- •88. Затримання злочинця.
- •88.1 Умови правомірності затримання злочинця.
- •88.2 Відповідальність за перевищення меж затримання злочинця.
- •89. Крайня необхідність.
- •89.1 Поняття крайньої необхідності і умови її правомірності.
- •89.2 Відповідальність за перевищення меж крайньої необхідності.
- •89.3 Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •90.Фізичний або психічний примус.
- •91.1 Поняття обов'язкового наказу.
- •91.Виконання обов'язкового наказу як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •91.2 Умови відповідальності за виконання злочинного наказу.
- •92. Діяння, пов'язане з ризиком та його кримінально-правова характеристика.
- •92.1 Кримінально-правова відповідальність за спричинення шкоди при вчиненні діяння, яке пов'язане з ризиком.
- •93. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •94. Поняття, підстави і правові наслідки та порядок звільнення від кримінальної відповідальності.
- •95. Види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •96. Звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку із дійовим каяттям. Правові підстави такого звільнення.
- •97. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •99.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.
- •100. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
- •100.1 Строки давності і їх обчислення.
- •100.2 Переривання і зупинення перебігу строків давності.
- •100.3Давність притягання до кримінальної відповідальності за злочини, за вчинення яких може бути призначено довічне позбавлення волі.
- •100.4 Незастосування строків давності і його правова підстава
- •102. Поняття і ознаки покарання.
- •102.1 Відмінність покарання від інших видів державного примусу і заходів громадського впливу.
- •104.Ефективність покарання.
- •104.1 Поняття ефективності покарання, її критерії і показники.
- •104.2 Умови підвищення ефективності покарання
96. Звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку із дійовим каяттям. Правові підстави такого звільнення.
Передумовою такого звільнення є вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості, тобто злочину, що карається за законом позбавленням волі на строк до двох років або іншим більш м'яким покаранням. Це, наприклад, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (статті 118 і 124), умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125), необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128 КК) та ін. Будь-який із аналізованих злочинів визнається вчиненим уперше, якщо:
1) його вчинення фактично мало місце перший раз;
2) хоча б у другий раз, але за перший злочин закінчилися строки давності, погашена судимість і т. ін. Підставою звільнення від кримінальної відповідальності в цьому разі є дійове каяття особи. Таке каяття характеризується трьома ознаками, а саме:
1) щирим покаянням;
2) активним сприянням розкриттю злочину;
3) повним відшкодуванням завданих збитків або усуненням заподіяної шкоди. Відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Щире покаяння передбачає усвідомлення особою своєї вини у вчиненому злочині, щирий жаль про вчинений і осуд своєї поведінки.
Активне сприяння розкриттю злочину - це будь-які дії винної особи, що мають на меті надати допомогу правоохоронним органам у встановленні обставин даної справи, а також осіб, причетних до вчиненого злочину. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди означає задоволення в повному обсязі розумних претензій потерпілого, що ґрунтуються на матеріалах справи. Повне відшкодування завданих збитків може виражатися у відновленні початкового стану предмета посягання (наприклад, ремонт речі), виправленні пошкодженого майна, поверненні викрадених речей, заміні їх на інші або приблизно рівноцінні за вартістю, сплаті відповідної суми коштів або в іншій формі компенсації. Повне усунення заподіяної шкоди передбачає інші засоби загладжування шкоди, наприклад, принесення публічного вибачення за образу, виклик "швидкої допомоги" після заподіяння ушкоджень тощо. Відшкодування збитків або усунення шкоди повинно бути добровільним. Добровільність відсутня у випадках, коли відшкодування збитків або усунення шкоди здійснюється під якимись умовами, наприклад, подання письмової заяви потерпілим про прощення особи, яка вчинила злочин, про відмову потерпілого від якихось претензій до цієї особи в майбутньому тощо. Відшкодування збитків або усунення шкоди може бути здійснено не тільки винним, а й іншими особами (наприклад, батьками неповнолітнього, родичами, близькими тощо). Важливо, щоб ініціатива щодо такого відшкодування виходила саме від імені особи, яка вчинила злочин, і вона об'єктивно не мала можливості зробити це особисто (наприклад, внаслідок відсутності власних коштів, перебування під арештом тощо).