39. Великий терор 1937 – 1938 рр.

Підсумки сталінського керування та проблеми його сучасної інтерпретації.

Терор — насилля влади з метою придушення, залякування політичних противників жорстокими методами.

Репресії – захід державного покарання.

Хвилі терору:

1. 1928-31 – розкуркулення, депортації, викриття шкідницьких організацій ( 1928- «Шахтиська справа» (53 чол. За шкідництво на шахтах), 1930- суд над неіснуючою «Спілкою визволення України» (45 чол. за підготовку збройного повстання), ліквідація УАПЦ).

2. 1932-35 – голодомор, боротьба з націонал-ухильництвом (самогубства М.Хвильвого, М.Скрипника), розправа над кобзарями і лірниками(1934).

3. 1937-38 – «великий терор». Масові репресії – боротьба з українським націоналізмом, чистка партійної верхівки, репресії в армії , знищення діячів культури(«розстріляне відродження»).

O. Солженіцин на підставі власних спостерігань і досліджень, в книзі Архіпелаг ГУЛАГ вказує кількість жертв сталінського режиму в розмірі 66 мільйонів чоловік,

Підсумки сталінського керування: створено надцентралізовану державу з всеохоплюючим контролем над суспільством та потужною економіко.

Проблеми його сучасної інтерпретації:

• Сталін визначний державний діяч, творець сильної держави, переможець фашизму

чи маніпулятор і злочинець,?

• Народ жертва чи співтворець режиму?

• Творення подій 30-х рр., в т.ч. терору, будувалося не тільки диктаті з імперського центру ,а за участі українства. Чи був український народ творцем, повноцінним суб’єктом історії?

• Як трактувати репресії, голодомори, нищення українських наукових, політичних релігійних діячів – як геноцид протиукраїнського народу, злочини проти людяності чи закономірний процес становлення держави в умовах міжнародної ізоляції чи ?

40. Українські землі у складі Польщі. Румунії та Чехословаччини напередодні іі світової війни

У складі Польщі були Сх.Галичина, Зх.Волинь, Полісся,Холмщина.

У складі Румунії- Буковина, Бесарабія.

У складі Чехословачини – Закарпаття, яке 15.03.1939 проголошується самостійною Карпатською Україною (президент августин Волошин), а 18.03.1939 – стає частиною Угорщини.

Спільні риси: відсутність органів самоврядування, українці не можуть обіймати державні посади, економіка має колоніальний характер, стримується її розвиток, проводилася політика асиміляції та національного гноблення.

Відмінні: найтяжчим національний гніт був у Румунії (навіть заборона на ввіз укр.книжок), уряд жорстоко придушував акції непокори (найбільше укр.. повстання 1924 Татарбунарське), діяв військовий стан до 1928р.

на території Польщі діяли масові українські політичні партії (УНарДемокрОб'єднання, КомуністичнаПЗхУ, ОУН (Організація укр.націоналістів), які переслідувалися урядом за антипольську діяльність, в Польщі відбувалися масові протести і страйки українців, для придушення яких в 1930 польський уряд провів кампанію «пацифікації» (умиротворення –погром 800 сіл), скорочення укр.шкіл.

на території Закарпаття власне українських партій не було, але діяло багато загальнодержавних, діяли «Просвіти»,засновувалися укр.школи, Чехословаччина єдина вкладала кошти в економічний розвиток укр.земель.