4. Класифікаційні системи екоморф

Мета роботи: розглянути сучасні класифікації екоморф рос лин, тварин, охарактеризувати їх на основі гербарних зразків. Матеріал: гербарій рослин, лупи, пінцети, колекції тварин.

Хід роботи. На основі гербарного матеріалу розгляньте к іаеифікаційні системи екоморф:

• біоморфи

• кліматоморфи

• геліоморфи

• гідроморфи

• трофоморфи

Біоморфа - це життєва форма рослин і тварин в залежності від особливостей їх росту і біологічних ритмів.

Класифікація життєвих форм рослин за Серебряковим:

• дерева;

• кущі;

• кущики;

• трав’янисті полікарпіки;

• трав’янисті монокарпіки: мало річники та однорічники.

Класифікація життєвих форм тварин за А.М.Формозовим:

• наземні форми;

• підземні форми;

• деревні;

• повітряні;

• водні.

Наприклад, класифікація саранових за формою тіла, структурою голови, кінцівок, літального апарату:

• темнобіонти (живуть на деревах, кущах);

• хортобіонти (живуть на траві);

• гериетобіонти (підгрунтовий шар); в еремобіонти (глиняні Грунти);

• псамобіонти (піски);

• петробіонти (каміння).

За відношенням до тепла, температури середовища кліматоморфи класифікують:

• гомойотермні (ендотермні, теплокровні мають сталу температуру - птахи, ссавці);

• пойкілотермні (ектотермні, холоднокровні; їх температура відповідає температурі середовища всі рослини і тварини, крім ссавців та птахів).

За широтою амплітуди види поділяють на евритермні (мають широку екологічну валентність, витримують істотне коливання температур) та стенотермні (мають вузьку екологічну валентність, витримують незначне коливання температур).

Рослини класифікують на:

• психрофіти (вологих, холодних субстратів - рослини верхніх широттундри, водорості, лишайники);

• мікротермофіти (мешканці кореальної зони);

• мезотермофіти (мешканці помірних широт);

• макротермофіти (мешканці тропічних широт).

Геліоморфи - за відношенням до світла, тривалості дня і мочі зміни фотоперіодизму, рослини класифікують на:

• « геліофіти (світлолюбні - рослини відкритих місць існування: пустель, пісків, тундри, високогір'я) С - 100%;

• гемігеліофіти (світловитривалі) Стгах -100%, С mm-' 3%;

• гемісціофіти (ті невитривалі) Стах < 100% (рослини добре розвиваються в затінених місцях;

• сціофіти або умбр офіти ( тіньолюбні) Стах < 20%.

Тварин класифікують на:

• фотофіли (світлолюбні);

• фотофоби (темнолюбні).

Гідроморфи. За відношенням до гідрорежиму рослини ділять на:

а) ксерофіти (сухих місць), які в свою чергу можна розділити:

• еуксерофіти (понижена транспірація, коренева система глибока, розгалужена листкова пластинка густо опушена);

• склерофіти (сухі на вигляд, з вузькими дрібненькими листочками, які згорнуті в трубочку);

• сукуленти (соковиті рослини з добре розвинутою водозапасаючою паренхімою різних органів, коренева система слабко розвинута, поверхнева, продихів мало, відкриті вночі, листки редуковані, вкриті товстою кугикулою);

б) мезофіти (рослини середнього зволоження, що ростуть у свіжих місцях), в свою чергу поділяються на:

• еумезофіти;

• мезоксерофіти;

• ксеромезофіти;

в) гіфофіти (рослини високої вологості - боліт, лук, берегів річок і озер, сирого лісу). Для цих рослин характерне слабко розвинена коренева система і механічна тканина, наявність повітряних проміжків у коренях, стеблах, листках. Вони не пристосовані до обмежень у витратах води, погано переносять водний дефіцит. Класифікують на:

• мезогігрофіти;

• еугігрофіти

г) гідрофіти (рослини водного середовища).

Для них характерні інколи добре розвинена коренева система, необхідна для прикріплення до субстрату, продихи редуковані, немає кутикули, листкові пластинки часто розсічені, іноді спостерігається різнолистість, є плаваючі листки, які підтримують водні пагони, що не містять механічної тканини.

Розрізняють еугідрофіти.

За відношенням до гідрорежиму тварин класифікують на:

• ксерофіли - запасають вологу (черепахи, пустельні жаби); які потребують мало вологи і отримують її з їжею (гризуни, комахи);

які запасають значну кількість жиру (верблюди);

• мезофіли (птахи, ссавці, помірних широт, зокрема лісів);

• гігрофіли (тварини заболочених територій, вологого ґрунту-земноводні, мокриці, наземні молюски, амфібії);

• гідрофіли - тварини, які живуть у воді (риби).

За відношенням до води, вологості повітря, кількості опадів організми ділять на:

• гомойогідричні - які підтримують постійний вміст води;

• пойкілогідричні - у яких вміст води відповідає вмісту води середовища.

Трофоморфи за відношенням до поживних речовин організми класифікують на:

• оліготрофні (живуть в умовах малої кількості поживних елементів);]

• евтрофні (в умовах великої кількості поживних елементів);

• мезотрофні (з помірною кількістю поживних елементів).

Зокрема по відношенню до окремих факторів види розділяють:

• нітрофіли (потрібні ґрунти, багаті на N2);

• нітрофоби -- ростуть в умовах збіднених на азот;

• галофіли - рослини засолених ґрунтів;

• глікофіли - рослини незасолених ґрунтів;

• прісних водойм;

• ацидофіли - рослини кислих ґрунтів;

• базифіли - рослини лужних ґрунтів;

• псаммофіти - рослини пристосовані жити на пісках, де спостерігається висока інсоляція, значні коливання температур, випаровування переважає опади. Вони здатні утворювати додаткові корені від стебла, що засипане піском, а швидкий ріст наземних органів дає можливість перегнати їм висоту барханів;

• петрофіти - рослини, що ростуть на кам'янистих ґрунтах;

• кальцефіли - рослини ґрунтів з великим вмістом карбонатів кальцію.