Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити такі складові:

• вступ;

• 3-4 питання (розділи) основного змісту;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (у разі необхідності).

У вступі (2-3 сторінки) стисло обгрунтовується актуальність теми, її теоретичне та практичне значення, зв'язок з іншими про­блемами політичної економії й практики, формулюються основна мета і завдання курсової роботи.

Тут студент має чітко обгрунтувати вибір своєї теми тим, що вона є важливою як практичною, так і науковою (теоретичною) проблемою. Таке обгрунтування не повинно бути багатослівним. Від доведення ак­туальності обраної теми слід логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні завдання, які мають бути розв'язані відповідно до даної мети. Це зазвичай робиться у формі пе­рерахування (вивчити…,з'ясувати..., дослідити... тощо), Формулю­вання названих завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів курсової роботи та полегшить виведення кінцевих висновків.

В основному тексті (близько 30 сторінок) розкривається зміст кожного із визначених планом розділів. При цьому важливо забез­печити логічні переходи між змістами розділів, аби робота вигля­дала цілісною.

У першому розділі викладається теорія проблеми (теми): її наукові і методичні засади, сучасні дискусії та невирішені аспекти, історія роз­витку та зарубіжний досвід регулювання проблеми. У ньому увага ак­центується на суто теоретичному (абстрактному) аспекті теми. Він є результатом аналізу наукової літератури. Як правило, саме цей розділ є основним, тому він - найбільша частина роботи і може займати 40-45% всього обсягу курсової роботи.

У другому розділі, спираючись на теоретичне визначення пробле­ми, уже викладене у першому розділі, потрібно провести аналіз реаль­ного стану досліджуваної проблеми (теми) в економіці України, ін­ших країн чи у світовому господарстві загалом. Тут потрібно логічно викласти зібраний матеріал, конкретизувати, узагальнити і пояснити його. Значною мірою це досягається за рахунок використання факти­чних і статистичних даних, побудови таблиць, схем і графіків, розра­хунку показників.

У третьому розділі на основі попереднього вивчення сутнісних аспектів проблеми (перший розділ) і проведеного аналізу її фактичного стану (другий розділ) послідовно викладаються аргу­ментовані пропозиції щодо її вирішення (зазвичай у вигляді основ­них напрямків, шляхів, форм і засобів удосконалення, підвищення ефе­ктивності, поглиблення реформи тощо).

У висновках (2-4 сторінки) стисло у вигляді абзаців виклада­ються основні підсумки, що резюмують зміст кожного розділу ро­боти. Ці висновки обов'язково мають давати відповіді на кожне із завдань, поставлених у вступі курсової роботи.

У списку використаних джерел наводяться тільки дійсно ви­користані літературні та інші джерела (1-2 сторінки). Зауважи­мо: на кожне (!) зазначене у списку джерело обов'язково мають бути посилання в основному тексті роботи. Сам список слід складати тільки в порядку посилання на нього у тексті.

В структурі роботи можливі також додатки у вигляді розлогих ав­торських розрахунків, доведень, довідкових матеріалів, таблиць, схем, карт тощо. Але на кожен такий додаток в основній частині роботи має бути посилання і відповідне пояснення. Сенс таких додатків - не пере­обтяжувати основний текст роботи.

Загальний обсяг роботи має бути в межах 35-40 сторінок руко­писного тексту на папері формату А4,або 25-30 сторінок при комп”ютерному наборі тексту (за виключенням додатків).