Білет №5 Предмет скд.

СКД як наука вивчає історію поняття СКД, теоретичні основи, сфери реалізації СКД, її суб'єктів, ресурсні бази і сучасні технології соціально-культурної діяльності. Предметом СКД є вивчення можливих шляхів і форм активної дії соціально-педагогічного і соціально-культурного середовища на духовний і культурний розвиток різних соціальних, вікових, професійних і етнічних груп. Об’єктом СКД – являється соціально-педагогічне і соціально-культурне середовище існування людини. Суб’єктами СКД - можна розглядати особу, соціальну групу, регіон, суспільство, або людство в цілому.

Білет №6 Структура функцій СКД.

Функції СКД передбачають максимальний розвиток самостійності, ініціативи, творчості населення. Основні функції, які виконує СКД: розвиваюча, комунікативна,інформаційно-просвітницька, культуро-творча, рекреаційно-оздоровча. Генеральною функцією вважається розвиваюча функція, яка пов'язує воєдино всі інші функції. Бо кожна з функцій, так чи інакше пов'язана з розвитком і саморозвитком особистості, її соціальним самоствердженням. Комунікативна функція - передбачає реалізацію потреби людини в спілкуванні (клубно-гурткова робота, творчі об'єднання, вечори зустрічей, дискотеки і т.д.), потреби в безперервній інформаційній міжсуб'єктній взаємодії в різних сферах суспільної соціокультурної практики. Інформаційно-просвітницька – заснована на добровільності, ініціативі самостійності самих людей. Вона забезпечує більш повне задоволення різноманітних індивідуальних дозвіллєвих інтересів, запитів і переваг людей різних віків і професій. Вона спирається на більш широкий, ніж в навчальних закладах, арсенал засобів, форм і методів придбання знань, навичок, умінь, продовжує, доповнює і поглиблює знання та інформацію, отримані в навчальних закладах та з інших джерел. Культуро-творча функція - пов'язана з розвитком духовних сил і здібностей, з активною творчою діяльністю (трудова, технічна, спортивно-ігрова, художньо-театральна, науково-дослідна, прикладна), цілеспрямованою творчою навчальною діяльністю дітей (фестивалі, олімпіади, конкурси, туристичні походи, школи активу і т. п.). Культуро-творча діяльність значною мірою компенсує недолік можливостей для більш повної реалізації різнобічних творчих здібностей дитини, підлітка, дорослої людини. Рекреаційно-оздоровча - вона складається в розробці і здійсненні розважальних, ігрових, оздоровчих дозвіллєвих програм для різних груп населення. Функція за змістом і характером орієнтована на дозвілля активне і пасивне, організоване (запрограмоване) і неорганізоване, колективне (в тому числі сімейне) і індивідуальне. По суті, ця функція сприяє фізичному і духовному відновленню дитини і дорослої людини (прогулянки на повітрі, спорт, вечори відпочинку, ігри, забави, розваги та ін.), А в багатьох випадках вона спрямована на соціально-культурну реабілітацію людей з обмеженими можливостями, як фізичними, так і психічними.

Білет №7 Функція соціальної пам’яті.

Соціальна пам'ять – сукупність наукових знань, ідей, накопичення і збереження в пам'яті людства досвіду всіх минулих поколінь. СП складається з двох шарів: - соціально несвідоме, успадковане генетично(етнічна психологія, менталітет), архетипи, соціальні інстинкти (співчуття, підпорядкування лідеру); - культурна спадщина, що складається з нематеріальної частини (суспільна свідомість у вигляді мови, звичаїв, знань, умінь) отриманих від попередніх поколінь або створених даними поколіннями; та матеріальної частини, що складається з пам’яток культури (штучно створених виробів), документів, і освоєної суспільством природи (корисні копалини, ведення господарства) і т.д. Однією з функцій є процес соціалізації ( процес засвоєння індивідом певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють бути повноправним членом суспільства). СП корегує соціальну поведінку індивідів у відповідності зі сформованими суспільними цінностями. Ще одна – функція селекції (лат. Selectio-вибір, добір) вибір і накопичення інформації корисної для суспільства. Суть механізму СП в накопиченні та відтворенні інформації, для активного використання того, що буде служити прогресу даного народу і взаємодіючих з ним спільнот.

Білет №8

Міжнародні та українські проекти збереження національної культурної спадщини.

Проекти збереження національної спадщини передбачають охорону, збереження, популяризацію об’єктів створених людиною чи природою в силу їх особливої ​​культурної, історичної або екологічної цінності. Найбільшим таким міжнародним проектом є Організа́ція Об'є́днаних На́цій з пита́нь осві́ти, нау́ки і культу́ри, скорочено ЮНЕСКО - спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка сприяє розвиткові національної культури, охороні пам'яток культури тощо. 

Програми організації: комітет «Всесвітньої спадщини» визначае та оберігає об’єкти, які потребують охорони в силу їхньої культурної та історичної цінності; комітет «Нематеріальної культурної спадщини» - визначає шедеври усної і нематеріальної культурної спадщини (усні традиції, традиційні музика, танці, ритуали та фестивалі, ремесла; реалізується також захист зникаючих мов); програма «Пам’ять Світу» - програма покликана охороняти документальну спадщину, історичні документи, архіви і т. п., привертати загальну увагу до значущості існуючих об'єктів. Всі об'єкти можуть розраховувати на спеціальну допомогу та фінансову підтримку.

Українські проекти українські проекти збереження національної культурної спадщини.

Всеукраїнський благодійний Фонд «Україна – ЮНЕСКО» ( в рамках програм ЮНЕСКО) - основна мета діяльності спрямована на підтримку розвитку освіти, науки, культури та інформаційних технологій; Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Арсенал» - музей, який демонструє укр. Історію, культуру і мистецтво. Сам є пам’яткою архітектури національного значення; Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» створений на базі комплексу пам’яток культурної спадщини та природи, пов’язаних з історією укр.. козацтва доби Гетьманщини; Шевченківський національний заповідник, створений на базі музею-заповідника Т. Г. Шевченка, з матою збереження Шевченківських меморіальних місць і навколишнього природного середовища в м. Каневі; Національний «Сорочинський ярмарок» - елемент національної традиції, що представляє творчість народних майстрів; Музей національної архітектури і побуту «Пирогово» являє собою відкриту експозицію етнографічних регіонів України; Центр народознавства «Мамаєва Слобода» - створений для популяризації та відродження самобутніх народних традицій; Музей культурної спадщини – першочергова мета музею колекціонування й експонування робіт укр.. майстрів, з тих чи інших причин змушені були виїхати за кордон(за активного сприяння музею вдалося повернути на Україну чимало творів мистецтва). Та багато інших музеїв, заповідників, бібліотек, які виконують місію збереження та охорони культурної спадщини.

Билет №9

Комунікативна функція соціокультурної діяльності.

Комунікативна функція передбачає реалізацію потреби людини в спілкуванні (клубно-гурткова робота, творчі об'єднання, вечори зустрічей, дискотеки і т.д.), потреби в безперервній інформаційній міжсуб'єктній взаємодії в різних сферах суспільної соціокультурної практики. Зміст комунікативної функції стосовно до соціокультурної сфері складають виробництво, обмін, кодування і декодування, споживання і використання величезних обсягів інформації зі світу науки, мистецтва, релігії та інших областей. Різні рівні, масштаби реалізації цієї функції: міжособистісний, груповий, організаційний і масовий. На груповому рівні цю функцію здійснюють, як правило, малі групи. На організаційному (установському) рівні в якості суб'єктів комунікативної функції виступають великі інтегровані мережі, що охоплюють інформаційну взаємодію безлічі людей і груп в установах і організаціях СКС (театрах, музеях і кіно, навчальних закладах і т.д.). На масовому рівні ця функція передбачає поширення культурної інформації за допомогою ЗМІ та засобів сучасного аудіовізуального технологічного комплексу: радіо, ТБ, Інтернету, кабельних і комп'ютерних мереж і т.д.