Практичне заняття №1 Тема:Основні екологічні терміни та закони екології

Мета заняття:Поглибленя та розширення екологічних знань студентів шляхом збільшення їх словникового запасу екологічними термінами та роз'яснення законів природи (законів екології).

Завдання 1: Виписати основні екологічні терміни, їх зміст та практичне застосування.

Завдання 2:Виписати основні екологічні терміни, їх значення і наслідки ігнорування цих законів.

1 Основнні екологічні терміни

Абіотичні фактори - умови неживе: природи (Абіотичне середовище), що впливають на організми (сонячне світло, тепло вода, повітря, грунт та ін.)

Автотрофи - єрганізми, які синтезують органічні речовини з неорганічний за допомогою енергії сонячного світла (фотосинтез)або енергії хімічних зв'язків(хемосинтез).До автотрофів відносяться вищі рослини (крім паразитів та сапрофітів), а також деякі бактерії. В ланцюгу живлення автотрофи є продуцентами.

Агробіоценоз - екосистема зі штучним створеним біотичним угрупованням для одержання сільськогосподарської продукції. Характеризується нестійкістю, нездатністю до тривалого існування без втручання та підтримки людини.

Агроекологія - наука про агроценози, розділ прикладної (сільськогосподарсько:) екології, який вивчає структуру, закономірності функціонування агроекосистем. Досліджує зв'язки між організмами в агроценозах, вплив на них середовища, роль організмів у створенні певного біоценотичного середовища, а також продуктивність, типи агроценозів та їх районування. Загальна мета агроекології - використання біоценотичних закономірностей культурної рослинності для підвищення її продуктивності та якості.

Агроекосистема - нестала система агроценопопуляцій культивованих рослин на оброблюваних ґрунтах. І має певний склад, структуру і режим, які дотримуються і регулюються людиною. При відсутності контролю з боку людини поступово втрачає свої властивості,.

Алелопатія - взаємний хімічний вплив сумісно існуючих організмів шляхом виділення у навколишнє середовище продуктів життєдіяльності (фітонциди, холіни, ефірні олії). Один з основних каналів зв'язку авторегуляції біоценозів. Явище алелопатії враховують під час вирощування сільськогосподарських культур (сівозміни, вибір культур на мішаних посівах).

Аменсалізм- біотичний взаємозв'язок між організмами в біоценозі, що носить односторонній характер: дня одного партнера він сприятливий, а для іншого - байдужий.

Антагонізм- суперечність між живими організмами, що проявляється у боротьбі за існування, при якій один або обидва організми зазнають шкоди Найбільш чітко проявляється між хижаком і його здобиччю, хазяїном і паразитом.

Антропогенне навантаження - міра прямого і непрямого впливу діяльності людини на природу в цілому або на окремі компоненти,

Ареал- територія або акваторія, в межах якої поширений вид або інша таксономічна група рослин чи тварин.

Баланс екологічних компонентів - кількісне поєднання екологічних компонентів, що забезпечує екологічну рівновагу (баланс водний, радіаційний, тепловий, кисневий та інший).

Біогени - речовини (в тому числі хімічні елементи), необхідні для існувавння живих організмів; речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але не повністю мінералізовані; речовини, синтезовані протягом життєдіяльності організмів.

Біогенні елементи - складові елементи організмів, без яких неможливе їх існування (понад 2С хімічних елементів).

Біом - зональний тип рослинності з характерною фауною. Схожі біоми об'єднуються в типи (лісостеп, степ),

Біота - історичне сформована сукупність рослин : тварин, об'єднаню загальною областю поширення. Для кожного біому характерна певна рослинність. На відміну від біоценозу, види, що входять до складу біому, не завжди мають екологічні зв'язки.

Біотоп - життєвий простір з відносно однотипними умовами, який займає певне угруповання організмів (біоценоз).

Геліобіонти - організми, пристосовані до життя в умовах яскравого сонячного освітлення.

Гетиротрофи - організми, які для живлення використовують готові органічні речовини. До них відносяться всі тварини, людина, деякі рослини, більшість бактерій, грибів. Б екосистемі виконують ооль консументів редуцентів.

Гідробіонти- організми, що живуть у воді.

Гомеостаз - спроможність організму або природної біосистєми підтримувати динамічну рівновагу відновлення основних структур речовинно-енергетичного складу, а також функціональну саморегуляцію ук.и її ланок у змінних умовах середовища. Гомеостаз забезпечується внутрішніми факторами: генетичною структурою, метаболізмом, сталими зв'язками між компонентами.

Деструктори- різноманітні ґрунтові організми (дрібні безхребетні тварини і мікроорганізми) Із категорії сапрофагів, які розкладають у грунті органічні речовини до їх повної мінералізації.

Едатоп- сукупність умов середовища, що створюються ґрунтом для організмів.

Едифікатор- домінантний вид у фітоценозі, який виконує основну роль у створенні біоценотичного середовища екосистеми,

Екологія - синтетична біологічна наука про взаємовідносини між живими організмами і середовищем їх існування. Екологія досліджує надорганізменн: різні організації (популяція, біоценоз, екосистема, біосфера).

Життя - особлива форма існування матерії на нашій планеті, характерники рисами якої є обмін речовин, самооновлення, само відтворення, еволюція, нагромадження і передача інформації. Життя існує в зовнішньому середовищі у формі окремих організмів; існування живої речовини забезпечується тісним і постійним зв'язком із середовищем завдяки єдності основних процесів - асиміляції та дисиміляції.

Забруднення - привнесення у природне або антропогенне середовище нехарактерних для нього реагентів (ксенобіотиків) або збільшення вище середньої концентрації властивих для даного середовища реагентів. Залежно від походження забруднення класифікують на забруднення природне, фонове і антропогенне.

Заказник - вилучена із сфери господарського користування територія або акваторія, у межах якої протягом певного часу перебувають під охороною окремі елементи природного комплексу (рослинні угруповання, рибні запаси).

Заповідник - ділянка простору, на якій на підставі закону зберігається в незайманому стані весь природний комплекс і ведуться відповідні наукові дослідження. Заповідники бувають біосферні, природні, еталонні.

Ландшафт - конкретна територія, що однорідна за своїм походженням і історичним розвитком, нероздільна за зональними і азональними ознаками, має єдиний екологічний фундамент, одно типовий рельєф, загальний клімат, одноманітне поєднання гідротермічних умов, грунтів, біоценозів і відповідну структуру. Залежно від походження розрізняють ландшафт природний, антропогенний, культурний, геохімічний, агрономічний, болотний та ін.

Пам’ятник природи - рідкісні, визначні об’єкти живої І неживої природи, що виділені під охорону на території невеликого розміру. Цінні з науковому, естетичному та ін. значеннях.

Рекреація - вплив людини на довкілля під час відпочинку. Інтенсивність впливу оцінюється як рекреаційне навантаження.

Сад Ботанічний - колекція живих рослин дикої природи (флори), що вирощується у відкритому або закритому (оранжереї) грунті для проведення наукових досліджень, інтродукції і використання для рекреації.