- •Поняття кримінального права.
- •Предмет, метод та завдання кримінального права.
- •Поняття, ознаки і значення кримінального закону.
- •Структура кримінального закону.
- •Поняття і види диспозицій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
- •Поняття і види санкцій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
- •Чинність кримінального закону в просторі. Поняття території України.
- •Місце вчинення злочину (випадки, коли злочин вважається вчиненим на території України).
- •Принципи чинності кримінального закону за колом осіб.
- •Чинність кримінального закону в часі.
- •Поняття та ознаки злочину. Поняття малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів (види злочинів за різними критеріями).
- •Поняття кримінальної відповідальності. Підстава кримінальної відповідальності.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття складу злочину. Види складів злочину (за ступенем суспільної небезпеки, за конструкцією об’єктивної сторони) та їх поняття.
- •Елементи та ознаки складу злочину. Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- •Злочинні наслідки: поняття та види.
- •Поняття співучасті у злочині
- •Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Поняття, ознаки та мета покарання.
- •Поняття, ознаки та значення системи покарань.
- •Штраф як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання за кк України.
- •Громадські роботи як вид покарання за кк України.
- •Виправні роботи як вид покарання за кк України.
- •Службові обмеження для військовослужбовців як вид покарання за кк України.
- •Конфіскація майна як вид покарання за кк України. Відмінність конфіскації майна від спеціальної конфіскації.
- •Арешт як вид покарання за кк України.
- •Обмеження волі як вид покарання за кк України.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання за кк України.
- •Довічне позбавлення волі як вид покарання за кк України.
- •Загальні засади призначення покарання: поняття та зміст.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів та призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
- •Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.
- •Поняття та правове значення судимості.
- •Поняття і умови погашення судимості.
- •Дострокове зняття судимості.
Форми реалізації кримінальної відповідальності.
Поняття складу злочину. Види складів злочину (за ступенем суспільної небезпеки, за конструкцією об’єктивної сторони) та їх поняття.
Суспільна небезпечність злочину - це антисоціальна властивість, що об'єктивно існує, зумовлена всією сукупністю його негативних ознак, що свідчать про реальну можливість заподіяти шкоду охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам. Причому слід відрізняти суспільну небезпечність як закріплену в законі певну нормативну абстракцію і небезпечність конкретно вчиненого злочину. У кримінальному законі вона закріплюється лише як можливість (здатність) заподіяння шкоди, а при вчиненні конкретного злочину ця можливість перетворюється на дійсність і характеризує суспільну небезпечність саме цього злочину.
За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) розрізняють: 1) простий склад злочину - він містить основні ознаки злочину і не містить ні обставин, що пом'якшують, ні таких, що обтяжують (кваліфікуючих); 2) склад злочину з обставинами, що пом'якшують (так званий привілейований склад), що характеризується обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність і караність певного виду злочину (наприклад, умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України) або вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України); 3) склад із кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують відповідальність і впливають на кваліфікацію.
За характером структури складів, тобто за способом опису їх ознак безпосередньо в законі, усіх їх можна поділити на прості та складні. До простих складів належать ті, які містять ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт. Складним вважається склад, законодавчу конструкцію якого обтяжено якими-небудь обставинами.
За особливостями конструкції розрізняють злочини з формальним складом, злочини з матеріальним складом і злочини з усіченим складом. Таке конструювання ґрунтується на тому, що будь-який злочин у своєму розвитку може пройти низку стадій (етапів): готування, замах, закінчений злочин. Причому окремим видам злочинної діяльності властива винятково висока суспільна небезпечність вже на ранніх стадіях її розвитку. Тому законодавець закріплює нерідко момент закінчення таких злочинів уже на стадії замаху чи навіть готування, не пов'язуючи закінчення злочину з фактом настання суспільно небезпечних наслідків.
Злочинами з формальним складом називають такі, що не включають суспільно небезпечні наслідки як обов'язкову ознаку об'єктивної сторони, а тому злочин вважається закінченим із моменту вчинення зазначеного у законі діяння.
Злочинами з матеріальним складом вважають такі, при конструюванні об'єктивної сторони яких законодавець як обов'язкову ознаку передбачає певні суспільно небезпечні наслідки. У таких складах об'єктивна сторона дістає свій повний розвиток тільки за умови настання зазначених наслідків, і тільки з цього моменту злочин вважається закінченим. У злочинах із матеріальним складом потрібно обов'язково встановлювати причинний зв'язок між самим діянням і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
Злочини з усіченим складом - це такі, в яких момент закінчення злочину самим законом переноситься на стадію готування або на стадію замаху.