- •Поняття кримінального права.
- •Предмет, метод та завдання кримінального права.
- •Поняття, ознаки і значення кримінального закону.
- •Структура кримінального закону.
- •Поняття і види диспозицій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
- •Поняття і види санкцій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
- •Чинність кримінального закону в просторі. Поняття території України.
- •Місце вчинення злочину (випадки, коли злочин вважається вчиненим на території України).
- •Принципи чинності кримінального закону за колом осіб.
- •Чинність кримінального закону в часі.
- •Поняття та ознаки злочину. Поняття малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів (види злочинів за різними критеріями).
- •Поняття кримінальної відповідальності. Підстава кримінальної відповідальності.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття складу злочину. Види складів злочину (за ступенем суспільної небезпеки, за конструкцією об’єктивної сторони) та їх поняття.
- •Елементи та ознаки складу злочину. Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- •Злочинні наслідки: поняття та види.
- •Поняття співучасті у злочині
- •Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Поняття, ознаки та мета покарання.
- •Поняття, ознаки та значення системи покарань.
- •Штраф як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання за кк України.
- •Громадські роботи як вид покарання за кк України.
- •Виправні роботи як вид покарання за кк України.
- •Службові обмеження для військовослужбовців як вид покарання за кк України.
- •Конфіскація майна як вид покарання за кк України. Відмінність конфіскації майна від спеціальної конфіскації.
- •Арешт як вид покарання за кк України.
- •Обмеження волі як вид покарання за кк України.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання за кк України.
- •Довічне позбавлення волі як вид покарання за кк України.
- •Загальні засади призначення покарання: поняття та зміст.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів та призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
- •Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.
- •Поняття та правове значення судимості.
- •Поняття і умови погашення судимості.
- •Дострокове зняття судимості.
Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Підставою застосування давності виконання обвинувального вироку є поглинаюча сила часу, протягом якого призначене покарання не було виконано, що зумовлює, як правило, втрату або істотне зменшення суспільної небезпеки засудженого та недоцільність виконання призначеного покарання.
Давність обвинувального вироку - це перебіг визначеного законом часу з моменту набрання обвинувальним вироком законної сили і приведенням його до виконання, протягом якого покарання не було застосовано до засудженого і вирок залишився невиконаним.
Давність виконання обвинувального вироку застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення передбачених ч. 1 ст. 80 КК строків давності; 2) неухилення засудженого від відбування покарання (відсутній перебіг давності); 3) невчинення засудженим до закінчення передбачених законом строків давності нового середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (відсутнє переривання давності).
Особа звільняється від відбування покарання (ч. 1 ст. 80 КК), якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі засудження до покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
3) п'ять років - у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
4) десять років - у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
5) п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Строки давності щодо додаткових покарань, говориться у ч. 2 ст. 80 КК, визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
За наявності певних обставин, що залежать від самого засудженого, перебіг давності виконання призначеного покарання зупиняється (ч. 3 ст. 80) або переривається (ч. 4 ст. 80 КК).
Перебіг давності виконання призначеного вироком суду покарання зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. Ухилення від відбування покарання може бути вчинено різним способом (втеча з місця позбавлення волі, постійна зміна місця проживання, зміна зовнішності засудженого, проживання за чужими або підробленими документами тощо). У цьому випадку перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. При цьому строки, що минули з часу ухвалення засудженого від відбування покарання до моменту його затримання або з'явлення для відбування покарання, в строк давності не зараховується. Більше того, у цьому випадку строки давності, передбачені пп. 1-3 ч. 1 ст. 80 КК, подвоюються.
Перебіг строків давності виконання обвинувального вироку переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 і 3 ст. 80 КК, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Разом з тим у даному випадку, як і у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), законом визначено особливий порядок застосування давності виконання обвинувального вироку до особи, засудженої до довічного позбавлення волі. Відповідно до ч . 5 ст. 80, питання про застосування давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом.
Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі на певний строк. Нагадаємо, що, за нормами міжнародного права, незалежно від часу вчинення злочину строки давності не застосовуються до військових злочинців, які порушили закони та звичаї війни, злочинів проти миру та безпеки людства незалежно від того, були вони вчинені під час війни або в мирний час, а також за злочин геноцид.
Ці положення міжнародного права викладені в ч. 6 ст. 80 КК, за якою давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, а саме: планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни (ст. 437 КК), порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК), застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК), геноцид (ч. 1 ст. 442 КК).
