Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
praktichni_AU_2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
118 Кб
Скачать
☆

Література

Волинський П.К. Основи теорії літератури : Вступ до літературознавства / П.К. Волинський. – К. : Рад. школа, 1967. – 366 с.

Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв. – К. : Либідь, 2001. – 488 с.

Літературознавчий словник-довідник / За ред Р.Т. Гром’яка та ін. – К. : ВЦ “Академія”, 1997. – 752 с.

Літературознавча енциклопедія: У 2-х т./ Авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. – К. : ВЦ Академія, 2007.

Пахаренко В. Основи теорії літератури / Василь Пахаренко. – К. : Ґенеза, 2007. – 296 с.

Ткаченко А. Мистецтво слова : Вступ до літературознавства / Анатолій Ткаченко. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2003. – 448 с.

Хализев В. Теория литературы / В. Хализев. – М. : Высшая школа, 1999.

Завдання

Проаналізуйте на вибір один із рекомендованих творів, визначивши, елементи якої естетики в ньому співіснують:

І. Котляревський “Наталка Полтавка”.

Марко Вовчок “Горпина”, “Козачка”, “Сестра”, “Одарка”.

С. Руданський “Вечорниці”, “Хрест на горі”, “Купці”.

Т. Шевченко “Тополя”.

М. Коцюбинський “Цвіт яблуні”, “Невідомий”, “Сон”.

Додаток № 1

В. Самійленко

УКРАЇНСЬКА МОВА

(Пам’яті Т. Г. Шевченка)

Діамант дорогий на дорозі лежав, -

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не пізнав діаманта того.

Йшло багато людей і топтали його,

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

і в пилу на шляху діамант він найшов,

Кам’янець дорогий він одразу пізнав

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дивний той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді: кам’янець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував,

І палючим огнем кольористо блищить,

І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,

І мислива рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої,

І в народний вінець, як оправу ввела,

І, як ясну зорю, вище хмар піднесла.

І, на злість ворогам, засіяла вона,

Як алмаз дорогий, як та ясна зоря.

І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

І лихим ворогам буде очі сліпить.

Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде у нас,

Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,

Щоб, поглянувши сам на творіння своє,

Він побожно сказав: “Звідкіля нам сіє?”

ДОДАТОК № 2

В. Стус

Як добре те, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що перед вами, судді, не клонюся

в передчутті недовідомих верст.

Що жив, любив і не набрався скверни,

ненависти, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну

і в смерті обернуся у життя

своїм стражденним і незлим обличчям.

Як син тобі доземно уклонюсь,

і чесно гляну в чесні твої вічі,

і з рідною землею поріднюсь.

ДОДАТОК № 3

В. Баранов до українців

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми – українці?

І що є в нас душа, повна вчасних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні – таки український народ,

А не просто населення, як це в звітах дається.

І що хміль наш – у пісні, а не у барилах вина.

І що щедрість – в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край – територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас: - Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]