Vі. Систематизація й узагальнення знань
Що це таке лексичні та фразеологічні словосполучення?
Як робити письмовий синтаксичний розбір словосполучення?
Як зробити усний синтаксичний розбір словосполучення?
Vіі. Підсумок уроку
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці ; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
Vііі. Домашнє завдання
Виписати з художньої літератури невеликий опис осіннього лісу чи розповідь про нього. Зробити синтаксичний розбір ужитих у тексті словосполучень типу « іменник + іменник», « іменник + прикметник», «дієслово + іменник з прийменником».
Урок 4 « Речення, його граматична основа ( підмет і присудок). Речення з одним головним членом ( загальне ознайомлення)»
Мета : поглибити знання п’ятикласників про граматичну основу речення, способи вираження підмета і присудка; дати загальне уявлення про речення з одним головним членом; формувати загально пізнавальні вміння виділяти граматичну основу в реченні, порівнювати речення з повною граматичною основою і одним головним членом, визначити спосіб морфологічного вираження підмета і присудка ; розвивати творчі вміння побудови речень і зв’язних висловлювань; на основі мовленнєво – комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, почуття поваги до рідного краю.
Міжпредметні зв’язки : український фольклор та література.
Правопис : тире між підметом і присудком.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданням уроку
Установчо – мотиваційний етап
Уведення учнів у спроектоване поняттєво – термінологічне поле : учитель пропонує п’ятикласникам звернути увагу на основні поняття, з якими вони познайомляться на уроці (терміни записати на дошці).
Речення
Логічний наголос
Граматична основа речення: підмет, присудок
Речення з одним головним членом
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Спостереження – зіставлення
Прочитайте текст, визначте, до якого типу мовлення він належить. Спишіть, підкресліть підмети та присудки. Визначте, на які запитання відповідають підмет і присудок. Чи у всіх реченнях наявні обидва головні члени речення?
Співці
У давнину на шляхах України зустрічалися сліпі мандрівники. Ходили вони з поводирями. Через плече перекинута полотняна торба. В одній руці тримали палицю. Називали їх кобзарями. Їх любили в народі. Вони мандрували селами і дарували свої пісні бідним людям.
Коментар учителя. Речення з двома головними членами речення називається двоскладним. Речення з одним головним членом – односкладним. Головні члени речення – підмет та присудок – становлять граматичну основу і залежать один від одного. Усі інші члени речення – другорядні.
Фізкультхвилинка
Покажи як іде дощ?
Як сонечко вийшло?
Як вітер грається з листочками?
Як птахи летять?
Як зайчики стрибають
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Теоретична база уроку (коментар учителя)
Найменшою одиницею людського спілкування є речення.
Речення – це одне або декілька слів, які виражають відносно закінчену думку. Речення передає повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ.
В усному мовленні на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. Одне речення від іншого відділяємо паузами.
Слова в реченні пов’язані між собою за змістом і граматично. Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчень і службових слів.
Кожне речення має граматичну основу, яка складається з головних членів речення.
Підмет – це головний член речення,що називає предмет, про який говориться у реченні, і відповідає на питання хто? що?
Підмет найчастіше виражений іменником або займенником у називному відмінку. Наприклад : 1. Вишня губить листя на причілку хати ( М. Боровко). 2. А я вже стрічалась з зозулькою в лузі ( Л. Завіщана).
Присудок – це головний член речення, який називає дію, стан або ознаку, приписувану підмету, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?
У реченні присудок найчастіше виражений дієсловом, рідше – прикметником або іменником. Наприклад : 1. І древні села перами тополь скорописом листи у літо пишуть.( М. Боровко).