- •1. Загальна характеристика навчального курсу «Юридична деонтологія».
- •2. Взаємозв`язок юридичної деонтології з іншими навчальними дисциплінами.
- •3. Історичні аспекти виникнення системи правових деонтологічних знань.
- •4. Причини необхідності використання знань інших наук (технічні, психологічні, фізичні, хімічні, педагогічні тощо) у сфері здійснення юридичної практики?
- •5. Характеристика нормативно-правової бази здійснення правової освіти в Україні. Нормативно-методичне забезпечення з питань правової освіти населення
- •6. Сутність та завдання реформи правової освіти в контексті Болонської декларації.
- •7. Поняття та основні риси юридичної діяльності.
- •8. Поняття та класифікація юридичної діяльності.
- •9. Характеристика основних принципів незалежності юридичної професії в документах міжнародних організації.
- •10. Права та обов`язки учасників навчального процесу.
- •11. Взаємозв‘язок юридичної науки та юридичної практики.
- •12. Юридична наука: поняття та особливості.
- •13. Система юридичних наук та місце в ній юридичної деонтології.
- •14. Види юридичної професійної діяльності та їх загальна характеристика.
- •15. Високий рівень професійної підготовки та моральних якостей як фактори попередження конфліктних ситуацій у стосунках між суб‘єктами юридичної діяльності.
- •16. Етикет в професії юриста та значення міжнародних стандартів для його формування.
- •Правове регулювання професійної етики юриста в Україні і світі
- •1. Національне законодавство, що регулює морально-етичні засади поведінки юриста. Закони України "Про статус суддів", "Про міліцію", "Про адвокатуру" та інші
- •2. Регулювання етики юриста нормативними актами професійних організацій та об'єднань
- •3. Міжнародно-правові документи, що регламентують моральні принципи юридичної діяльності. Стандарти незалежності юридичної професії. Деонтологічний кодекс
- •4. Законодавство окремих країн щодо етичних норм юридичної професії. Морально-етичний кодекс поліції сша. Положення про етичні принципи поліцейської служби Великобританії
- •17. Міжнародні стандарти діяльності суддів.
- •18. Моральні принципи як базові елементи формування загальної культури представника юридичної професії.
- •19. Основні риси діяльності юрисконсульта підприємства.
- •20. Поняття та види юридичних справ.
- •21. Поняття та зміст юридичної освіти.
- •22. Принципи гуманізму, колективізму, особистої відповідальності за доручену справу та їх роль у здійсненні професійних обов‘язків юристами.
- •23. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури.
- •24. Причини виникнення конфліктних ситуацій під час розв‘язання юридичних справ.
- •25. Причини професійної деформації юристів та форми їх прояву.
- •26. Професія слідчого як різновид юридичної професії. Вимоги, що ставляться до професійних якостей працівників слідства.
- •27. Поняття та риси професії юриста.
- •28. Розгляд судових справ як напрямок юридичної діяльності.
- •29. Роль інституту адвокатури в ході розв‘язання юридичних справ. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року.
- •30. Роль теоретичних юридичних знань у процесі вдосконалення практичної діяльності юристів.
- •31. Роль юридичної деонтології у формуванні професійної свідомості майбутнього юриста.
- •32. Роль юридичної практики в оволодінні теоретичними знаннями.
- •33. Система юридичної освіти в Україні: стан, проблеми та перспективи.
- •34. Співвідношення моральних і правових засобів у регулюванні юридичної діяльності.
- •35. Фактори формування професійної свідомості та культури юриста.
- •36. Характеристика правового статусу нотаріуса відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року.
- •37. Характеристика правового статусу прокурора відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 жовтня 1991року.
- •38. Характеристика правового статусу суддів. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» вiд 7 липня 2010 р.
- •Глава 2Суддя
- •Глава 1 Загальні положення
- •39. Характеристика системи навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних закладах освіти.
- •40. Юридичні конфлікти: їх сутність та засоби подолання.
- •41. Юридичні знання в сфері політичної та економічної діяльності та їх загальна характеристика.
- •42. Характеристика системи нормативно-правових актів, що регулюють різні напрямки юридичної діяльності.
- •43. Функції юридичної науки.
- •44. Методи юридичної науки.
- •45. Характеристика окремих форм та методів навчання в системі юридичної освіти.
- •46. Поняття та структурна характеристика моралі.
- •47. Структурна характеристика (рівні) моральної культури (моральні знання та моральні почуття).
- •48. Загальна характеристика професійної деформації та форми її прояву. Зовнішні та внутрішні фактори, що сприяють процесу деформації моральної свідомості.
- •49. Характеристика учбових закладів України, що готують працівників юридичної сфери.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •50. Правові дії та юридична діяльність.
12. Юридична наука: поняття та особливості.
Юриспруденція, або правознавство – спеціалізована круг знань у сфері суспільствознавства. Якщо суспільствознавство – це наука неприродний суспільстві взагалі, то правознавство – система знань в галузі права і держави. Термін «правознавство» тотожній терміну «юриспруденція».
Термін «юриспруденція» виник в Стародавньому Римі напрікинци IV – для початку III століття у давнину н.е. (лат. jurisprudentia – навик має рацію) і в дбайливий момент уживається в значеннях:
– науки про право і державу, тобто юридичної науки, або – теоретичній діяльності в галузі права;
– професійній практичній діяльності юриста (суддя, прокурор, слідчий, нотаріус, адвокат і тому подібне).
Юридична наука – це система знань неприродний об’єктивних властівості має рацію і держави в їх понятійно-юридичному розумінні і виразі, неприродний загальних і окремих закономірностях виникнення, розвитку і функціонування держави і права в їх структурною багатоманітності.
Основні риси (ознаки) юридичної науки:
1. Суспільна наука, яка має практичний характер. Вона покликана обслуговувати потреби суспільного життя, юридичної практики, юридичної освіти, забезпечувати юридичних робітників необхідними даними неприродний виданні і застосуванні законів.
2. Наука, яка має властивості точних наук. Юридична наука включає в основному конкретні знання, виражені в точних конструкціях, співвідношеннях, ніби і природні науки. Юриспруденцію в деякій мірі можна порівняти з медичною наукою, яка також суміщає теоретичну і прикладну (практичну) спрямованість. Юрист, ніби і лікар, має справу із здоров’ям і життям. Діяльність юриста стосується «здоров’я» суспільства в цілому, духовного живіт людини. Юрист проводить профілактичну роботу, «лікує» пороки в суспільному житті, духовному світі людини. У цьому полягає гуманістична спрямованість професій юриста і лікаря, які виникли біля стародавніх часах.
3. Наука, яка утілює в собі позитивні якості наук про мислення. Вона досліджує питання, пов’язані з можливістю відображаті об’єктивну дійсність в правових думках і поняттях в процеси виріб і застосування законів (вивчення обставин юрідічной поділа, тлумачення законів і т. і.). Так, скажімо, одна з юридичних дисциплін – криміналістика присвячена специфічнім питанням людського мислення, застосуванню багатьох спеціальних знань біля розслідуванні злочинів.
Отже, юридична наука вбирає у себе якості всіх три основніх галузей людських знань – суспільних наук, природних наук, наук про мислення.
Головне завдання теоретичної юриспруденції (юрідічной науки) – займати науковим орієнтиром воєже практики державного і правового будівництва для підгрунтю пізнання і усвідомлення відповідних суспільних процесів і явищ. Юридична наука в сучасній Україні грунтується для досягненнях і досвіді вітчизняної юриспруденції і юриспруденції інших країн, для ідеях і цінностях має рацію і свобод людини, панування має рацію і соціально правовій державності.
Об’єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
Поняття юридичної науки можна розкрити крізь розуміння об’єктів, предмету, порядок і функцій. Під об’єктами є на увазі конкретні сфери (сторони) об’єктивної дійсності, перед предметом науки – визначений зріз (частина) об’єкту пізнання.
Об’єктами юридичної науки є держава і пільга – дійсний два об’єкти. Проте юриспруденція, ніби і кожна наука, має відокремлено улюбленець вивчення.
Вихідним воєже визначення поняття юриспруденції є право, яке включає у себе правову думку держави. Держава і пільга пізнаються і досліджуються ніби складені моменти єдиного об’єкту юридичної науки. У основу їх вивчення покладений відокремлено переконання і міра юрідічності, який конкретизується в окремих сферах і напрямах юридичного пізнання держави і права. Ця конкретизація присутня у всіх окремих визначеннях і характеристиках держави і права, в системі понять юридичної науки в цилому і окремих юридичних науках.
Предмет юридичної науки – об’єктивні властивості має рацію і держави в їх понятійно-юридичному розумінні і виразі, загальні і окремі закономірності виникнення, розвитку і функционування держави і права в їх структурною багатоманітності.
Якщо улюбленець юридичної науки – це думка має рацію у всіх аспектах його теоретіко-пізнавального прояви і вирази, то улюбленець кожної окремої юридичної науки – якийсь визначений елемент юридичної дійсності.
Метод юриспруденції являє собою спосіб юридичного пізнання, виріб і організації юридичного знання. З крізь юридичного порядок улюбленець юриспруденції конкретизується і оформляється у відповідну юридичну теорію (юридичну науку) ніби єдину систему знань про державу і право, виражену в поняттях.
Основний метод юридичної науки – філософська діалектика (матеріалістична і ідеалістична).
Функції юридичної науки – основні напрями розуміння і виразу юридичного знання:
– онтологічна (пізнавальна) – вивчення фундаментальних якостей матерії має рацію, найзагальніших сутнісних явищ і процесив в державному житті, знахідка раніше невідомих закономірностей перебування держави і права;
– евристична – розуміння звістка в державно-правовому життю, знахідка раніше невідомих закономірностей буття держави і права;
– прогностична – передбачення розвитку державно-правовіх процесів;
– практично організаційна – обслуговування практики;
– методологічна – дисертація і розробка засобів вивчення правової дійсності;
– ідеологічна – вплив для розвиток правової культури суспільства і людини;
– політична – вспоможеніє у формуванні державно-правової політики, роз’ясненні політичних і законодавчих рішень.
Юриспруденція ніби система юридичних наук
