- •Державний вищий навчальний заклад „державний агроекологічний університет”
- •Практикум з основ загальної екології
- •Практичне заняття №1 Тема:Основні екологічні терміни та закони екології
- •1 Основнні екологічні терміни
- •2 Основні Екологічні Закони
- •Практичне заняття №2
- •Методичні пояснення
- •1.Порівняльний аналіз анатомічних особливостей рослин з
- •3.Порівняльний аналіз життєвих форм (біоморф) рослин та біоморфологічних спектрів
- •2.Аналіз анатомо-морфологічних особливостей рослин, пристосованих до різних умов освітлення
- •4. Класифікаційні системи екоморф
- •Практичне заняття №3 Тема: ліс - як біологічне угрупування
- •1.Сучасний стан, збереження та використання лісу
- •2. Ліс як екологічна система
- •І. Флористичний склад
- •Іі Ярусність (просторова структура лісу).
- •III. Рясність.
- •IV. Встановити ступінь покриття.
- •V. Зустрічаємість.
- •VI.Суспільність
- •VII. Визначення життєздатності
- •VIII. Періодичність
- •IX. Аепективність.
- •X. Життєва форма.
- •XI. Синузії.
- •Аналіз лісового біоценозу
- •Практичне заняття №4
- •Методичні пояснення
- •2.Особливості екологічних режимів водного середовища
- •3. Структура водної екосистеми
- •4. Макроконсументи
- •Основні типи боліт і залежність їх від геоморфології, грунтово- геологічних умов та клімату
- •Рослинний покрив боліт
- •Практичне заняття № 6 Тема роботи: Визначення вмісту важких металів у воді
- •Теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •Розрахункова робота № 1
- •Теоретичні відомості
- •Приклад виконання розрахункової роботи
- •Хід роботи:
- •Контрольні запитання
- •Практична заняття № 8 Тема роботи: Визначення рухомих форм важких металів у водній витяжці грунту та твердих відходах, в стічних водах Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Розрахункова робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Приклад виконання розрахункової роботи
- •Розділ II екологічіii права та обов’язки громадян
- •2 Порядок визначення наднормативних викидів
- •3 Розрахунок величин наднормативних викидів
- •Розрахунок розмірів відшкодувань збитків за н аднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •_ Індивідуальні завдання
- •Приклади розрахунків розмірів компенсації збитків за наднормативні викиди
- •Методичні пояснення до завдання 2. Терміни та визначення
- •Загальні положення
- •Розрахунки величини збитків
- •Розрахунок величин збитків внаслідок загибелі риби Підрахунок проводиться в такій послідовності :
- •Перелік індивідуальних завдань
- •Літературні джерела
Рослинний покрив боліт
Огляд рослинності боліт слід розпочинати з ознайомленням з головними групами асоціацій, а потім переходити до тих комплексів, які асоціації утворюють на болотних масивах.
Структура екосистеми болота визначається їх ярусністю.
В деревному ярусі можуть рости асоціації сосни (Pinus si I vest ris), осики (Populus tremula) різні берези (Betula) вільхи (Aluns ylutinosa), лозняки (зарості Salix cinerea).
В верхньому трав'яному ярусі - багно (Ledum palustne) всріс (Calluna vulgaris) ; осока нидгаста (Carex lasiocarpa) очерет (Phragmitcs communis) рогоза (Typha latifolia), лепеха (Acorus Calamus); касандра (Luonia calycuiata).
В середньому трав’яному ярусі - андромеда (Andromeda polifolia); бобівник (Menyanthes trifoliata); лоза (Salix aurita); хвощ (Egusetum Heleocharis); осока (Carex limosa); ростки берези (Betula pubescens); молінія (Molinia coreluea); щавель водяний (Rumex hydrolapathum)\ вербозілля (Lysimachia thyrsiflora); болотня папороть (Aspidium thelypteris).
В нижньому трав’яному ярусі - псуравина звичайна (Oxycoecos palustris); росинка круглолиста (Drosera rotundifolia)\ ряска (Lemna Trisulca); водокрас (Hydrocharis mors us )\ латаття (Nymphaeaalba) (Cardamine pratensis)
В моховому ярусі ростуть - сфагнум (Sphagnum fus cum, S. magcllanieum) зелені мохи (Polytrichum strictum).
залежності від того, які асоціації переважають на заболоченій площі розрізняють наступні угрупування болотної рослинності.
Сфагново - мохові угрупування.
Гіпново - мохові угрупування.
Осокові асоціації.
Угрупування очерету та інших трав'яних рослин ( рогози, комишу, тощо.)
Болотні угрупування деревних рослин ( сосни, берези, вільхи, осики, тощо)
Рослинні угрупування в природі майже ніколи не трапляються самостійно, вони утворюють комплекси (типи боліт).
Завдання 2. Описати гомеостаз болота та наслідки зміни біотопу під час проведення осушувальних робіт.
Практичне заняття № 6 Тема роботи: Визначення вмісту важких металів у воді
Тема роботи; Визначення транспортного навантаження населених пунктів
Теоретичні відомості
Проблеми транспорту та його впливу на довкілля і здоров'я людини посідають важливе місце в сучасній екологічній політиці всіх рівнів. Транспорт перетворився на потужну галузь економіки і, водночас, став впливовим чинником розвитку і функціонування суспільства. З усіх видів транспорту найбільшими забруднювачами є автомобілі. Забруднення повітря автотранспортом здебільшого відбувається внаслідок спалювання пального у двигунах внутрішнього згорання, виробленого шляхом переробки нафти. Основними газоподібними частками, що утворюються під час роботи бензинових та дизельних двигунів, є двоокис вуглецю, оксид вуглецю, двоокис сірки, окиси азоту. Визначення транспортного навантаження населених пунктів є основою для розробки та вдосконалення схем руху автотранспорту в населенних пунктах.
Інтенсивність руху транспорту вмзначають методом прямого підрахунку кількості транспортних одиниць протягом визначеного періоду час. Для більш точної оцінки транспортного навантаження певної ділянки доцільно проводити обліки в одній і тій же точцітриче, охоплюючи при цьому "години пік" період максимального навантаження та період відносного спокою. При оцінці транспортного навантаження особливу увагу потрібно звертати на характеристику ділянки, де проводиться облік (кількість зелених насаджень, вологість повітря, температуру, швидкість вітру, тип руху автотранспорту).
Хід роботи
Перед початком обліку студент проводить опис ділянки обліку, детально при цьому характеризуючи зелені насадження (віковий та видовий склад, тип покриття, тощо). Підрахунок автотранспорту проводять візуально, фіксуючи при цьому три типи атомобілів: вантажні, автобуси, легкові, по можливості реєструється тип двигуна (бензиновий, дизельний). Облік проводиться три рази (вранці, вдень та ввечері) по 20 хв. кожен.
Отримані результати заносять у таблицю 4.1.
Таблиця 4.1.
Час |
Тип автотранспорту |
Число одиниць |
|
|
Легковий атомобіль (бензинові + дизельні) |
|
|
| |
Автобус |
|
|
І - |
Вантажний автомобіль
|
|
|
На кожен облік транспортних засобів заповнюється окрема таблиця. На основі табличних даних побудуйте графіки інтенсивності руху авто - транспорту в перерахунку на 1 годину. Зробіть висновок щодо завантаження тієї чи іншої магістралі населенного пункту, дайте пропозиції щодо покращення схеми руху автотранспорту.
