19.3 Літнє прибирання міських територій

У завдання літнього прибирання міських територій входить:

• видалення сміття із дорожніх покриттів з такою періодичністю, щоб його кількість на дорогах не перевищувала встановленої санітарної норми.

• видалення із проїзної частини та лотків вулиць ґрунтових наносів в міжсезонні й дощові періоди року;

• очищення відстійників зливоприймальних колодязів дощової водовідвідної системи (каналізації);

• збирання опалого листя;

• зволоження повітря для поліпшення мікроклімату у жаркі дні.

Основним фактором, що впливає на засмічення вулиць, є інтенсивність руху міського транспорту. На накоплення підметеного сміття і засмічення вулиць суттєво впливає також благоустрій прилягаючих вулиць, тротуарів, місць виїзду міського транспорту та стан покриттів прилеглих дворових територій.

Основними операціями літнього прибирання є підмітання лотків і мийка проїзної частини дороги. Мийка лотків допускається на вулицях, що мають дощову водовідвідну систему (каналізацію), добре спрофільовані лотки та поздовжні ухили більше 7⁰/₀₀. На вулицях з інтенсивним рухом бруд збивається потоком транспорту убік, і прибирання цих вулиць полягає головним чином в очищенні лотків, а мийка проїзної частини необхідна тільки 1 раз в 2...3 дня.

Бруд видаляють підмітально-прибиральними машинами, оснащеними лотковими щітками. На вулицях, що мають дощову водовідвідну систему (каналізацію), добре спрофільовані лотки й ухили, прибирання лотків можуть виконувати поливально-мийні машини зі спеціальними насадками. У цьому випадку увесь бруд змивається потоком води до зливоприймальних колодязів дощової водовідвідної системи (каналізації).

Ґрунтові наноси, як правило, утворюються в міжсезонний час, а також при сильних дощах і грозах. На кількість, утворюваних ґрунтових наносів найбільший вплив виявляє правильність експлуатації зелених насаджень, що прилягають, до дорожніх покриттів. Міжсезонні ґрунтові наноси при незначній їх кількості прибираються плугово-щітковими снігоочисниками з наступним підгортанням, навантаженням і вивозом, а при великій їх кількості, коли, неможливо їх забрати плугово-щітковими снігоочисниками, застосовуються автогрейдери. Наноси вантажать снігонавантажувачами в автосамоскиди.

19.4 Зимове прибирання міських територій

Основним завданням зимового прибирання дорожніх покриттів є забезпечення нормальної роботи міського транспорту та руху пішоходів. Прибирання міських територій узимку трудомістке. Складність організації прибирання пов'язана з нерівномірним завантаженням парку снігоприбиральних машин, яка залежить від інтенсивності снігопадів, їх тривалості, кількості палого снігу, а також від температурних умов. Міські території взимку прибирають у два етапи:

• розчищення проїзної частини вулиць і проїздів;

• видалення з міських проїздів зібраного у вали снігу.

Прибирання вулиць узимку складається з наступних робіт:

• своєчасного очищення проїзної частини від палого снігу і боротьби з утворенням криги (ущільненої кірки);

• ліквідації ожеледі і боротьби зі слизькістю покриттів вулиць;

• видалення сніжно-крижаних накатів і ущільненої кірки снігу;

• видалення сніжних валів з міських вулиць (вивіз на звалища, складування, снегосплав і сніготанення);

• розчищення перехресть, зупинок міського транспорту, очищенні лотків після навантаження снігу, прибирання вулиць у безсніжні дні.

Роботою, що визначає ефективність прибирання, є снігоочищення. Ефективне виконання снігоочисних робіт можливо лише за умови суворого дотримання технологічних режимів, від часу початку роботи машин по очищенню вулиць від снігу. Цей час повинен бути мінімальним, в ідеалі очистку слід починати як тільки почався снігопад, що вимагає практично цілодобової готовності машин до роботи. Тому в містах на період снігопадів рекомендується передбачати цілодобове чергування піскорозкидачей і плугово- щіткових снігоочисників.

Для визначення строків видалення снігу з міських доріг і проведення робіт з боротьби зі слизькістю вулиці ділять на три категорії:

1. - виїзні магістралі; всі вулиці з інтенсивним рухом і мають автобусні та тролейбусні лінії; вулиці, що мають ухили, звуження проїздів, де сніжні вали особливо ускладнюють рух транспорту;

2. - вулиці із середньою інтенсивністю руху міського транспорту; площі перед вокзалами, видовищними організаціями, магазинами, ринками та іншими місцями з інтенсивним, пішохідним рухом;

3. - вулиці міста з невеликою інтенсивністю руху транспорту.

Основний спосіб видалення снігу з покриттів міських доріг — підмітання й згрібання його у вали плугово-щітковими снігоочисниками. Очищення проїзної частини вулиць до асфальту одними снігоочисниками може бути забезпечена тільки при порівняно малій інтенсивності руху міського транспорту (не більше 120 маш./година.). При більшій інтенсивності руху, як правило, не можна запобігти утворенню ущільненого снігу без застосування хімічних матеріалів на покриттях доріг. Хімічні матеріали перешкоджають ущільненню й накочуванню снігу, який тільки впав, знижуючи величину сил змерзання льоду з поверхнею дорожнього покриття, але їх можна застосовувати тільки при інтенсивності снігопаду не менше 0,5 мм/год. тому що в противному разі на дорожньому покритті утворюються розчини реагентів. Застосування хімічних матеріалів дає позитивний ефект при ретельному перемішуванні реагентів зі снігом яке можливо досягнути при русі транспортних засобів інтенсивністю більше 100 маш./год. Міські дороги з інтенсивністю руху транспорту більше 100 маш./ год., а також при снігопадах інтенсивністю менше 0,5мм/год. прибирають без використання хімічних матеріалів за рахунок згортання та змітання снігу плугово-щітковими снігоочисниками.

Перший цикл роботи снігоочисника виконують протягом години після початку снігопаду, а наступні кожні 1,5 години. По закінченні снігопаду сніг згрібають і підмітають. Кожний цикл обробки дорожнього покриття розбитий на етапи: витримка, обробка хімічними реагентами, інтервал, згрібання й підмітання снігу.

Витримка — час від початку снігопаду до моменту внесення реагентів у сніг — залежить від інтенсивності снігопаду та температури повітря й ухвалюється такий, щоб повністю виключити утворення на дорожньому покритті розчинів при контактуванні снігу та реагентів.

Інтервал — період між посипанням хімічними реагентами і початком обслуговування. Інтервал витримують тільки при снігопадах незначної інтенсивності. При виконанні робіт першого циклу витримувати інтервал слід тільки при снігопаді інтенсивністю 0,5-1 мм/год.

При взаємодії з реагентами сніг, зберігає властивості сипкості, не зазнає ущільнення й прикочування, завдяки чому при роботі плугово-щіткових снігоочисників досягаєте високоякісного прибирання дорожніх покриттів.

Ущільнений сніг з дорожніх покриттів видаляють автогрейдером, обладнаним спеціальним ножем гребінчастої форми, або сколювачами-розпушувачами. Сніг видаляють складуванням у прилоткову частину проїзду або на площах, вільних від забудови. Крім того, сніг можна видаляти через люки обводненої дощової або господарсько-побутової системи водовідведення.

Боротьба з ожеледдю. Для боротьби з ожеледдю (покриттям пішохідної проїзної поверхонь тонкою крижаною плівкою) можна застосовувати:

1. профілактичний метод, що перешкоджає виникненню ожеледі,

2. метод пасивного впливу, який сприяє підвищенню коефіцієнта зчеплення шин з дорогою, покритою льодовою плівкою.

Перевагу віддають профілактичним методам, але їх застосування можливе тільки при своєчасному одержанні попереджувальних повідомлень метеорологічної служби про виникненні ожеледиці. Після одержання повідомлення необхідно обробити дорожнє покриття хімічними матеріалами з розрахунку 15—20 г/м . Для того, щоб реагенти не розкидалися в сторони колесами транспортних засобів, їх слід розподіляти безпосередньо перед виникненням ожеледі. При такій обробці доріг крижана плівка на поверхні дорожнього покриття не утворюється, дорога робиться лише злегка вологою.

Для усунення слизькості дорожнє покриття треба в найкоротший термін обробити піщано-сольовою сумішшю.

При боротьбі з ожеледдю або утворенням сніжно-крижаних накатів широко застосовують хімічні реагенти (водяні розчини яких замерзають при більш низьких температурах, ніж вода), а також піщано-сольові суміші. Температурні умови визначають вибір матеріалів (хлористий натрій, хлористий кальцій та ін.).

Модуль № 5

Лекція № 20 Знешкодження та переробка міських відходів