4.3 Позначення розмірів, граничних відхилень, допусків форми та розташування поверхонь

Нанесення розмірів і граничних відхилень наноситься згідно ГОСТ 2.307, основні вимоги яких наведені нижче.

Загальна кількість розмірів повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення і контролю виробу.

Лінійні розміри та їхні граничні відхилення на кресленнях вказують в міліметрах.

Кутові розміри та їхні граничні відхилення вказують в градусах, хвилинах і секундах з позначенням одиниць виміру.

Для розмірних чисел застосовувати прості дроби не допускається, за виключенням розмірів в дюймах.

При розміщенні елементів предмета на одній вісі або на одному колі розміри, що визначають їх взаємне розташування, наносять такими способами:

- від загальної бази (поверхні, вісі);

- заданням розмірів декількох груп елементів від декількох загальних баз;

- задання розмірів між суміжними елементами.

Розміри на кресленнях не допускається наносити у вигляді замкнутого ланцюга, за виключенням випадків, коли один з розмірів вказаний як довідковий. На будівельних кресленнях розміри наносять у вигляді замкнутого ланцюга, крім випадків передбачених у відповідних документах.

Розміри на кресленнях вказують розмірними числами і розмірними лініями. При нанесенні розміру прямолінійного відрізка, розмірну лінію проводять паралельно цьому відрізку, а виносну - перпендикулярно розмірній.

При нанесенні розміру кута розмірну лінію проводять в вигляді дуги з центром в його вершині, а виносні лінії - радіально.

Мінімальні відстані між паралельними розмірними лініями повинні бути 7 мм, а між розмірною лінією і лінією контуру - 10 мм, їх вибирають в залежності від розмірів зображення і насиченості креслення.

Розмірні лінії бажано наносити за контурами зображення і необхідно уникати їхнього перетину з виносними лініями.

Розмірні числа і граничні відхилення не допускається розділяти або перетинати будь-якими лініями креслення.

Граничні відхилення лінійних розмірів можуть бути вказані наступними способами:

- умовним позначенням полів допусків, наприклад: 18Н7, 12е8;

- числовим позначенням полів допусків, наприклад: 12 ; 40 ;

- умовним позначенням полів допусків з вказуванням в дужках їх числових значень, наприклад: 18Н7(^-0,018); 12е8( ).

Граничні відхилення кутових розмірів вказують тільки числовими значеннями, наприклад: 60^о±5^¢; 45^о±10^¢.

Граничні відхилення відносно низької точності допускається не вказувати безпосередньо після номінальних розмірів, а обумовлювати загальним записом в технічних вимогах, наприклад:

Невказані граничні відхилення розмірів: Н14, h14, ± .

Правила указання на кресленнях допусків форм і розташування поверхонь виконуються згідно ГОСТ 2.308, основні вимоги якого наведені нижче.

Допуски форми і розташування поверхонь вказують на кресленнях умовними позначеннями. Якщо відсутній знак виду допуску, допуск форми і розташування поверхонь допускається вказувати текстом в технічних вимогах. При вказуванні допуску форми і розташування поверхонь в технічних вимогах текст повинен мати:

- вид допуску;

- указання поверхні або іншого елемента, для якого задається допуск (для цього використовують літерне позначення або конструкторське найменування поверхні);

- числове значення допуску в міліметрах;

- указання баз, відносно яких задається допуск (у відповідних випадках);

- указання про залежні допуски форми і розташування поверхонь (у відповідних випадках).

При умовному позначенні дані про допуски форми і розташування поверхонь вказують в прямокутній рамці, поділеній на дві і більше частин, в яких розміщують:

в першій - знак допуску;

в другій - числове значення допуску в міліметрах;

в третій і наступних - літерне позначення бази (баз) або літерне позначення поверхні, з якою зв’язаний допуск.