23.Суть і форми капіталу.

Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації).Товар-гроші-товар.Капітал може виступати в різних формах і одна з них грошова(Гроші-товар-гроші)-загальна формула капіталу Загальна формула капітал на перший погляд має протиріччя . Якщо всі товари на ринку продаються і купуються по вартості,то додаткова вартість не може з’являтись в суспільстві за рахунок спекуляції. Додаткова вартість не може з’являтися в сфері обміну,але вона і не може з’являтися в сфері обігу. Вонав виробляється в сфері виробництва,а реалізується в сфері обміну.Тому виробництво та обмін взаємозалежні і не можуть існувати один без одного.

24. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.

Глобальні проблеми сучасності — це проблеми, які є загальносвітовими, такими, що зачіпають інтереси усіх держав і націй, класів, соціальних груп, політичних партій, кожної людини зокрема.

Вчені виділяють два основні джерела виникнення глобальних проблем сучасності:

1) поглиблення суперечностей між людиною та природою, які ведуть до виникнення екологічних, продовольчих, енергетичних, природно-сировинних проблем;

2) розширення зони суперечностей між народами, людьми взагалі, що має наслідком виникнення проблем війни та миру, захисту і розвитку духовного середовища, демографічного розвитку, боротьби із злочинністю, міжнародним тероризмом, поширення небезпечних хвороб тощо. Цілком очевидним є факт, що вирішення глобальних проблем сучасності полягає у міждисциплінарному підході до цієї проблеми. Першим такий шлях запропонував Володимир Вернадський, котрий створив вчення про ноосферу — середовище, в якому живе людина. Суть цього підходу полягає у поєднанні філософських, політичних, природничих та техніко-економічних знань до відповідних сфер людської діяльності. Вчений вважав, що людина у сучасному світі повинна мислити планетарно; в основі цього нового мислення є теза щодо рівності людей.Однак для досягнення такого стану необхідно, щоб всі країни змінили підхід до ведення зовнішньої політики, тобто відмовилися від політики конфліктності та конфронтації і перейшли до глобального співробітництва на засадах визнання пріоритетності загально цивілізаційних цінностей.

(16)46. Натуральне та товарне виробництво, їх основні риси.

Протягом усієї своєї історії людство знало дві форми сус¬пільного виробництва — натуральну і товарну. Перша панувала в первісному суспільстві, при рабовласництві та феодалізмі. Друга, за-родившись ще у період розкладу первісного ладу, існує й сьогодні і є визначальною формою виробництва в усіх розвинених країнах.

Натуральне господарство –це така форма організаці виробництва коли продукт виробляється для власних потреб. Товарне виробництво - це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку. (товарне виробництво розвивається в двох формах: просте, капіталістичне)Товарне виробництво на відміну від натурального господарства є не замкнутою, а відкритою економічною формою господарства.Загальні риси:1. Виробництво продукту з метою продажу чи обміну на інший продукт. 2. Безплановий стихійний характер виробництва в масштабі суспільстваВідміності:1. Власником засобів виробництва та виготовленого продукту при простому товарному виробництву + безпосередній виробник чи члени його сім’ї. При капіталістичному виробництві таким власником є підприємець – капіталіст.2. При простому товарному виробництві робоча сила не з товаром при капіталізмі – це товар.

3. Просте товарне виробництво не носить загального характеру в суспільстві, а умова капіталізму воно є загальним.