- •Математичне моделювання систем та процесів Методичні вказівки
- •Математичне моделювання систем та процесів Методичні вказівки
- •Розділ I Геометричне моделювання
- •Розробка тривимірної моделі деталі
- •Робимо модель основи:
- •Завдання
- •Збірка колектора
- •Встановимо всі труби в 1-й ряд.
- •Завдання
- •1.3 Розробка 3- вимірної моделі виробу «бак»
- •Експрес аналіз міцності деталей
- •Завдання
- •1.4 Трубна система
- •Звіт (зразок)
- •Завдання
- •Розділ II Моделювання фізичних процесів Газогідродинаміка та теплопередача
- •Моделювання процесу руху та нагріву рідини в трубі
- •Побудова моделі пристрою.
- •Визначаємо Похибка моделювання (по w).
- •Обчислюємо q -величину теплового потоку, отриманого потоком води.
- •Завдання
- •2.2 Дослідження процесу руху і нагрівання рідини в моделі теплообмінного апарата
- •Завдання
- •2.3 Оцінка ефективності оребрення стінки
- •Створення проекту експерименту, завдання граничних і початкових умов.
- •Завдання до лабораторної роботи
- •2.4 Вимірювання характеристик радіатора шляхом продувки в аеродинамічній трубі
- •1. Побудова моделі установки для експерименту
- •2. Задаємо початкові і граничні умови для експерименту:
- •3. Відображення результатів експерименту.
- •Завдання
- •Література
- •2.1Моделювання процесу руху та нагріву рідини в
- •2.2 Дослідження процесу руху і нагрівання рідини в
- •2.4 Вимірювання характеристик радіатора
Робимо модель основи:
рис.2 Ескіз1 – ескіз основи рис.3 Модель основи
Робимо модель бобишки:
рис.4 Ескіз 2 – ескіз бобишки рис.5 Модель основи і бобишки
4.Робимо модель колодязя
рис.6 Ескіз 3 – ескіз колодязя рис.7 Модель колодязя
рис.8 Ескіз4 – ескіз наскрізного отвору рис.9 Модель наскрізного отвору
рис.10 Ескіз 5 – ескіз паза рис.11 Модель паза
рис.12
Ескіз 6-ескіз ребра
рис.13 Модель ребра
рис.14 Модель всієї деталі. Рис.15 Введена графічна інформація
Цю інформацію(рис.15) легше і простіше ввести чим креслення(рис.16).
Рис.16 Інформація для креслення.
Інформація для креслення запам'ятовується у форматах DWG або DXF, які читають масові і широко поширені графічні редактори КОМПАС і AUTOCAD.
Отримавши графічну інформацію (рис.16) студент повинен тільки оформити креслення.
Завдання
до лабораторної роботи
Вихідні дані згідно номеру варіанту приведені в таблиці1.
Таблиця 1
Варіант 1 |
Варіант 2 |
|
|
Варіант 3 |
Варіант 4 |
|
|
Варіант 5 |
Варіант 6 |
|
|
Продовження таблиці 1.
Варіант 7 |
Варіант 8 |
|
|
Варіант 9 |
Варіант 10 |
|
|
Варіант 11 |
Варіант 12 |
|
|
Продовження таблиці 1
Варіант 13 |
Варіант 14 |
|
|
Варіант 15 |
Варіант 16 |
|
|
Варіант 17 |
Варіант 18 |
|
|
Збірка колектора
Збірка вузла, агрегату, виробу є складним конструкторсько-технологічним процесом, при виконанні якого обов'язково повинні дотримуватися умови:
- для того, щоб зібрати будь-який вироб необхідно виготовити всі деталі;
- всі деталі повинні бути зроблені точно і правильно.
Це означає, що процес збірки несе в собі функції контролю правильності виготовлення всіх деталей виробу. Будь-які помилки і неточності у виготовленні деталей збільшують (часто дуже значно) час виготовлення виробу.
Сучасні системи автоматизації конструюванні дозволяють моделювати процес збірки виробів, надають прості і зручні засоби коректування конструкції в процесі збірки, що істотно скорочує час виготовлення дослідниого зразка.
У даній лабораторній роботі для збірки вузла «колектор» необхідно зробити моделі двох деталей- циліндр(рис.1) і відрізок труби (рис.2). Для побудови цих моделей будуть використані команди :
- «оболочка»-для
створення тонкостінних конструкцій
(труби);
- «по траектории»-для
створення зігнутої труби.
Рис.1 Циліндр Рис.2 Відрізок зігнутої труби
Модель циліндра з двома рядами отворів.
Вихідні дані для моделі:
L- довжина циліндра, D1- зовнішній діаметр циліндра, d2 – діаметр отвору
L1- положення 1-го отвору в ряду (знизу), L2- крок між отворами
a1 – кут між двома рядами отворів в циліндрі.
Складемо перелік конструктивних елементів, з яких складається циліндр:
1. Заготовка – завдовжки = L; диаметром= D1;
Рис. 3 Ескіз заготовки(гориз.площина) Рис. 4 Заготовка циліндра
2. Циліндр (товщина стінки =3мм).
Рис.5 Команда «оболочка» Рис.6 Циліндр із закрашеними стінками
(колір поверхонь деталей полегшує процес збірки )
3. Отвір в стінці циліндра (диаметр = d2, відстань від нижнього торця = L1).
Рис.6 Ескіз отвору (фронт. площина) Рис.7 Отвір
4. Для команд лінійний та круговий масив необхідно провести тимчасову вісь. Вид временная ось.
5. Ряд отворів (4-ри отвори, крок між отворами = L2) - команда «Лінійний масив». Напрям копіювання визначає тимчасова вісь.
Рис.8 Створення ряду отворів.
6. Другий ряд отворів (кут між двома рядами = а1) – команда «Круговий масив».
Рис.9 Створення 2-го ряду отворів.
Модель труби.
Вихідні дані; d2 – зовнішній діаметр труби, L3 і L 4 – довжина лінійних частин труби, r- радіус заокруглення, a2 – кут вигину труби.
Для побудови ескізу перетину труби створимо додаткову площину «Вставка Справочная геометрия Плоскость». Обираємо спосіб «Перпендикулярно кривой» і тиснемо на пряму ділянку траєкторії. В цій площині будуємо ескіз перетину.
Рис. 10 Ескіз траєкторії вигину труби Рис.11 Побудова заготовки труби
(фронт. площ.) по двох ескізах(перетин і контур).
Рис.12 Зігнута труба.
Застосовуємо команду «Оболонка» - товщина стінки труби 2мм.
Збірка колектора.
Процедура збірки виконується за допомогою слідуючих команд:
-команда
переносить деталь в зону збірки з
будь-якої теки (сховища);
-
команда переміщає деталь в зоні збірки:
3.
-
команда обертає деталь навколо осі
симетрії.
Ці три команди відносяться до команд «Ручного управління» тобто управляються мишкою.
Абсолютно очевидно, що точно зібрати деталі цими командами неможливо.
Для цього використовується команда «сопряжение», що дозволяє точно сполучати всі деталі.
4.
-
команда «сопряжение» містить наступні
умови:
5.
-
команда редагування в процесі збірки
дозволяє швидко виправляти помилки
конструювання деталей.
Використовуючи ці команди ми зможемо реалізувати алгоритм збірки:
Вноситься до зони збірки(екран) деталі циліндр і труба.
1. Виконаємо процедуру установки труби в циліндр враховуючи наступні вимоги:
1.-внутренняя поверхня отвору і зовнішня поверхня труби – це концентричні поверхні - сполучення «концентричність»;
2.- відстань між торцем труби і віссю циліндра (сполучення «відстань») визначається технологічними засобами кріплення труби;
3.- положення труби визначається сполученням «паралельно» .
Рис.13 Дві деталі збірки. Рис.14 Сполучення «концентричність»
Рис.15 Сполучення «паралельність»
