3. Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.

Перше навчальне питання : «Призначення, будова і робота лебідки. Загальні вимоги щодо користування лебідкою»

При доведенні навчального питання використовувати метод розповіді з поясненням та елементами бесіди для визначення ступеня засвоєння навчального матеріалу студентами. Навчальний матеріал викладати у наступній послідовності:

1. Призначення.

2. Установка, кріплення.

3. Технічна характеристика.

4. Загальна будова.

5. Принцип роботи.

6. Основні вимоги при користуванні лебідкою.

7. Догляд та обслуговування.

Поставити запитання студентам, як вони розуміють призначення лебідки. Відповідь уточнити та дати під запис:

• Для самовитягування машини у випадку її застрягання при подоланні важкопрохідної ділянки шляху;

• Для виходу із води на берег з поганими зчіпними якостями грунту та на круті береги;

• Для надання допомоги іншим автомобілям, які застрягли;

• Крім того на машинах-тягачах – для затягування вантажів на причепи, а на машинах з краном-стрілою – для підйому вантажів.

Використовуючи навчальний стенд автомобіля ЗІЛ-131 пояснити та показати установку та кріплення лебідки на автомобілі. (Установлена попереду автомобіля, закріплена болтами до переднього буфера й до передньої поперечки рами. Передній буфер кріпиться болтами до спеціальних знімних подовжувачів лонжеронів. Привод лебідки здійснюється карданним валом від коробки відбору потужності, закріпленої на коробці передач.)

Основні дані технічної характеристик лебідки ЗІЛ-131 записати на дошці.

• Передаточне число редуктора лебідки - 31.

• Тягове зусилля на тросі - 4500 кгс.

• Граничне тягове зусилля лебідки 5000 кгс. (Вказати, що при більшому навантаженні запобіжний палець, установлений у передню вилку й кінець карданного вала, зрізується й охороняє від обриву трос лебідки.)

• Повна довжина троса лебідки 72 м.

• Робоча довжина троса 65 м.

Використовуючи плакат та матеріальну частину, пояснити загальну будову лебідки та дати під запис основні складові частини лебідки:

1. Передня та задня поперечини рами лебідки;

2. Редуктор;

3. Барабан;

4. Траверса барабана;

5. Вилка включення барабана;

6. Гальмова колодка барабана;

7. Трос з гаком;

8. Запобіжна скоба;

9. Напрямний ролик троса;

10. Карданний вал.

Вказати, що у комплект приладдя кожного автомобіля, обладнаного лебідкою, входить блок (поліспаст) лебідки, яким користуються, якщо необхідно збільшити тягове зусилля лебідки або змінити напрямок тяги, і трос для кріплення блоку лебідки.

Пояснити особливості будови складових частин лебідки та їх взаємодію між собою під час роботи лебідки при розмотуванні троса та під час його намотування на барабан. Акцентувати увагу на принцип роботи механізму вмикання барабана лебідки та автоматичного гальма редуктора.

Вказати, що привод лебідки здійснюється карданним валом від коробки відбору потужності, закріпленої на коробці передач.

Коротко пояснити характеристику та загальну будову коробки відбору потужності. Основні дані дати під запис.

• Коробка відбору потужності реверсивна, допускає відбір потужності до 30 к. с. (23 квт).

• Передаточні числа: для намотування троса 1, для розмотування троса 0,76.

• Загальні передаточні числа коробки відбору потужності з врахуванням шестірень коробки передач: 2,257 для намотування троса 1,72 для розмотування троса.

Коробку відбору потужності встановлюють на фланець правого (по ходу) люка коробки передач.

Пояснити, що передачі включаються вилкою, нерухомо закріпленою на штоку перемикання. Фіксація стрижня перемикання здійснюється кулькою фіксатора. Всі шестірні механізму коробки відбору потужності мають прямі зуби. Керування коробкою відбору потужності здійснюють через люк у підлозі кабіни ключем, що вставляють у втулку на важелі.

Пояснити основні правила користування лебідкою.

• Вмикання лебідки.

• Розмотування тросу та способи його кріплення при самовитягуванні (витягуванні), включаючи використання блоку.

• Правила користування лебідкою при самовитягуванні (витягуванні).

• Кріплення троса в положення для їзди.

Основні правила дати під запис:

1. Тягове зусилля на тросі не повинне перевищувати 4500 кгс. Для одержання більшого зусилля треба застосовувати блок (поліспаст).

2. Робоча довжина троса не повинна перевищувати 65 м; інша довжина троса (не менш трьох-чотирьох витків) повинна залишитися намотаною на барабан.

3. Максимально припустима температура масла в редуктор при роботі лебідки 130°С.

4. Розмотувати трос треба вручну. Допускається використовувати передачу для розмотування троса; при цьому треба вручну підтягувати трос.

5. Кут розташування проса стосовно осі автомобіля (у горизонтальній площині) не повинен перевищувати 15°. При цьому підтягування під навантаженням не повинне перевищувати 10—12 м довжини троса. При більшому куті застосовують блок.

Категорично забороняється:

1. користуватися тросом лебідки для буксирування автомобіля;

2. включати задній хід автомобіля під час роботи лебідки;

3. перемикати передачі під час підтягування автомобіля під великим навантаженням і при зворотному русі автомобіля з гори;

4. перебувати біля тороса або між тросами (при використанні блоку), поправляти укладання витків троса під час роботи лебідки;

5. закладати в отвір вилки кардана болти або інші деталі замість спеціального запобіжного пальця;

6. допускати рух автомобіля з відключеним від вала барабаном лебідки.

Вказати, що догляд та технічне обслуговування лебідки полягає в перевірці й підтяжці всіх кріплень, змащенню підшипників, зміні масла в редукторі, перевірці якості ущільнень, регулюванню підшипників, перевірці й регулюванню осьового зазору вала барабана й зачеплення черв'ячної передачі.

Друге навчальне питання : «Призначення, будова і робота системи регулювання тиску повітря в шинах. Порядок та правила використання системи»

Пояснити необхідність застосування системи регулювання тиску повітря в шинах на військових автомобілях.

Вказати, що застосування системи дозволяє:

• підвищувати прохідність автомобіля на важкопрохідних ділянках;

• продовжувати рух автомобіля до бази без зміни колеса при проколі камери;

• здійснювати постійне спостереження за тиском у шинах з місця водія і знижувати чи підвищувати його при відхиленні від норми як на стоянках так і в русі.

Дати під запис.

Пояснити, що особливістю цієї системи на автомобілі ЗІЛ-131 є те, що повітря для накачки шин використовується із пневмоприводу робочої гальмівної системи.

Назвати з чого складається система:

• з крана керування тиском із клапаном-обмежником зниження тиску;

• голівок підведення повітря до шин коліс;

• шинних кранів запору повітря;

• манометра і трубопроводів.

Склад системи студенти повинні записати в конспекти.

Використовуючи плакат та матеріальну частину пояснити будову та принцип роботи системи та її окремих частин.

Пояснити основні правила використання системи централізованої підкачки шин, основні положення дати під запис.

1. При температурі нижче мінус 40 °С колісні крани відкривати через 15 хв після початку руху.

2. Після подолання важкопрохідної ділянки шляху автомобіль зупинити для підвищення тиску повітря в шинах до 150 кпа (1,5 кгс/см²). Подальше збільшення тиску допускається в ході руху автомобіля

3. При значних ушкодженнях системи регулювання тиску повітря в шинах шинні крани треба закрити, а кран керування поставити в середнє положення. При ушкодженнях шинник кранів необхідно зняти шланги, що з’єднують крани з вентилями коліс, а у вентилі вставити золотники і закрити вентилі ковпачками. У цьому випадку підкачувати шини необхідно, як звичайно, шлангом через кран відбору повітря, а перевіряти тиск у шинах шинним манометром. Золотники і ковпачки для всіх шин водій повинний зберігати разом із дрібним інструментом.

4. Забороняється відключати від системи одне чи кілька коліс і регулювати при цьому тиск в інших колесах.

5. Шинні крани варто тримати постійно відкритими. Закривати їх треба тільки на тривалих стоянках щоб уникнути великого витоку повітря із шин. Перед початком руху шинні крани необхідно відкрити і підкачати шини до нормального тиску.

6. Для того щоб закрити шинні крани, треба користуватися тільки спеціальним ключем, що мається в комплекті інструмента водія. Короткий вороток цього ключа не дозволяє докладати зайвих зусиль. При справному крані повна герметичність досягається при малому зусиллі загортання крана. Спроба досягти герметичності несправного крана збільшенням зусилля загортання і застосуванням подовжувачів воротка приведе до остаточного псування крана.

7. Забороняється ставити кран керування тиском у шинах у положення, що відповідає накачуванню шин при закритих шинних кранах, тому що при цьому може бути ушкоджений шинний манометр.

8. Переводити кран керування в положення, що відповідає накачуванню шин, необхідно плавним рухом (особливо при невеликому тиску в шипах коліс), для того щоб різке підвищення тиску у повітропроводах не привело до ушкодження шинного манометра.

На дошці викреслити таблицю (висвітлити слайд) з характеристикою тиску повітря в шинах в залежності від умов руху.

Вказати, що тиск повітря в шинах не дозволяється знижувати менше ніж 50кПа (0,5кгс/см²),

під час підкачування шин після подолання важкопрохідних ділянок шляху швидкість руху повинна бути не більше 10 км/год при тиску в шинах 1,0 кгс/см² та 20 км/год при піднятті тиску від 1,0 кгс/см² до нормального.

Коротко пояснити правила догляду за системою та основні роботи, які проводяться при технічному обслуговуванні системи централізованої підкачки шин.

Обслуговування системи регулювання тиску повітря в шинах полягає в перевірці герметичності системи в цілому і її окремих елементів, підтягуванню кріплень, прочистці трубопроводів та шлангів, поновленню змазки блоків сальників підводу повітря. Особливу увагу необхідно звертати на герметичність з'єднань трубопроводів і гнучких шлангів, де найчастіше може бути ослаблене кріплення з'єднань.

При КО перед виїздом відчиняють шинні крани та на слух перевіряють чи немає витоку повітря із системи.

При ЩТО зливають конденсат із балонів, прочищають трубопроводи, шланги, повітряні балони, шинні крани від бруду, снігу.

При ТО-1 підтягують кріплення приладів системи. Перевіряють їх герметичність.

При ТО-2 крім того, продувають всі трубопроводи та шланги. Промивають блоки сальників та закладають в них свіжу змазку (через 2 ТО) марки Литол-24.

Опитати 1-2 студентів для закріплення навчального матеріалу.

Підвести підсумок навчального питання.