях гаки, які виго­товляють кованими або штампованими з мартенівсь­кої сталі спокійного плавлення. Для більш надійно­го фіксування канатів і стропів у зівах гаків роблять запобіжники у вигляді скоб, що шарнірно закріплю­ються на гаку. На гаках не повинно бути тріщин, над­ривів чи скривлень, а зношення їх у зівах не повинно перевищувати 10% проектної висоти розрізу в да­ному місці. І

На гаку обов'язково вказують його номер за стан­дартом, назву завода виготовлювача і дату випуску.

Найпоширенішими вантажозахватними пристроями є стропи — універсальні, спеціальні, напівавтоматичні.

Стропи бувають гнучкої і жорсткої конструкції. Гнучкі стропи виготовляють з відрізків канатів, до яких належить універсальний полегшений та багатоскла­довий. Жорсткі стропи поділяють на траверси і захвати. Плити перекриттів, фундаментних блоків підніма­ють стропами, які називають «павуком». Для монтажу колон застосовують пристрої з напівавтоматичними замками, які звільняються шляхом витягання штирів мотузками, а також пристрої з дистанційним керу­ванням з кабіни стрілового крана.

Для монтажу збірних залізобетонних ферм, балок і плит великих розмірів найнебезпечнішими е жорсткі траверси. їх також застосовують при монтажі мета­левих конструкцій, наприклад, царг, повітронагрівачів, кожухів домен, секцій радіощогл, кроквяних ферм ве­ликих прольотів, що дає змогу не підсилювати їхні по­яси для сприймання монтажних навантажень. Засто­сування траверс наближає умови піднімання до умов, в яких буде працювати конструкція. Усі стропи випро­бовують перед початком роботи на навантаження, які в 1,25 рази більші за розрахункові. Випробування проводять навантаженням протягом 10 хв. В процесі екс­плуатації вантажозахватні пристрої оглядає особа, яка відповідає за їхній стан: траверси через 6 місяців, стро­пи і тару — через 10 днів, а інші захвати —- через 1 місяць. Наслідки огляду заносять у журнал.|.

Для швидкого і правильного застосування робо­чих інструментів і пристроїв їх фарбують у різні коль­ори (червоний, жовтий, зелений — сигнальні; синій, білий, сірий, чорний — допоміжні кольори). Вантажо­захватні засоби застосовують стандартними, заводсь­кого виготовлення, що мають клеймо і бирку, де мон­тажна організація повинна проставляти назву пристрою, реєстраційний номер, рік виготовлення, вантажопідй­омність, число, місяць і рік наступного випробування, назву організації.