2.Закріплення свердловин трубами.

Колони обсадних труб установлюються в свердловині концентрично і кожна з них виводиться на денну поверхню.

2.1 Особливості конструкції свердловини роторного буріння

Свердловини роторного способу буріння закріплюють обсадними трубами :

• після закінчення буріння;

• при переході на меншій діаметр за гідрогеологічними умовами чи недостатній потужності двигуна.

В загальному вигляді свердловина роторного способу буріння може мати:

• напрямну колону;

• кондуктор;

• проміжну колону;

• експлуатаційну колону;

• фільтрову колону (рис. 1).

Рис.1 Схема конструктивних розмірів елементів водозабірної свердловини: а — ударного буріння; б — роторного буріння: 1 — колона обсадних труб, що витягається; 2 — захисна колона обсадних труб ; 3 — експлуатаційна колона обсадних труб ; 4 — фільтруюча поверхня; 5 — відстійник із пробкою ; 6 — надфільтрова труба; 7 — сальник; 8 — водопідйомник; 9 — водопідйомна труба; 10 — напрямна труба; 11 — цементація затрубного простору.

Напрямна колона служить для закріплення устя свердловини від розмиву глинистим розчином і направлення циркуляційного розчину (термінологічний словник до теми № 10).

Вона має довжину 2...9 м.

В залежності від стійкості верхнього шару порід, напрямна труба спускається в раніше викопаний шурф, який після перевірки вертикальності тампонують (наприклад методом цементації).

При бурінні глибоких свердловин установлюється колона труб, що слідує за напрямною і називається кондуктором (термінологічний словник до теми № 10)

Вона служить для перекривання товщи нестійких, водовбирних або водоносних порід, що залягають у верхній частині геологічного розрізу.

Довжина кондуктора не повинна бути більшою 50м.

Проміжна (технічна) колона встановлюється рідко, тільки при необхідності перекриття не закріплених направленням або кондуктором водоносних горизонтів, які мають схильність до обвалів і поглинання промивної рідини (термінологічний словник до теми № 10)

Експлуатаційна колона труб встановлюється з метою:

• ізоляції експлуатаційного водоносного горизонту від вище розташованих (не експлуатованих) горизонтів;

• для розміщення в ній водопід`йомника;

• для розміщення фільтрової колони

і є основною невилучаємою трубою в конструкції свердловини.

Крім призначень, виконуваних напрямною колоною й кондуктором, обсадні труби встановлюються в свердловині з метою:

1) ізоляції водоносних горизонтів, закриття стінок свердловини перед перетинанням корисної копалини, над яким залягають нестійкі, що обсипаються породи;

2) перекриття водоносного горизонту для забезпечення установки в ньому фільтру;

3) закриття зон карстів або старих підземних гірських вироблень, а також ділянок зруйнованих і подріблених порід.

ПРИМІТКА: Проте, в залежності від конкретних геологічних та гідрогеологічних умов, деякі колони не використовуються і тому їхнє встановлення не передбачене проектом.

ТЕХНОЛОГІЯ ОБСАДЖУВАННЯ СВЕРДЛОВИНИ: Перед опусканням труб стовбур проробляється новим долотом з промивкою глинистим розчином.

Перед спуском труби оглядають, перевіряють шаблоном і вільно опускають на двох трубних елеваторах з цементацією затрубного простору.

На одному елеваторі колона висить над устєм свердловини, а другим - підіймають наступну трубу і вгвинчують в муфту попередньої.

При прихопленні породою труби її додатково обертають ланцюговим ключем або швидко підіймають і знову опускають, бажано при цьому промивати затрубили простір глинистим розчином.