22.Терміни та їх місце в діловому мовленні.

Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання - науки, культури, техніки, політики, економіки, називаються термінами. Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення.

Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство, справочинство); запозичується із інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фітобіологія, фототелеграф, відеокамера).

Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні вживаються у медицині, технологічні - в техніці.

Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор. Це ускладнює розуміння змісту документа.

Отже, терміни кожної сфери науки потребують особливої уваги, постійної роботи зі словниками й довідниками.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію.

23.Професійна та виробничо – професійна лексика її відмінність від загальновживаної.

Ця лексика охоплює кількісно ве­лику групу слів, що вживаються на позначення знарядь і матеріалів пра­ ці, процесів виробництва, характер­них для різних професій і спеціаль­ностей. Наприклад: боронування, обмолот, косовиця,хімічні добрива (у працівників сіль­ського господарства); педрада, клас, журнал,оцінка, дошка, семестр (у педагогів).Окрему групу виробничо-профе­сійної лексики становлять терміниЛексикологіяслова, що мають чітко окреслене спеціальне значення й називають по­няття з різних галузей науки, тех­ніки, мистецтва, як-от:звук, морфема, присудок, займен­ник, пряма мова (мовознавчі термі­ни); швидкість, ом, ампер (фізич­ні); кіль, палуба, лінкор (морські).Сукупність термінів, уживаних у пев­ній галузі, називають термінологією.

42.Документ – основний вид ділового мовлення. Загальні вимоги до складання документів.

Документ — основний вид ділового мовлення. Він фіксує та передаєінформацію, підтверджує її достовірність, об'єктивність.Документ — це матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку й має відповідно до чинногозаконодавства юридичну силу. Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функції, оскільки вони— писемний доказ, джерело відомостей довідкового характеру. Відтворюють документи на папері, фотоплівці, магнітній та перфострічці,

дискеті, перфокарті.У практичній діяльності установ організацій і підприємств найчастішевикористовують текстові документи, інформація яких фіксуєтьсярукописним, машинописним чи друкарським способом.

43.Види документів та їх класифікація.

Документ - основний вид ділового мовлення, що містить інформацію, "зафіксовану на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати ЇЇ в часі та просторі**¹.Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функції, оскільки вони - писемний доказ, джерело відомостей довідкового характеру. Оформлюють їх на папері, фотоплівці, магнітній та перфострічці, дискеті, перфокарті.

У практичній діяльності установ, організацій і підприємств найпоширенішим є текстовий документ, зміст якого - мовна інфомація, зафіксована будь-яким типом письма або певною системою звукозаписування.

Документи поділяються на види за кількома ознаками.

1.3а найменуванням розрізняють: заяви, листи, телеграми, довідки, службові записки, інструкції, протоколи 2. За походженням документи поділяють на службові (офіційні) й особисті.

Особисті документи створюють окремі особи поза сферою їх службової діяльності. До особистих належать також і ті документи, які містяться у приватному зібранні особи.

3.3а місцем виникнення документи поділяють на внутрішні й зовнішні. До внутрішніх належать документи, що мають чинність лише всередині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено; до зовнішніх - документи, які є результатом спілкування установи з іншими установами або організаціями.

4.3а призначенням розрізняють документи організаційні, розпорядчі, обліково-фінансові, господарсько-договірні, щодо особового складу, інформаційні.

5. За напрямком документи поділяють на вхідні й вихідні. Вхідний - це службовий документ, що надійшов до установи. Вихідний - це службовий документ, який надсилають іншій юридичній чи фізичній особі

6. За формою документи бувають стандартні (типові) й індивідуальні (нестандартні).

Стандартні документи мають однакову форму і заповнюються у певній послідовності.Індивідуальні документи створюються в кожному конкретному випадку для розв'язання окремих ситуацій. їх друкують або пишуть від рук

7. За термінами виконання є документи звичайні безстрокові, термінові й дуже термінові.

Звичайні безстрокові документи виконуються в порядку загальної черги. Для термінових установлено строк виконання.

8. За ступенем гласності документи поділяють на загальні, таємні, для службового користування(ДСК).

9. За стадіями створення розрізняють оригінали, копії та виписки.

Оригінал - це основний вид документа, перший і єдиний його примірник. Оригінал першим набуває юридичної сили.Копія - це точне знакове відтворення змісту оригіналу чи іншого документа. На копії документа вгорі праворуч обов'язково робиться помітка "Копія". Коли треба відтворити не весь документ, а лише його частину, робиться витяг з нього

10. За складністю документи поділяють на прості (односкладові) і складні.

11. За термінами зберігання документи бувають постійного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років) зберігання.

12. За технікою відтворення документи можуть бути рукописними й відтвореними механічним способом.