Правила оформлення списку використаних джерел

Список використаної літератури подається відповідно до структури роботи, після тексту та додатків.

Формуючи список використаної літератури, слід дотримуватися таких правил.

1. Першими у списку подаються законодавчі та інші нормативні документи: Конституція України; кодекси, закони України; укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; накази та розпорядження МОНМС України та ін.

2. Решту літературних джерел розміщують відповідно в алфавітному порядку прізвищ авторів чи перших слів назв, якщо автори не вказані.

3. У разі наявності літературних джерел з однаковими прізвищами, їх розміщують в алфавітному порядку з огляду на ініціали, а праці одного автора – за алфавітом заголовків його видань чи відповідно до хронології видання. Слід ураховувати, що іншомовні джерела та література не підлягають перекладу, а подаються мовою оригіналу.

4. Бібліографічний опис літературних джерел (монографій, книг, брошур) cкладається з таких елементів:

– прізвище та ініціали автора, авторів (якщо автора не вказано, то наводяться відомості про осіб, які брали участь у написанні монографії, книги – відповідального редактора, укладача тощо);

– назва друкованої праці;

– місце видання;

– назва видавництва;

– рік видання;

– кількість сторінок.

Приклади оформлення бібліографічного списку подано в додатку В.

Критерії оцінювання рефератів

Кожний реферат оцінюється, виходячи з аналізу сукупності таких критеріїв:

1. Актуальність теми.

2. План реферату має системно розкривати обрану тему.

3. Зміст реферату має передбачати розкриття основних положень теорії та практики.

4. Особистий внесок оцінюється із наявності власних аналітичних висновків та конкретних пропозицій.

5. Використані джерела, тобто наявність достатньої кількості сучасних нормативних і наукових джерел.

Підготовка до захисту і порядок захисту реферату

Необхідно заздалегідь підготувати тези виступу (план-конспект).

Порядок захисту реферат :

1. Коротке повідомлення, що характеризує завдання роботи, її актуальність, отримані результати, висновки і пропозиції. відповіді студента на запитання викладача.

2. Відгук керівника-консультанта про хід виконання роботи.

Поради студентові:

На захист реферату відводиться частіше за все 15-20 хвилин. Намагайтесь дотриматися наведених нижче рекомендацій.

• Готуючись до захисту, пам’ятайте, що Ви повинні представити матеріал максимально детально, і це повинно знайти відображення у схемі Вашої відповіді, бо необхідно виділити головне, найбільш важливе для розуміння матеріалу в цілому, інакше Ви не зможете вкластись у 15-20 хвилин або не розкрити суті питання. Особливо ретельно слід відбирати приклади й ілюстрації.

• Вступ має бути дуже коротким – 1-2 фрази (якщо Ви хочете підкреслити при цьому важливість і складність питання, не говоріть, що воно складне й важливе, а покажіть його складність і важливість).

• Корисно спочатку показати свою схему розкриття питання, а вже потім її деталізувати.

• Розповідати буде легше, якщо Ви уявите собі, що пояснюєте матеріал дуже здібній і добре підготовленій людині, яка не знає саме цього розділу, і що при цьому Вам обов'язково треба довести важливість цього розділу та зацікавити в його засвоєнні.

• Стежте за точністю своїх виразів і правильністю використання термінів.

• Не намагайтеся розповісти більше за рахунок прискорення темпу, але й не говоріть надто повільно, тихо й монотонно.

• Не демонструйте зайвого хвилювання й не напрошуйтеся на співчуття.

• Будьте особливо уважні до усіх запитань викладача, до щонайменших його зауважень у процесі роботи над рефератом. Це допоможе Вам знайти новий, додатковий матеріал. Ні в якому разі його не перебивайте тих, хто ставить Вам запитання.

• Перш ніж відповідати на запитання, необхідно спочатку правильно його зрозуміти. Для цього треба хоч би трохи подумати, іноді перепитати, уточнити: чи правильно Ви зрозуміли поставлене запитання. І при відповіді слід дотримуватися того ж принципу економності мислення, а не висловлювати без розбору все, що Ви можете сказати.

• Будьте доброзичливими й тактовними, навіть якщо до відповіді Ви не готові.

ВІДГУК І РЕЦЕНЗІЯ ЯК ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТУ Під час обговорення та захисту реферату корисно привернути увагу інших студентів, які ознайомляться з текстом раніше і будуть мати можливість виступити з його оцінкою. Під час оцінювання реферату враховують такі критерії:

- чи зумів автор дібрати достатній список літератури, необхідний для осмислення питання, зазначеного як тема;

- чи логічно складено узагальнений план, який відповідає меті та завданням;

- чи вміло зібрано необхідний матеріал та правильно представлено його розуміння;

- чи продемонстровано вміння аналізувати матеріал;

- чи відповідає реферат вимогам об’єктивності, коректності, грамотності,

- логічності, аргументованості, доведеності, зрозумілості стилю та чіткості викладу;

- чи є навички осмислення використаної термінології;

- чи достатньо узагальнені висновки, чи відповідають вони поставленим завданням;

- які методи в роботі з рефератом використано;

- наскільки самостійно виконано роботу;

- чи правильно оформлений реферат в цілому, посилання на використані джерела, список літератури. При оцінці використовуються такі дві жанрові форми як відгук і рецензія. Відгук припускає виклад узагальненої, нехай навіть суб’єктивної, оцінки чи просто враження про реферат, без докладного аналізу всіх позитивних і негативних рис виконаної роботи, у той час як рецензія – це об’єктивна, докладна оцінк6а всіх елементів реферату. Якщо відгук може бути на усний реферат, то рецензія потребує ознайомлення з текстом, його вивчення та оцінки. Рецензія – складений фахівцем критичний відгук на твір (науковий, художній, публіцистичний), що містить зауваження, пропозиції та висновки. Рецензія (нім. rezension, лат. Recensio, англ. Review – огляд, оцінка) – аналіз, розбір, деяка оцінка публікації, твору або продукту, жанр газетно-журнальної публіцистики та літературної критики. Рецензія може стосуватись матеріальних речей (прилади, аксесуари, побутова техніка), комп'ютерних технологій, художньої літератури, музики, фільмів, комп'ютерних ігор. Рецензувати можуть також поточні події, громадські заяви і події. На додаток до критичного твердження, автор рецензії може виставити предмету рецензування певну оцінку для визначення відносної цінності рецензованого предмета. Метою рецензії рукопису зазвичай є рекомендація твору до друку. Мета рецензії опублікованого твору – складення йому аргументованої фахової оцінки. Реквізити рецензії такі:

1. Назва документа (Рецензія на…).

2. Зазначення у назві:

• заголовка рецензованої роботи та її обсягу (…рукопис посібника «Тестові завдання з української мови. 5 клас», обсяг – 100 с. комп’ютерного набору,…);

• прізвище та ініціали автора рукопису (…автор - В.Ф.Жовтобрюх);

• для виданих творів - видавництво та рік публікації (Харків: «Ранок», 2000).

3. Текст, що містить:

• загальну характеристику теми аналізованої роботи та порушеної в ній проблеми, обґрунтування її актуальності, мотивації створення;

• стислий виклад змісту роботи;

• критичні зауваження, пропозиції;

• висновки.

4. Підпис рецензента, завірений печаткою.

5. Дата.

При рецензуванні слід пам’ятати про такі принципи: 1. У рецензії автор мусить ретельно обґрунтувати свою думку глибоким і аргументованим аналізом. Цей аналіз повинен відштовхуватись  від змісту, форми твору, його ідеї, основної думки, чи декількох думок. 2. Якість аналізу залежить від теоретичної та професійної підготовки рецензента, його глибини розуміння предмету, уміння аналізувати об'єктивно. 3. Рецензент повинен побачити і схвалити творчу індивідуальність автора. 4. Стосунки між рецензентом і автором – творчий діалог при рівному положенні сторін. Перевага автора – детальне знання твору. Переваги рецензента – високий рівень теоретичної  підготовки, майстерність аналітика,мовнакультура. 5. Авторське «Я» рецензента може виявлятися відкрито, щоб раціонально, логічно та емоційно впливати на читача. Тому рецензент використовує мовні засоби, що поєднують функції назви й оцінки, книжкові й розмовні слова та конструкції. ТИПОВИЙ ПЛАН ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕЦЕНЗІЇ Рецензія будується за певним планом. В ролі опорних конструкцій в ній уживаються спеціальні звороти мови (кліше), які забезпечують зв'язність, логічність, властиві науковій мові.   Пункти плану можуть бути такими. 1.ВСТУП. Предмет аналізу: якій темі присвячений твір (робота, текст)? Спеціальні звороти мови (кліше): У роботі автор (у роботі, що рецензується) торкається, зачіпає тему (питання)… Твір присвячений розгляду питання (вирішенню проблеми)… Актуальність вибраної автором теми. Робота присвячена актуальній темі…написана на актуальну тему…Актуальність теми обумовлена…Актуальність теми не викликає сумнівів (очевидна). Вихідні дані про автора і твір. Яка мета автора, які завдання їм ставляться? Мета автора… Автор ставить завдання описати… (обґрунтувати, розкрити, уточнити)… 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА. Який основний вміст твору, його основні проблеми? В центрі уваги (знаходяться)…Головні зусилля спрямовані… Центральним питанням роботи є…Автор ставить і вирішує, по суті, одне завдання…Автор відзначає (що?.. описує (що?)… торкається (чого?)… звертає увагу (на що?)…нагадує (про що?)…аналізує (що?) Що вдалося авторові? Оцінка вмісту і форми вихідного тексту. Постараємося тепер пояснити… Далі підкреслимо… Необхідно зупинитися на…Особливо хочеться виділити… Наведемо приклад… Нарешті, можна ще відзначити. Достоїнством є…Чи є недоліки, в чому вони полягають? На жаль, робота не позбавлена недоліків…До істотних недоліків, на наш погляд, належать… Автором не розкрита (недостатньо опрацювана, забута) тема… 3. ВИСНОВОК. Узагальнена оцінка твору. Робота завершується... На закінчення відзначимо…  Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що… Роздумуючи над твором, можна зробити такі (остаточні) висновки.

ДОДАТКИ

Додаток А