7 Проба Фелінга

У пробірку вміщують по 10 крапель 1 розчину Фелінга (міді сульфату) і 2 розчину (лужний розчин сегнетової солі), перемішують, додають 20 крапель сечі, нагрівають до кипіння.. За наявності глюкози в сечі випадає жовтий або червоний осад.

8 Проба Барфуда

До 2 мл сечі додають 1 мл реактиву Барфуда (міді ацетат розчинений в оцтовій кислоті) і нагрівають на водяній бані протягом 5 хв. За наявност глюкози зявляється осад міді. Ця окисно-відновна реакція відрізняється від інших (Троммера, Ніландера, Фелінга, Бенедикта, реакції срібного дзеркала) тим, що окиснення моносахаридів відбувається в лужному середовищі, а в близького до нейтрального. У цих умовах дисахариди, що мають відновні властивості (на відміну від моносахаридів) не окислюються. Проба Барфурда з лактозою негативна.

Глюкозурія розвивається тоді, коли рівень цукру в крові піднімається від «цукрового порогу». Вона буває при цукровому діабеті, при аліментарній гіперглікемії, збуджені ЦНС, ураженні нирок та гіпертиреозі, а також у вагітних тварин і відразу після родів.[8]

3.3. Практичне значення дослідження

Біохімічний аналіз крові, собака, Бонні 8 років

Показники	Одиниці виміру	норма	результати
Цільна кров
Гемоглобін	г\л	140-230	141
Гематокрит	л\л	0,35-0,55	0,37
Глюкоза	ммоль\л	3,3-4,5	6,9
Кетонові тіла (сума)	Ммоль\л	-	-
Кобальт	мкмоль\л	0,42-0,85	0, 40
Сироватка крові
Креатинін	мкмоль\л	-	-
Молочна кислота	Мг\100мл	13,0-29,0	34,0
Піровиноградна кислота	мкмоль\л		-
Лужний резерв	Ммоль\л	18-14	14
Кальцій загальний	ммоль\л	2,25-3,13	2,0
Фосфор неорганічний	ммоль\л	1,3-2,0	1,1
Холестерол загальний	ммоль\л	3,0-6,6	2,0

Цукровий діабет, є досить поширеним захворювання серед тварин, на нього хворіють до 0,5% до 0,25% собак та котів, тому практикуючому ветеринарному лікарю важливо знати його етіологію та патогенез, тому що без знання неможливо підібрати правильну терапію і стабілізувати стан тварини.[7]

Основи правильного догляду і годування зобов'язані враховувати не тільки при лікування тварин, але й запобіганню розвитку діабету. Профілактика виникнення діабету має важливе значення, тому що радикальних засобів лікування захворювання все ще не існує. Однак хотілося б сподіватися, що в найближчому майбутньому ця ситуація зміниться зараз ведеться багато дослідження в цій галузі.

З метою контролю стану вуглеводного обміну, його регуляції, діагностики цукрового діабету, у крові визначають вміст глюкози, та ін.. У сечі визначають, креатинін, холестерол, глюкозу, ацетон, сечовину, інсулярнуактивність АСТ, АЛТ, та лужну фосфатазу.

Лабораторно при всіх формах цукрового діабету виявляють підвищений уміст глюкози в сечі та крові. У здорових собак рівень цукру в крові становить натще 80-120 мг/100 л (4,40-6,56 ммоль/л) Рівень глікемії понад 200мг/100мл (11,1 ммоль/л) вважають небезпечною ознакою цукрового діабету. При рівні глікемії 120-180 мг/100мл (6, 55-9,99 ммоль/л) рекомендується додатково визначити вміст у крові сечовини, креатиніну, холестеролу, інсуліну, активність АСТ, АЛТ, лужної фосфатази.

У свиней і коней за ознаку цукрового діабету вважають рівень цукру в крові понад 95-100мг/100мл (5,26-6,1 ммоль/л). Лабораторними методами визначать глюкозу в сечі. Нирковим порогом для глюкози при неуражених у собак є 180 мг у 100 мл крові. Знижується нирковий поріг при дистрофічних процесах у ниркових канальцях, коли зменшується реабсорбція глюкози із первинної сечі. При цьому виникає так званий нирковий діабет. Для встановлення кетоацидозу виявлять кетонові тіла в сечі, іноді - в крові. Абсолютна недостатність інсуліну при ІЗД часто супроводжується кетоацидозом, підвищення у крові вмісту сечовини, креатиніну, холестеролу. При ІНД кетоацидоз реєструють рідко.

ВИСНОВКИ

Стан обміну вуглеводів залежить від складу раціонів, функції кишкового каналу, підшлункової і щитоподібної залоз, печінки та інших органів. Порушення обміну вуглеводів виникають при незбалансованій годівлі, генетичній схильності, порушеннях обміну речовин.[9]

Порушення балансу надходження і виведення глюкози призводять до зміни вмісту її в тканинах і крові. Підвищення концентрації в плазмі крові глюкози (гіперглікемія) і порушення у роботі підшлункової залози, відіграють важливу роль у розвитку цукрового діабету, атеросклерозу і пов’язаних з ним захворювань – ішемічної хвороби серця та інсульту.

Цукровий діабет, це захворювання характеризується багатьма етіологічними чинниками є серйозною ендокринною патологією. Причинами є різні фактори, що часто поєднуються один з одною. При дослідженні на цукровий діабет собак і кішок виникає багато питань, особливо у зв'язку з його етіологією.[11]

Важливе значення у постановці діагнозу мають лабораторні методи дослідження. З метою контролю стану вуглеводного обміну, його регуляції, діагностики хвороб, у крові визначають вміст глюкози креатинін, молочна кислота, піровиноградна кислота, кальцій загальний, .осфор неорганічний

У сечі визначають, креатиніну, холестеролу глюкозу, ацетон, сечовини, інсулянуактивність АСТ, АЛТ, лужної фосфатази.[19]

Повинна бути тісна співпраця між гуманною і ветеринарної медицинами. Причому ветеринарна медицина не тільки користується відкриттями лікарів гуманної медицини, но і робить великий внесок у вивчення цукрового діабету у людини у процесі моделювання діабету у тварин, особливо у собак.