- •1.Шкідливі та небезпечні виробничі чинники,класифікація їх.
- •2.Державний пожежний нагляд,його повноваження,права та обов`язки
- •3.Виробничий травматизм та професійні захворювання.Класифікація нещасних випадків за тяжкістю наслідків,характером ушкоджень та іншими обставинами.
- •4.Протипожежне водопостачання.
- •5.Способи і засоби пожежогасіння.Характеристика вогнегасних властивостей води,хімічних та інших засобів пожежогасіння
- •6.Надання допомоги при уражені електричним струмом
- •7.Державні нормативні акти про охорону праці та сфери їх дії.Закон про охорону праці.Галузеві та міжгалузеві нормативні документи з охорони праці
- •8.Ступінь вогнестійкості будівель і споруд.Вогнезахист будівельних конструкцій
- •9. Основні трудові права та обов»язки працівників відповідно до кЗпП . Тривалість робочого часу.
- •10. Система попередження пожеж її засади та призначення. Блискавко захист.
- •6.4.2 Вимоги до системи попередження пожеж
- •11 Соціальний захист потерпілих на виробництві Важливим чинником правового захисту робітників є обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •12 Класифікація приміщень за правилами облаштування електроустановок
- •13 Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці та обов’язки працівників щодо виконання нормативних актів
- •14 .Пожежовибухонебезпечність об'єктів .Класифікація приміщень будівель та зовнішніх установок за вибухопожеж та пожежною небезпекою
- •15 .Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- •1 Дисциплінарна відповідальність
- •2 Адміністративна відповідальність
- •3 Матеріальна відповідальність
- •4 Кримінальна відповідальність
- •16. Показникигрупигорючості матеріалів та речовин. Показники пожежної та вибухової небезпеки матеріалів та речовин.
- •17. Державне управління охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці та соціальної політики.
- •18. Теоретичні основи процесів горіння. Теорія ланцюгової реакції процесу горіння. Трьохкомпонентна теорія процесу горіння.
- •19. Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад.
- •20.Основні поняття та визначення у сфері пожежної безпеки. Основні нормативні акти, що регламентують вимоги пожежної безпеки. Організація гасіння пожеж.
- •21 Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань оп, їх види.
- •22 Умови самозаймання речовини. Теплове хімічне і мікробіологічне самозаймання. Вогнестійкість конструкцій.
- •23.Основні підходи до рослідування нещасних випадків на виробництві
- •25. Фізична та розумова діяльність. Нормальний пограничний паталогічний функціональний стан організму під час трудового процесу
- •26 Шум та його показники.Вплив на людину.Засоби та заходи захисту?
- •27 Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом. Опір тіла людини.Параметри електричного струму та характер дії.Вплив шляху проходження струму через тіло людини та наслідки ураження?
- •28 Виробничий пил. Види професыйноъ пиловоъ патологыъ. Засоби та заходи захисту щодо шкыдливоъ дыъ пилу на органызм людини?
- •29 Виробничі отрути їх класифікація вплив на функціонування організму. Засоби та заходи захисту?
- •30 Особливості елекротравматизму.Основні причини ураженні людини електричним струмом.Характерні види ураження людини електричним струмом.Місцеві та загальні електричні травми?
- •31.Вібрація, їївплив на працівника та методизахисту
- •32 Безпека технологічного обладнання
- •33 Безпека при вантажно-розвантажувальних і транспортних роботах
- •Безпекавнутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту. Внутрішньозаводськіпроїзди, дороги і тротуари
- •34 Освітлення виробничих приміщень та його вплив на зорову функцію
- •35.Шкідливі та небезпечнівиробничі чинники
- •36.Виробничий шум. Фізичні та фізіологічні характеристики основних параметрів шуму. Дія шуму на організм людини. Методи та засоби захисту у боротьбі з шумом.
- •37. Штучне освітлення приміщень і робочих місць, його недоліки та переваги. Характеристика джерел штучного освітлення. Освітлювальні установки. Прожекторне освітлення.
- •38.Стаціонарні засоби гасіння пожеж. Сплінкерні та дренчерні установки.
- •39. Вібрації як чинник виробничого середовища. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Засоби та заходи захисту від вібрації.
- •40. Первинні засоби пожежогасіння. Вогнегасники.
- •41.Охорона праці жінок та молоді їх права у трудових правовідносинах.
- •42.Особливості горіння твердих горючих матеріалів.Особливості горіння рідких речовин.Особливості горіння газів.Особливості горіння пило вітряної суміші.
- •43. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •44 Швидкість горіння повне неповне гомогенне гетерогенне
- •45.Захисне занулення.Ізоляція струмопровідних частин.Захисне вимикання
- •46.Пожежна стійкість матеріалів.Шляхи підвищення їх пожежної стійкості
- •47.Вимоги до огородження.Блокувальні і сигнальні пристрої.Знаки безпеки
- •48.Захисне заземлення
- •49.Спеціальне розслідування несщасних випадків
- •50.Напруженість та важкість трудового процесу.Категорії важкості праці
27 Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом. Опір тіла людини.Параметри електричного струму та характер дії.Вплив шляху проходження струму через тіло людини та наслідки ураження?
Наслідки ураження людини електричним струмом залежать від фізичних параметрів електричного кола і деяких фізіологічних чинників, які притаманні живим організмам.
Наслідки ураження залежать від опору шкіри та опору внутрішніх органів. Це змінна величина, що має нелінійну залежність від стану шкіри, навколишнього середовища, параметрів електричної мережі та ін..
Товщина рогового шару на різних ділянках різна (0,02-0,2мм). Опір епідермісу у 1000 разів більший за опір дерми. При сухій і непошкодженій шкірі опір тіла людини коливається в широких межах (3000 до 100000 Ом), якщо зіскоблити роговий шар, опір буде до 1000-5000 Ом.
Електропровідність струму збільшується при зволоженні і забрудненні шкіри, особливо тими речовинами, що добре проводять струм.
Опір шкіри неоднаковий на різних ділянках тіла, тому наслідки ураження можуть залежати від місця контакту електрода з тілом людини. Найменший опір має шкіра обличчя, шиї, тильної сторони кисті руки, під пахової впадини. На тілі людини є цілий ряд точок, опір шкіри на яких значно менший ніж на сусідніх ділянках, що співпадає з топографією голковколювання, яке не піддається поясненню.
Отже, опір тіла людини – це змінна величина, що може коливатися в широких межах. Однак при доборі захисних та технічних засобів захисту від ураження електричним струмом за опір тіла людини приймають 1000 Ом.
До фізичних параметрів електричного струму, що є вирішальними при ураженні організму належать:
сила струму;
напруга;
рід струму;
частота.
Ступінь негативної дії струму на організм людини збільшується при збільшенні сили струму.
Розрізняють три ступеня дії сили струму.
відчутний 0,1 мА при змінному і 5-7 мА при постійному струмі;
невідпускаючий 10-20 мА змінний, 50-80 мА постійний;
фібриляцій ний струм 100 мА змінний, 3000 мА постійний.
Пороговий відчутний струм не може викликати ураження людини і в цьому випадку він вважається безпечним.
Якщо сила струму більша відчутного порогу виникають судоми м’язів і неприємні відчуття. Біль стає нестерпним, судомне скорочення м’язів стає таким значним, що людина не може його перебороти, не може розімкнути руки і самостійно припинити контакт зі струмоведучою частиною. Такий струм є небезпечним для людини, якщо він не викликає раптового її ураження, однак при тривалому контакті його значення буде зростати за рахунок зниження опору тіла людини, що може призвести навіть до смерті.
Характер дії струму на організм людини залежить від величини напруги.
При збільшенні напруги, опір тіла людини зменшується у десятки разів. Підвищення напруги призводить до пробивання рогового шару шкіри.
Опір тіла людини постійному струму більший ніж змінному. Експериментально встановлено, що 120В постійного і 42В змінного струму викликають однакові ураження.
Наслідки електротравматизму значно залежать від частоти струму. Найнебезпечнішим відносно електроударів є змінний струм 50Гц, а зі збільшенням частоти небезпека ураження зменшується. Зменшення дії починається з частоти 1000Гц.
Високочастотні струми, що перевищують сотні кГц,як правило не призводять до електричних ударів. Ці особливості високочастотних струмів використовуються в медицині. КВЧ, УВЧ, ЗВЧ широко застосовуються з лікувальною метою.
Наслідки ураження організму визначає також час проходження струму через тіло людини, бо з часом різко падає опір тіла. Чим довше буде діяти струм, тим більша ймовірність важкого або смертельного ураження.
Встановлено, що чутливість серця до струму неоднакова в різні фази його діяльності. Кожний цикл серцевої діяльності складається з двох періодів: один називається діастолою (коли шлуночки серця перебувають у розслабленому стані і заповнюються кров’ю), другий – систолою, коли серце, скорочуючись,виштовхує кров в артеріальні судини.
Імовірність виникнення фібриляції серця, тобто небезпеки смертельного ураження струмом, залежить від того, з якою фазою серцевого циклу співпадає час проходження струму через серце. Гранично допустимим часом дії вважають 0,1с.
Шлях протікання струму в тілі людини відіграє суттєву роль у наслідках ураження.
Шлях струму визначається місцем прикладання струмоведучих частин до тіла людини.
Особливо небезпечним є ураження людей у тому випадку, коли людина торкається до струмоведучих частин верхньою половиною тіла, де на шляху протікання струму лежать життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок.
Якщо струм проходить іншим шляхом, його дія на життєво важливі органи може бути лише рефлекторною, а не безпосередньою.
В електропатології шлях струму через тіло людини носить назву “ петля струму”, якою відбувається ураження. Номенклатуру цих петель розробив Г.Л. Френкель.
Найчастіше струм проходить такими шляхами:
рука – рука;
руки – ноги;
нога – нога;
голова – ноги;
голова – руки.
Менш небезпечним є шлях від однієї ноги до іншої, який отримав назву “ нижня петля ”. Він виникає під дією на людину так званої крокової напруги.
Ураження людей кроковою напругою відбувається тоді, коли людина потрапляє в місце розтікання струму по поверхні землі. Це виникає тоді, коли на землю впав обірваний провідник, що перебуває під струмом.
Кроковою напругою називається напруга між двома точками електричного поля на відстані кроку (0,8м), на яких одночасно стоїть людина взоні розтікання струму у землі.
Струм з обірваного провідника розтікається у землі радіально у всі сторони, з найбільшим потенціалом у точці торкання землі.
Зміна потенціалу на поверхні землі від точки замикання відбувається за гіперболічним законом і практично зменшується до нуля на відстані 20м.
При кроковій напрузі струм, проходить від однієї ноги до іншої, скорочує м’язи на ногах, біль стає нестерпною і людина падає. При падінні збільшується відстань між точками дотику до землі і змінюється шлях проходження струму через тіло (рука-нога). Падіння відбувається уже при іншій дії напруги, що призводить до більш тяжких наслідків.
Крокова напруга найбільш небезпечна в межах 4-5м від провідника, що лежить на землі під напругою 1000В, а при напрузі понад 1000В небезпечна зона становить 10м від точки стікання струму. Виходити з зони розтікання струму в землі потрібно короткими кроками.
