- •29. Українська Центральна Рада, як головний орган управління Україною
- •31. Українська Народна Республіка за доби Директорії
- •32. Утворення Української Соціалістичної Радянської республіки.
- •33. Політика «воєнного комунізму» та селянський повстанський рух в Україні.
- •35. Перехід до нової економічної політики. Специфіка цього процесу для України
- •37. Голод 1932-1933 pp.: причини та проблеми наукового дослідження.
- •38. Труднощі та успіхи індустріалізації в Україні. Міжнародне становище срср.
- •39. Великий терор 1937 – 1938 рр.
- •40. Українські землі у складі Польщі. Румунії та Чехословаччини напередодні іі світової війни
37. Голод 1932-1933 pp.: причини та проблеми наукового дослідження.
Голодомо́р 1932–1933 років — навмисно організований керівництвом ВКП(б) та урядомСРСР. Охопив Лівобебережну , Правобережну і південну Україну та Кубань, більшість населення яких становили українці.
Причини: прискорена колективізація, завищений план хлібохаготівель.
Заходи влади: «Закон про 5 колосків», продовження хлубозаготівель, встворення загороджувальних загонів, замовчування голоду, відмова від міжнародної допомоги.
Наслідки: загинуло від 3,5 до 8 млн. чол., знищення багатого звичаями укр. села, перемога колгоспного ладу.
Проблеми наукового дослідження:
Значна політизованість питання голодомому
тривалий час не визнавався у світі через політичні чинник - через зацікавленість у налагодженні дипломатичних стосунків із СРСР,
деякі сили зауважують, що він був спровокований самими селянами, які, опираючись колективізації, знищували знаряддя праці та посіви. Крім того, голод мав місце не тільки на українській території, а й у інших регіонах СРСР - Росії та Казахстані,
подвійність і розмаїтість ставлення до проблеми голоду з боку українських політичних діячів
Неповна джерельна база – зокрема, не велося фіксації жертв померлих від голоду, приховування фактів, необхідність у вивченні питання до архівів іноземних країн (частина яких є засекреченою і тому недоступною)
38. Труднощі та успіхи індустріалізації в Україні. Міжнародне становище срср.
Індустріалізація- система заходів спрямована на прискорення розвитку промисловості,зміцнення
обороноздатності СРСР.
Курс на індустріалізацію проголошено 14 з'їздом ВКП(б) в грудні 1925р.
Здійснювалася протягом 1928-1939
Труднощі індустріалізації: розрахунок тільки на власні ресурси країни, нестача кваліфікованих кадрів,
перший досвід проведення планової індустріалізації.
Особливості: розпочалася з важкої промисловості, мала високі темпи (Передбачалося досягти 19 % щорічного приросту промислової продукції, а в 1929 р. XVI конференція ВКП(б) затвердила ще вищі темпи розвитку), жорстка централізація економіки.
Джерела індустріалазації: доходи державного сектору економіки, збільшення експорту сировини і сільгосппродукції; «ножиці цін» між промисловою та сільгосппродукцією; збільшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат; подовження робочого дня; колективізація, примусові державні позики; праця в’язнів; трудовий ентузіазм, підвищення цін на винно-горілчані напої; пограбування церков.
Результати перших п’ятирічок:
І п’ятирічка (1928-32) – форсований розвиток важкої промисловості (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь», Харківський тракторний завод, реконструкція існуючих заводів),
Створення енергетичної бази (Зуївська ДРЕС, Дніпрогес, розбудова шахт Донбасу),
Ліквідовано безробіття.
ІІ п’ятирічка (1933-37) – подальше наростання індустріалізації (хоча темпи росту знижені до 1-14% на рік), будівництво н. заводів (Харківський турбінний, Новокраматорський, азотний завод у Горлівці), розгортання стаханівського руху (соціалістичне змагання за підвищення продуктивность праці. Започаткували шахтарі Ізотов і Стаханов), швидкий розвиток легкої і харчової промисловості, скасування карткової системи.
ІІІ п’ятирічка(1938-1941) – збільшення асигнувань на оборону, пущено 600 підприємств,повільніше нарощування потужностей, встановлення надзвичайно жорстокої трудової дисципліни (за дисциплінарне порушення – кримінальне покарання)
Наслідки: збільшено промисловий потенціал в 7 разів, виникнення нових галузей промисловості (кольорова металургія, маргаринова промисловість ін..), низький рівень життя населення, похід до командної економіки.
