3.3 Складання списку використаної літератури

У цей список вносять всі використані джерела: підручники, посібники, довідники, монографії, періодичні видання, наукові праці відповідних організацій, стандарти, каталоги та ін. Всі джерела нумерують наскрізно арабськими цифрами та розташовують у списку в алфавітному порядку, або в тому порядку, в якому вони згадуються в тексті. Джерело, на яке посилаються в тексті проставляють у квадратних дужках за типом:

[8] - з указанням порядкового номера джерела, під яким воно записано у списку використаної літератури;

[8, с.24] - з указанням порядкового номера джерела та сторінки;

Посилання на номера підрозділів, пунктів, таблиць та ілюстрацій, взятих з літературних джерел, не допускається.

У списку літератури необхідно вказувати:

а) для книжок (підручників, навчальних посібників, монографій, довідників та ін.) одного, двох або трьох авторів – прізвища та ініціали авторів, заголовок книги в такому вигляді, в якому він вказаний на титульному аркуші і на тій же мові, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Якщо авторів більше трьох, описування починають з назви книги, потім іде перелік авторів у тій послідовності, як в оригіналі. Дозволяється вказувати тільки трьох авторів, а далі писати “та ін.”.

Місто (місце) видання пишуть повністю у називному відмінку, крім міст: Києва, Харкова, Москви, та Ленінграда (нині Санкт-Петербург), які записують скорочено – К., Х., М. і Л (СПб).

Назву видавництва пишуть у називному відмінку, рік виданя арабськими цифрами без слова “рік” і без скорочення “р”. Після року видання ставлять крапку, потім – риску, кількість сторінок арабськими цифрами і скорочено замість слова “сторінок” – “с”.

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. –448 с.

2. Ремонт машин /О.І.Сідашенко, О.А.Науменко, А.Я.Поліський та ін.; За ред. О.І.Сідашенка, А.Я.Поліського. – К.: Урожай, 1994. –400 с.

б) для статей із журналів та збірників праць – прізвища та ініціали авторів, заголовок статті, найменування журналу або збірника, рік випуску, номер журналу або збірника праць, сторінки, на яких розміщена стаття.

Суслов К.И. Механизация – важное направление развитие агропрома // Техника в сельском хозяйстве. –1987. №9. – С. 13-16.

в) для нормативно-технічної та проектної документації вказують номер документа, його назву, строк дії.

ДСТУ 2099-92 (ГОСТ 30021-93). Конструкції зварні. Розряди точності. Граничні відхилення лінійних розмірів, допуски форми та розташування поверхонь. – Введ. 01.01.94.

3.4 Складання специфікації

Специфікації креслень складають на окремих аркушах, форма і розміри яких наведені в додатку 2.

Специфікації виконують у відповідності з ГОСТ 2.106.

Специфікація дипломного проекту, як правило складається з розділів, які розміщують у такій послідовності:

- документація;

- складальні одиниці;

- деталі;

- стандартні вироби;

- матеріали.

Назву кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі «Назва» і підкреслюють.

Наявність того або іншого розділу залежить від виробу, на який складають специфікацію. Після кожного розділу необхідно залишити кілька вільних рядків для додаткових записів.

У розділі «Документація» вносять назви документів.

У розділах «Складальні одиниці», «Деталі»; назви складальних одиниць і деталей, з яких складається виріб. Запис вказаних виробів рекомендується виконувати в алфавітному порядку сполучення букв кодів організацій-розробників або в порядку зростання цифр у позначенні.

У розділі «Стандартні вироби» записують вироби, які виготовляють за стандартами (державними, республіканськими, галузевими, підприємства).

У межах кожної категорії стандартів запис виконують за групами виробів, які об’єднані за їх функціональним призначенням (наприклад, підшипники, кріпильні вироби), у межах кожної групи - в алфавітному порядку назви деталей, в межах кожної назви - в порядку зростання позначення стандартів, а в межах кожного позначення стандарту - в порядку зростання основних параметрів або розмірів деталі.

В розділ «Матеріали» вносять всі матеріали, які входять безпосередньо в виріб, що специфікується. Матеріали записують за видами у наступній послідовності:

- метали чорні;

- метали кольорові, благородні та рідкісні;

- пластмаси і пресматеріали;

- паперові та текстильні матеріали;

- лісоматеріали;

- гумові та шкіряні матеріали;

- мінеральні, керамічні та скляні матеріали;

- інші матеріали.

Графи специфікації заповнюють наступним чином:

- в графі «Формат» вказують формати документів, позначення яких записують у графі «Позначення». Якщо документ виконаний на декількох аркушах різноманітних форматів, то в графі проставляють “зірочку” зі скобкою, а в графі «Додаток» перелічують всі формати в порядку їхнього збільшення. Для документів, записаних у розділі «Стандартні вироби», «Матеріали», графу не заповнюють.

Для деталей, на які не розроблені креслення, в графі вказують: БК (без креслення);

- графу «Зона» в дипломних проектах дозволяється не заповнювати;

- у графі «Позначення» вказують порядкові номери складових частин, що входять у виріб. Для розділу «Документація» графу не заповнюють;

- у графі «Позначення» вказують:

а) у розділі «Документація» - позначення документів;

б) у розділах «Складальні одиниці», «Деталі» - позначення основних конструктивних документів, що записані у відповідних розділах;

в) у розділах «Стандартні вироби», «Матеріали» графу не заповнюють.

- в графі «Назва» вказують:

а) у розділі «Документація» - назву документів, наприклад: (Складальне креслення, Креслення загального вигляду).

б) у розділі «Складальні одиниці», «Деталі» - назву виробів у відповідності з основним надписом на конструкторських документах;

в) у розділі «Стандартні вироби» - назву та позначення виробів у відповідності зі стандартами на ці вироби;

г) у розділі «Матеріали» - позначення матеріалів, встановленні стандартами.

- в графі «Кількість» вказують:

а) для складових частин виробів, кількість їх на один виріб, що специфікується;

б) в розділі «Матеріали» - загальна кількість матеріалів на один виріб з указанням одиниць вимірювання;

в) в розділі «Документація» - графу не заповнюють.

Допускається резервувати номера позицій, які проставляють в специфікації при заповнені резервних рядків.