- •1.Шкідливі та небезпечні виробничі чинники,класифікація їх.
- •2.Державний пожежний нагляд,його повноваження,права та обов`язки
- •3.Виробничий травматизм та професійні захворювання.Класифікація нещасних випадків за тяжкістю наслідків,характером ушкоджень та іншими обставинами.
- •4.Протипожежне водопостачання.
- •5.Способи і засоби пожежогасіння.Характеристика вогнегасних властивостей води,хімічних та інших засобів пожежогасіння
- •6.Надання допомоги при уражені електричним струмом
- •7.Державні нормативні акти про охорону праці та сфери їх дії.Закон про охорону праці.Галузеві та міжгалузеві нормативні документи з охорони праці
- •8.Ступінь вогнестійкості будівель і споруд.Вогнезахист будівельних конструкцій
- •9. Основні трудові права та обов»язки працівників відповідно до кЗпП . Тривалість робочого часу.
- •10. Система попередження пожеж її засади та призначення. Блискавко захист.
- •6.4.2 Вимоги до системи попередження пожеж
- •11 Соціальний захист потерпілих на виробництві Важливим чинником правового захисту робітників є обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •12 Класифікація приміщень за правилами облаштування електроустановок
- •13 Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці та обов’язки працівників щодо виконання нормативних актів
- •14 .Пожежовибухонебезпечність об'єктів .Класифікація приміщень будівель та зовнішніх установок за вибухопожеж та пожежною небезпекою
- •15 .Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- •1 Дисциплінарна відповідальність
- •2 Адміністративна відповідальність
- •3 Матеріальна відповідальність
- •4 Кримінальна відповідальність
- •16. Показникигрупигорючості матеріалів та речовин. Показники пожежної та вибухової небезпеки матеріалів та речовин.
- •17. Державне управління охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці та соціальної політики.
- •18. Теоретичні основи процесів горіння. Теорія ланцюгової реакції процесу горіння. Трьохкомпонентна теорія процесу горіння.
- •19. Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад.
- •20.Основні поняття та визначення у сфері пожежної безпеки. Основні нормативні акти, що регламентують вимоги пожежної безпеки. Організація гасіння пожеж.
- •21 Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань оп, їх види.
- •22 Умови самозаймання речовини. Теплове хімічне і мікробіологічне самозаймання. Вогнестійкість конструкцій.
- •23.Основні підходи до рослідування нещасних випадків на виробництві
- •25. Фізична та розумова діяльність. Нормальний пограничний паталогічний функціональний стан організму під час трудового процесу
- •26 Шум та його показники.Вплив на людину.Засоби та заходи захисту?
- •27 Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом. Опір тіла людини.Параметри електричного струму та характер дії.Вплив шляху проходження струму через тіло людини та наслідки ураження?
- •28 Виробничий пил. Види професыйноъ пиловоъ патологыъ. Засоби та заходи захисту щодо шкыдливоъ дыъ пилу на органызм людини?
- •29 Виробничі отрути їх класифікація вплив на функціонування організму. Засоби та заходи захисту?
- •30 Особливості елекротравматизму.Основні причини ураженні людини електричним струмом.Характерні види ураження людини електричним струмом.Місцеві та загальні електричні травми?
- •31.Вібрація, їївплив на працівника та методизахисту
- •32 Безпека технологічного обладнання
- •33 Безпека при вантажно-розвантажувальних і транспортних роботах
- •Безпекавнутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту. Внутрішньозаводськіпроїзди, дороги і тротуари
- •34 Освітлення виробничих приміщень та його вплив на зорову функцію
- •35.Шкідливі та небезпечнівиробничі чинники
- •36.Виробничий шум. Фізичні та фізіологічні характеристики основних параметрів шуму. Дія шуму на організм людини. Методи та засоби захисту у боротьбі з шумом.
- •37. Штучне освітлення приміщень і робочих місць, його недоліки та переваги. Характеристика джерел штучного освітлення. Освітлювальні установки. Прожекторне освітлення.
- •38.Стаціонарні засоби гасіння пожеж. Сплінкерні та дренчерні установки.
- •39. Вібрації як чинник виробничого середовища. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Засоби та заходи захисту від вібрації.
- •40. Первинні засоби пожежогасіння. Вогнегасники.
- •41.Охорона праці жінок та молоді їх права у трудових правовідносинах.
- •42.Особливості горіння твердих горючих матеріалів.Особливості горіння рідких речовин.Особливості горіння газів.Особливості горіння пило вітряної суміші.
- •43. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •44 Швидкість горіння повне неповне гомогенне гетерогенне
- •45.Захисне занулення.Ізоляція струмопровідних частин.Захисне вимикання
- •46.Пожежна стійкість матеріалів.Шляхи підвищення їх пожежної стійкості
- •47.Вимоги до огородження.Блокувальні і сигнальні пристрої.Знаки безпеки
- •48.Захисне заземлення
- •49.Спеціальне розслідування несщасних випадків
- •50.Напруженість та важкість трудового процесу.Категорії важкості праці
39. Вібрації як чинник виробничого середовища. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Засоби та заходи захисту від вібрації.
Вібрація як чинник шкідливості у виробничій діяльності зустрічається в багатьох технологічних процесах. Причиною виникнення вібрації може бути незрівноважність і незбалансованість частин механізмів, що обертаються чи здійснюють зворотно-поступальний рух.
Негативна дія вібрації відчувається тоді, коли не збігається цетр ваги тіла та осі обертання, коли деформуються деталі внаслідок нерівномірного їх нагрівання, зносу або незадовільного технічного догляду за з’єднувальними муфтами, підшипниками, обоймами і т. ін.
Вібрація – це коливальні процеси, що відбуваються у механічних системах. Найпростішою формою вібрації є гармонійні синусоїдні коливальні рухи.
Відчуття вібрації виникає тоді, коли людина дотикається до предметів, що коливаються під дією відповідних сил.
Сила впливу вібрації і характер її дії на організм людини залежить від кількості поглинутої енергії, найбільш адекватним виразом якої є віброшвидкість. При вібрації виникають хвильові рухи з перемінним стискуванням або розтягуванням тканини людини чи частин її тіла. Людина краще переносить горизонтальні ніж вертикальні коливання вздовж осі тіла.
Вібрація викликає в організмі людини реакцію аналогічну багатократному струсу мозку і є причиною функціонального розладу різних систем та органів.
Особливості дії вібрації визначаються частотними спектрами і максимальними рівнями енергії коливання.
Місцева вібрація має найбільшу питому вагу серед професійних вібраційних хвороб.
Місцева вібрація в діапазоні низьких частот викликає вібраційну патологію з переважним ураженням нервово-м’язового, опорно-рухового апарату. Локальна вібрація широкого спектра (35-125 Гц) викликає судинні, нервово-м’язові, кістково-суглобні та інші порушення різного ступеня. Погіршується постачання кінцівок кров’ю, порушується чутливість шкіри, відбувається закостеніння сухожилків, м’язів, виникає сильний біль, відкладаються солі в суглобах рук і пальців, що призводить до деформації і зменшення їх рухливості.
Низькочастотні вібрації призводить до захворювання через 8-10 років роботи з вібраційним обладнанням, а високочастотні вібрації – через 5 і менше років.
Процес захворювання прискорюється в холодний та уповільнюється в теплий період року.
Під дією загальної вібрації виникають зміни у центральній і вегетативній нервовій системах, серцево-судинній системі, обмінних процесах, вестибулярному апараті, виникають спазми церебральних і периферійних судин. Унаслідок дії загальної вібрації на центральну нервову систему може розвиватися церебральна форма вібраційної хвороби. У бетонувальників виникає вона вже при стажі роботи менше трьох років. Ця хвороба порушує фізіологічні функції організму й проявляється у вигляді головного болю, запаморочення, нудоти, що настають без видимих причин.
Важливу роль у розвитку вібраційної хвороби відіграють супутні чинники: мікро травматизація, переохолодження, великі статичні м’язові навантаження та ін.
Ефективне лікування вібраційної хвороби може бути лише на ранніх стадіях захворювання. В особливо тяжких випадках в організмі настають незворотні зміни, що призводять до інвалідності та часткової чи повної втрати працездатності.
За організаційними ознаками методи віброзахисту бувають колективні та індивідуальні. Колективні методи передбачають такі заходи:
послаблення енергії вібрації в джерелі її виникнення;
послаблення параметрів вібрації на шляху її розповсюдження від джерела збудження;
організаційно-технічні;
санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні.
Організаційно-технічні заходи передбачають:
заміну операцій, що вимагають використання вібромашин дистанційним або автоматичним управлінням;
своєчасні планово-попереджувальні ремонти;
контроль за вібраційними параметрами ручних машин не рідше ніж 1раз на 6 місяців;
змащування та зрівноваження деталей машин, що рухаються.
Основним технічним заходом є створення нових конструкцій машин, вібрація яких не виходить за безпечні межі, а зусилля не перевищує 15-20кг.
Вібронебезпечними вважаються такі машини, які хоча б в одному з режимів експлуатації генерують вібрації, що вимагають забезпечення вібробезпечних умов праці.
Чинне місце в системі захисту працюючих займає:
вібропоглинання;
вібродемпфування;
віброізоляція;
віброгасіння.
Віброізоляція – це єдиний засіб зменшення вібрації, що передається на руки від ручного механізованого інструмента. Для цього в коливальну систему вводиться пружний елемент, коефіцієнт пористості якого зменшується, коли збільшується сила натиску.
Важливим профілактичним заходом є правильна організація режиму праці осіб вібронебезпечних професій. Сумарний час контакту з вібруючим обладнанням має не перевищувати 2/3 тривалості робочого дня, а тривалість безперервної дії вібрації не повинна перевищувати 15-20хв.
З лікувально-профілактичною метою рекомендується надавати дві регламентовані перерви для виробничої гімнастики й гідропроцедур.
Для роботи з вібруючими машинами й механізмами допускаються тільки ті працівники, які досягли 18 років, пройшли попередній медичний огляд, а в процесі роботи мають не рідше, ніж один раз на рік проходити періодичні огляди.
До засобів індивідуального вітрозахисту належать віброгасячі рукавиці та спеціальне взуття. Для захисту тіла використовують нагрудні пояси і спеціальні костюми з пружно-демпоруючих матеріалів.
