Іі. Опис власного педагогічного досвіду (тема самоосвіти «Актуалізація розумового мислення на уроках української мови та літератури»)
Урок рідної української мови та літератури… Яким він має бути сьогодні? Ще у студентські роки я почала замислюватися над цим питанням. Адже я розумію, що переді мною стоїть найвідповідальніше завдання не тільки навчити поважати рідну мову, а й зуміти донести кожне витончене слово в усіх його тонких красотах, щоб пробуджувало воно дитячу душу до благородних дій і вчинків, до праці та патріотизму.
Кожен урок має бути виховуючим, тобто реалізувати виховний потенціал, закладений у невмирущих творах українських письменників, у культурі та мові українського народу. Також важливим складником всебічного розвитку особистості є розумове виховання. У своїй педагогічній діяльності В. Сухомлинський велике значення приділяв саме йому. Педагог стверджував, що розумове виховання – це «надбання знань і формування наукового світогляду, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, вироблення культури розумової праці, виховання інтересу й потреби в розумовій діяльності, у постійному збагаченні науковими знаннями, у застосування їх на практиці». У психолого – педагогічній літературі вживають також термін «розумовий розвиток» - розвиток удосконалення інтелектуальної сфери і здібностей людини.
У процесі розумового виховання школяр повинен навчитися мислити. Тобто, - це процес узагальненого та об’єктивного пізнання явищ та предметів у всіх їхніх особливостях. Недарма Р. Декар стверджував : «Я мислю, отже, я існую».
Особлива
роль у розумовому вихованні належить
формуванню інтелектуальних умінь.
Українська мова та література – це
предмети особливі, вони передбачають
напружену роботу не тільки думки й
пам’яті , а й своєї душі та серця. Недарма
В. Сухомлинський писав
: «Учитель, який хоче мати високі
результати навчання, повинен стати
стилі пізнання своїх учнів, поклади це
в основу організації спільної діяльності
педагога і школярів на уроці». І коли
йдеться про душу дитини не слід жалкувати
ні праці, ні видатків. Адже треба знайти
у душі дитини той єдиний дзвіночок, що
наповнить його життя одухотвореним
змістом, прагненням до підкорення нових
вершин та, звісно, наснаги для підтримування
власної країни, її добробуту та
процвітання.
Тому на уроках української літератури необхідно перш за все виховувати у дітей інтерес до книги, до читання як виду діяльності. Допомогти учню не просто сприймати прочитану інформацію а навчити висловлювати своє бачення теми та проблеми у прочитаній ним книзі, відстоювати свої погляди та арґументовувати їх. На уроках намагаюся розглядати твори українських письменників з сучасної точки зору. Наприклад, цікавими вийдуть : уроки – диспути з української літератури у 9 класі « У чому саме ви вбачаєте красу образу Наталки?» за п’єсою І. Котляревського « Наталка – Полтавка» та « Тарас Шевченко - геніальний поет чи талановитий художник?». Такі уроки розвивають в учнів культуру мислення, виробляють моральні принципи.
Щоб зуміти правильно та ґрунтовно висловити свою думку на уроках, необхідно постійно збагачувати свій словниковий запас словами – термінами, значення яких не завжди легко запам’ятати. Тому вимагаю від учнів введення словника літературних термінів. А після вивчення теми чи окремого розділу проводжу літературні диктанти.
Пропоную такі запитання :
Різновид тропа, що полягає у сполученні різко контрастних, протилежних за значенням слів, внаслідок чого утворюється нова смислова якість.
(Оксиморон)
Втілення в образах тварин , рослин, предметів, явищ абстрактного поняття чи думки.
( Алегорія)
Великий епічний жанр, в основі лежить зображення приватного життя людини в нерозривному зв’язку із суспільним розвитком.
(Роман)
Докладаю зусиль, щоб кожен урок викликав емоції та почуття в учнів, зачепив їхню душу. Для цього насичую урок філософськими роздумами про сенс буття, про духовний світ людини, про загальнолюдські цінності.
Характеризуючи образну систему твору, ставлю проблемні питання, наприклад : «Мокій – образ загубленого покоління чи духовно багатий щирий українець?» за комедією М. Куліша «Мина Мазайло».
Часто застосовую метод «Літературної маски». Так учням набагато легше зрозуміти та осмислити життєвий та творчий шлях письменника чи, навіть, увійти в образ головних героїв і збагнути причини їхньої поведінки.
Для успішного керівництва розвитком розумового мислення учнів необхідно знати індивідуально – психологічні особливості дітей; постійно розвивати їхню пам’ять, уяву, фантазію, а також збуджувати та підтримувати інтерес до виконання певного виду роботи.
На уроках української мови та літератури використовую технічні засоби навчання ( кінофільми, телепередачі, звукозаписи), що стимулюють мовний процес учнів.
Сприяти розумовому мисленню на уроках рідної мови можна поставивши на уроці проблемне питання. Це концентрує увагу учнів на темі уроку.
Застосовую на уроках прийом «Вірю – не вірю» та «Коректор», що допомагає зосередитися учневі і згадати пройдений матеріал. Наприклад, у 5 класі після вивчення теми «Основні випадки чергування у – в, і – й» можна дати таке завдання :
Прийом «Вірю – не вірю»
Розкрийте дужки, запишіть правильно словосполучення слів. Свій вибір обґрунтуйте відповідним правилом.
1. (В, у) вікні, зорях, вересні, лісі, річці, Одесі, радості.
2. (І, й) дід…онук, мати …. син, брат…. Сестра, Тетяна … Ігор,
сидить … працює., грає … співає.
Прийом «Коректор» ( Тема : «Написання слів іншомовного походження»)
Попрацюйте в ролі коректора . Прочитайте слова, запишіть їх, виправивши допущені помилки : карьєра, пєса, більярд, пьюре, премєра, бульон, идея, призидія.
Виправте допущені неточності у слововживанні: писати коректно, робити корективи, виправляти корективи.