Мета і завдання написання реферату

Метою написання реферату є підтвердження рівня опанування слухачами основних положень з обраної тематики, демонстрація знання відповідної літератури, вміння аналізувати матеріал, робити узагальнення та самостійні висновки. Реферат повинен передбачати розкриття конкретного напряму службової діяльності, мати прикладний характер та практичну спрямованість.

Слово «реферат» походить від латинського «refero», що означає «переказувати, відтворювати, доповідати, повідомляти». Реферат – це короткий виклад, огляд матеріалу з будь-якої проблеми, скорочений зміст книги.

Рефератом також називають коротку доповідь із оглядом існуючого готового матеріалу з будь-якої проблеми, але при цьому, як правило, автор все ж готує письмовий варіант плану та конспект того повідомлення, яке він робить на семінарі чи конференції. Референтом називають людину, яка готує узагальнення великого обсягу інформації, з метою економії часу, необхідного на її осмислення та підготовку рішення. Реферати можна розрізняти за формою і змістом, але загальною ознакою для них є вміст стислого, узагальненого викладу інформації з проблеми, яка викликає науковий інтерес. Реферат зазвичай пишеться в процесі вивчення однієї із важливих навчальних проблем курсу. Мета реферату при цьому – показати, як осмислюється дана проблема. Є також додаткові цілі: формування навичок самостійної навчально-дослідної роботи, опанування методики аналізу, узагальнення, осмислення інформації та перевірка знань студента. Реалізація таких цілей втілюється в життя шляхом поступового вирішення таких завдань: - вивчення літератури з певного питання; - вивчення інформації, яка міститься в літературі або в ресурсах Інтернету; - збирання та узагальнення матеріалу; - складання плану реферату; - написання реферату; - оформлення реферату. Реферування припускає, головним чином, виклад чужих думок, висновків, зроблених іншими вченими, але необхідне висловлювання своєї точку зору з досліджуваної проблеми, хоча б у гіпотетичній формі як припущення, що може бути досліджене, доведене та аргументоване згодом. Окрім того, реферат має на меті формування власного ставлення до проблеми, яка вивчається. Реферат відрізняється від курсової та дипломної робіт тим, що ступінь творчості в ньому менша. В рефераті подається лише первинне осмислення й узагальнення певного обсягу інформації, яка накопичена вченими й викладена в літературі. Курсова робота – це робота наступної сходинки за характером складності та обсягу вимог, вона припускає реферування як складову, або вступну частину, потім виконується творче завдання із реалізації навчального питання, розробки своєї ідеї, де студент повинен показати, як він засвоїв інформацію та методи осмислення навчального матеріалу. Курсова робота повинна вміщувати великий потенціал навчально-дослідної роботи.

Вимоги до написання реферату

Складання плану. Правильно побудований план реферату допомагає систематизувати матеріал, забезпечує послідовність його викладу. Складається він зазвичай за хронологічним або проблемним принципом. Перший припускає розгляд того або іншого явища в його історичному розвитку (від минулого – до сьогодення), другий – вивчення декількох явищ (проблем) і зв'язків між ними. Можливе поєднання обох підходів із застосуванням проблемно-хронологічного принципу розкриття теми. Всі пункти плану мають бути дослівно повторені в тексті реферату як заголовки розділів. План студент складає самостійно, з урахуванням задуму роботи. Проте при усьому різноманітті індивідуальних підходів до плану реферату традиційним є такий: Вступ.

РОЗДІЛ 1. (повне найменування розділу).

РОЗДІЛ 2. (повне найменування розділу).

РОЗДІЛ 3. (повне найменування розділу).

ВИСНОВОК (чи висновки).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

ДОДАТКИ (на розсуд автора).

Проти кожного з перерахованих пунктів вказується сторінка, з якою цей пункт починається в тексті реферату. Актуальність теми визначається проблематикою досліджуваних явищ чи понять, яка має базуватися на аналізі наукової літератури й практики діяльності. Орієнтири у виборі тем для різних напрямів досліджень містяться в додатку Г. Науково-теоретичний рівень реферату досягається за рахунок ретельного аналізу питання, що досліджується, з урахуванням сучасного розвитку стану проблеми, теоретичних узагальнень, оперування об'єктивною та раціональною аргументацією, наведення характерних прикладів, доказових фактів тощо. Практична спрямованість. Тема реферату орієнтується на практику вирішення актуальних проблем, що становлять коло зацікавлення дослідника чи скеровуються викладачем. Теоретичний матеріал необхідно підкріплювати практичним аналізом, наведенням конкретних прикладів, що дозволить забезпечити прикладний характер роботи, більш повно використовувати особистий досвід студента та його творчий потенціал. Структура. Матеріал наукової праці розподіляється рівномірно відповідно до плану реферату: вступ, основна частина, висновки, список літератури, додатки (схеми, таблиці, зразки документів). Стиль викладання матеріалу має бути науково-діловим. У вступі мають бути обґрунтовані актуальність та практичне значення обраної теми реферату, визначені мета та завдання роботи, основні питання, які передбачається розкрити в рефераті, а також повинно бути вказано, з використанням яких матеріалів виконана робота – дається коротка характеристика використаної літератури з точки зору повноти висвітлення в ній обраної вами теми. Обсяг вступу не повинен перевищувати 1-1,5 сторінок. В основній частині розкривається тема реферату шляхом висвітлення основних питань. При цьому необхідно зосередити увагу на науково-теоретичному аналізі поставлених питань у літературі з висновками щодо їх теоретичної та практичної значущості. В основній частині роботи необхідно досить повно і переконливо розкрити усі пункти плану, зберігаючи логічний зв'язок між ними і послідовність переходу від одного до іншого. Кожен розділ рекомендується закінчувати коротким виведенням. У висновках необхідно сформулювати: а) науково-теоретичні та практичні підсумки проведеного аналізу за проблематикою реферату; б)теоретичні та практичні рекомендації, що випливають з проведеного аналізу. Вони мають логічно пов'язуватись зі змістом викладеного матеріалу. Окрім того, узагальнюється викладений в основній частині матеріал, формулюються загальні висновки, вказується, що нового особисто для себе виніс автор реферату з роботи над ним. Роблячи висновки, необхідно враховувати опубліковані в літературі різні точки зору на викладену в роботі проблему, порівняти їх і відмітити, яка з них більше імпонує авторові реферату. В усій роботі, особливо у вступі та висновках, має бути присутнім особисте відношення автора до розкриваних питань. Висновок за обсягом зазвичай не повинен перевищувати вступу. Список літератури містить використані джерела та публікації. Правила оформлення дивіться в додатку В. Додатки. Такими можуть бути документи, матеріали, що розкривають чи підтверджують аналізовані явища, методичні розробки, результати досліджень, анкети опитування, а також таблиці, статистичні дані, діаграми, на які студент посилається в тексті реферату тощо.

Застереження: не слід давати в додатках документи, законодавчі чи нормативні акти, які офіційно надруковані. Такі документи мають бути вказані в списку використаних джерел.