11. Форми і принципи підбору?

За формою практичного здійснення підбору можа бути індивідуальним п груповим. [...]

Індивідуальний підбір забезпечує найбільш ефективний розвиток спадкових якостей потомства від вміло підібраних батьків, п, як правило, при індивідуальному підборі отримують цінне потомство. Але він відрізняється великою складністю, вимагає систематичного ведення обліку всіх індивідуальних якостей значного числа виробників. Тому індивідуальний підбір як основний використовують в племінних господарствах. Але й на племінних фермах слід по відношенню до окремих, найбільш цінним за продуктивністю і племінним якостям маткам застосовувати індивідуальний підбір, па приклад для закладки та подальшого вдосконалення сімейств. [...]

    Ступінь використання індивідуального підбору при розведенні тварин різних видів неоднакова. Його застосовують в основному при вдосконаленні порід великої рогатої худоби і коней. [...]

     Груповий підбір. Суть його полягає в тому, що до групи маток, щодо подібних за загальним або окремим особливостям, підбирають одного пли двох виробників певного якості та походження. Наприклад, в табунном конярстві в косяк маток пускають підібраного жеребщнпроізводі-теля, де він знаходиться протягом всього случного періоду. [...]

     До отарі маток підбирають барана-пропзводітеля відповідного класу з розрахунком отримання потомства бажаного якості. В вівчарстві груповий підбір називаю! класним. В молочному і молочно-м'ясному скотарстві за всім стадом ферми закріплюють одного-двох виробників, що знаходяться на племпідприємстві. [...]

12. Інтер’єр с.-г. Тварин?

Інтер'єр тварин, внутрішня будова (анатомічне і гістологічне) органів і тканин, біохімічні і фізіологічні особливості організму з.-х.(сільськогосподарський) тварин, пов'язані з їх продуктивністю і племінними якостями. Учення про І. ж. — складова частина учення про конституції сільськогосподарських тварин . Об'єкти інтерьерних досліджень: органи і групи крові, типи індивідуальних білків, вища нервова діяльність, обмін речовин.

Дослідженнями встановлено, що тварини різних типів конституції і напрямів продуктивності істотно розрізняються по багатьом інтерьерним показникам. Так, в молочної худоби в порівнянні з м'ясним краще розвинені молочна залоза, органи травлення, дихання, кровообігу, щитовидна залоза, гіпофіз; розвиненіші зовнішні шари шкіри і менш — підшкірна клітковина, в шкірі більше потових і сальних залоз; густіше волосяний покрив; у одиниці об'єму крові менше еритроцитів і гемоглобіну, але на 1 кг живої маси більше крові і її найважливіших елементів; нижче кров'яний тиск, частіше дихання і пульс, вище обмін речовин. Подібні відмінності в інтерьерних показниках встановлені і в інших видів з.-х.(сільськогосподарський) тварин (у коней бистроаллюрних порід в порівнянні з кроковими, у сальних свиней — з м'ясними, у шерстних овець — з м'ясними і т. д.).

Вивчення зв'язків інтерьерних показників з напрямом продуктивності і типами конституції тварин дозволяє поглибити пізнання біологічних основ продуктивності, прогнозувати її вже в ранньому віці, точніше оцінювати тварин за конституцією і племінними якостями.