Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відп. 29-40.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
48 Кб
Скачать
☆

37. Голод 1932-1933 pp.: причини та проблеми наукового дослідження.

Голодомо́р 1932–1933 років — навмисно організований керівництвом ВКП(б) та урядомСРСР.  Охопив Лівобебережну , Правобережну і південну Україну та Кубань, більшість населення яких становили українці.

Причини: прискорена колективізація, завищений план хлібохаготівель.

Заходи влади: «Закон про 5 колосків», продовження хлубозаготівель, встворення загороджувальних загонів, замовчування голоду, відмова від міжнародної допомоги.

Наслідки: загинуло від 3,5 до 8 млн. чол., знищення багатого звичаями укр. села, перемога колгоспного ладу.

Проблеми наукового дослідження:

  1. Значна політизованість питання голодомому

  • тривалий час не визнавався у світі через політичні чинник - через зацікавленість у налагодженні дипломатичних стосунків із СРСР,

  • деякі сили зауважують, що він був спровокований самими селянами, які, опираючись колективізації, знищували знаряддя праці та посіви. Крім того, голод мав місце не тільки на українській території, а й у інших регіонах СРСР - Росії та Казахстані,

  • подвійність і розмаїтість ставлення до проблеми голоду з боку українських політичних діячів

  1. Неповна джерельна база – зокрема, не велося фіксації жертв померлих від голоду, приховування фактів, необхідність у вивченні питання до архівів іноземних країн (частина яких є засекреченою і тому недоступною)

38. Труднощі та успіхи індустріалізації в Україні. Міжнародне становище срср.

Індустріалізація- система заходів спрямована на прискорення розвитку промисловості,зміцнення

обороноздатності СРСР.

Курс на індустріалізацію проголошено 14 з'їздом ВКП(б) в грудні 1925р.

Здійснювалася протягом 1928-1939

Труднощі індустріалізації: розрахунок тільки на власні ресурси країни, нестача кваліфікованих кадрів,

перший досвід проведення планової індустріалізації.

Особливості: розпочалася з важкої промисловості, мала високі темпи (Передбачалося досягти 19 % щорічного приросту промислової продукції, а в 1929 р. XVI конференція ВКП(б) затвердила ще вищі темпи розвитку), жорстка централізація економіки.

Джерела індустріалазації: доходи державного сектору економіки, збільшення експорту сировини і сільгосппродукції; «ножиці цін» між промисловою та сільгосппродукцією; збільшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат; подовження робочого дня; колективізація, примусові державні позики; праця в’язнів; трудовий ентузіазм, підвищення цін на винно-горілчані напої; пограбування церков.

Результати перших п’ятирічок:

І п’ятирічка (1928-32) – форсований розвиток важкої промисловості (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь»,  Харківський тракторний завод,  реконструкція існуючих заводів),

  • Створення енергетичної бази (Зуївська ДРЕС, Дніпрогес, розбудова шахт Донбасу),

  • Ліквідовано безробіття.

ІІ п’ятирічка (1933-37) – подальше наростання індустріалізації (хоча темпи росту знижені до 1-14% на рік), будівництво н. заводів (Харківський турбінний, Новокраматорський, азотний завод у Горлівці), розгортання стаханівського руху (соціалістичне змагання за підвищення продуктивность праці. Започаткували шахтарі Ізотов і Стаханов), швидкий розвиток легкої і харчової промисловості, скасування карткової системи.

ІІІ п’ятирічка(1938-1941) – збільшення асигнувань на оборону, пущено 600 підприємств,повільніше нарощування потужностей, встановлення надзвичайно жорстокої трудової дисципліни (за дисциплінарне порушення – кримінальне покарання)

Наслідки: збільшено промисловий потенціал в 7 разів, виникнення нових галузей промисловості (кольорова металургія, маргаринова промисловість ін..), низький рівень життя населення, похід до командної економіки.