- •4 Особливості проектування валів редуктора
- •4.1 Послідовність розрахунку валів
- •4.2 Компоновочний розрахунок вала за умови кручення та його попереднє конструювання
- •4.3 Компоновочний вибір підшипників та варіанти установки
- •4.4 Ескізна компоновка редуктора
- •4.4.1 Двоступінчастий циліндричний редуктор
- •4.4.2 Конічно-циліндричний редуктор
- •4.4.3 Черв’ячно-циліндричний редуктор
- •4.5 Схеми сил, що діють на вали редуктора
- •4.6 Вибір матеріалу валів та розрахунок допустимих напружень
- •4.4.4 Циліндрично-черв’ячний редуктор
- •4.7 Розрахунок вала за умов фактичного навантаження
- •4.8 Проектування валів
- •4.9 Перевірні розрахунки валів
- •5 Особливості розрахунків при підборі радіально-упорних підшипників
- •6 Пристрої для натягу пасу передач та деталі конструкції рами привода
- •Перелік посилань
4.7 Розрахунок вала за умов фактичного навантаження
Фактичне навантаження визначається епюрами моментів згину та крутних моментів.
Розрахунковий сумарний момент згину у перерізі, Нм
(4.7)
Зведений
момент -
,
що враховує навантаження на ланках
вала, де одночасно діє момент згину -
та крутний момент Т, Нм.
(4.8)
де
- моменти згину від дії складових
навантажень у вертикальній та
горизонтальній площині.
Коефіцієнти чутливості матеріалу вала до асиметрії циклу напружень. =0,02+210-4В ; =0,5 .
Таблиця 4.6 - Механічні характеристики сталей для виготовлення валів та осей
Марка Сталі |
Діам. загот. , мм |
Твердість сердцевини НВ |
В Т Т -1 -1 МПа |
||||
Ст 5 |
б/обме-жень. |
190 |
520 |
280 |
150 |
220 |
130 |
45 |
300 200 100 60 |
217 187-230 190-240 240-270 |
570 640 740 840 |
285 355 440 570 |
196 225 265 345 |
265 294 343 400 |
157 176 206 245 |
40Х |
300 100 60 |
200-240 240-270 270-300 |
686 784 910 |
440 640 715 |
265 392 440 |
335 400 460 |
196 235 275 |
40ХН |
300 100 60 |
200-240 280-340 300-320 |
784 880 980 |
570 686 784 |
345 420 490 |
392 440 490 |
235 275 294 |
20Х 12ХН3А 18ХГТ 20ХН3А 20Х2Н4А |
120 120 60 120 150 |
200-240 270-300 240-300 300-320 380 |
640 930 980 880 1225 |
392 686 784 686 1050 |
235 480 490 410 735 |
294 410 490 470 620 |
157 206 294 265 370 |
30ХГТ |
150 120 60 |
240-270 270-300 300 |
870 920 980 |
696 735 784 |
430 520 550 |
440 460 490 |
265 275 295 |
Розрахунковий діаметр вала у перерізах, де діє
(4.9)
де - коефіцієнт перевантаження привода.
Якщо у перерізі діє тільки крутний момент, то
(4.10)
4.8 Проектування валів
Компоновочні
розміри вала, визначені з умови міцності
на кручення та за використанням
матеріалів мінімально допустимої
міцності, є максимальними -
(див.розділ
4.2 рис 4.14). Розміри у перерізах вала ,
отримані з урахуванням дійсних навантажень
та властивостей вибраного матеріалу,
є мінімальними -
(див.розділ
4.7 рис. 4.14). Ці розміри дають підставу
для проектування вала у перерізах, де
діють навантаження.
Для
проектування потрібно визначити
критичний переріз вала - переріз, де
різниця між
та
-
- мінімальна.
Діаметр
у критичному перерізі
в межах між
і
визначають з урахуванням:
- нормального ряду чисел (табл.3.1);
- узгодження з рядом внутрішніх діаметрів кілець підшипників, якщо переріз припадає на опору.
Якщо діаметр вала у критичному перерізі визначений, то подальше проектування зводиться до повтору конфігурації вала по , але з рівня визначеного діаметра - (рис.4.14).
Згідно
з цим різниця між
і
у всіх перерізах (для виконання
попередньої умови проектування) повинна
бути постійною
.
Виконання цієї умови забезпечує можливість осьової фіксації деталей, що розміщуються на валу.
Проектування
вала є позитивним, якщо запаси статичної
міцності -
та втомної міцності -
у критичному перерізі вала, визначені
при перевірних розрахунках, будуть в
межах допустимих значень:
і
Конструкція і розміри вала, в такому разі, відповідають не тільки вимогам роботоздатності, але й економічності, мінімальній матеріаломісткості та енерговитратності при виробництві та експлуатації.
Рисунок 4.14 - До проектування діаметрів вала у перерізах, де діють навантаження
Підсумкові дані компоновочного проектування валів
1. Ескізи валів з компоновочними розмірами (діаметри валів під підшипники звести в таблицю).
2. Схеми сил, які діють в зачепленні.
3. Схеми установки підшипників в опорах.
4. Компоновочна схема редуктора.
