- •Поняття кримінального права.
- •Предмет, метод та завдання кримінального права.
- •Поняття, ознаки і значення кримінального закону.
- •Структура кримінального закону.
- •Поняття і види диспозицій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
- •Поняття і види санкцій статей (частин статей) Особливої частини кк України.
- •Чинність кримінального закону в просторі. Поняття території України.
- •Місце вчинення злочину (випадки, коли злочин вважається вчиненим на території України).
- •Принципи чинності кримінального закону за колом осіб.
- •Чинність кримінального закону в часі.
- •Поняття та ознаки злочину. Поняття малозначного діяння.
- •Класифікація злочинів (види злочинів за різними критеріями).
- •Поняття кримінальної відповідальності. Підстава кримінальної відповідальності.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття складу злочину. Види складів злочину (за ступенем суспільної небезпеки, за конструкцією об’єктивної сторони) та їх поняття.
- •Елементи та ознаки складу злочину. Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- •Злочинні наслідки: поняття та види.
- •Поняття співучасті у злочині
- •Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Поняття, ознаки та мета покарання.
- •Поняття, ознаки та значення системи покарань.
- •Штраф як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання за кк України.
- •Громадські роботи як вид покарання за кк України.
- •Виправні роботи як вид покарання за кк України.
- •Службові обмеження для військовослужбовців як вид покарання за кк України.
- •Конфіскація майна як вид покарання за кк України. Відмінність конфіскації майна від спеціальної конфіскації.
- •Арешт як вид покарання за кк України.
- •Обмеження волі як вид покарання за кк України.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як вид покарання за кк України.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання за кк України.
- •Довічне позбавлення волі як вид покарання за кк України.
- •Загальні засади призначення покарання: поняття та зміст.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів та призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
- •Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
- •Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.
- •Поняття та правове значення судимості.
- •Поняття і умови погашення судимості.
- •Дострокове зняття судимості.
Поняття та правове значення судимості.
Судимість - це певний правовий стан особи, зумовлений обвинувальним вироком, яким за вчинений нею злочин призначається покарання і настають у зв'язку з цим відповідні правообмеження.
Особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання обвинувальним вироком законної сили і до погашення або зняття судимості (ч. 1 ст. 88 КК).
Судимість як правова інституція зумовлена потребою більш рішучої боротьби з рецидивом злочинів та заходами кримінально-правового характеру щодо запобігання злочинності. Судимість має завдання продовжити на деякий час кримінально-виконавчий вплив на засудженого після відбуття ним покарання. У цьому розумінні визнання особи судимою тягне для неї не лише несприятливі фізичні та психологічні наслідки, пов'язані з призначенням та відбуванням самого покарання, а й певні правообмеження після відбуття покарання. Одна частина таких наслідків має винятково кримінально-правовий характер, друга - загально-правовий характер.
За юридичною природою судимість як специфічний правовий наслідок покарання має три складові. Перша з них пов'язана з правообмеженням особи, що раніше відбувала покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який її засуджено до позбавлення волі. До такої особи (осіб) може бути застосовано: а) умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання лише після фактичного відбуття нею не менше двох третин строку покарання, призначеного судом (п. 2 ч. 3 ст. 81) або б) заміна невідбутої частини покарання більш м'яким після фактичного відбуття не менше половини строку покарання, призначеного судом (п. 2 ч. 4 ст. 82).
Друга складова судимості пов'язана з правообмеженням особи, яка вже відбула покарання. На цьому рівні: а) наявність судимості як різновиду повторності вчинення злочину є обставиною, що обтяжує відповідальність, при призначенні покарання за вчинення нового злочину (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК); б) судимість виступає кваліфікуючою ознакою багатьох конкретних складів злочинів (ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 203, ч. 2 ст.
204, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 213, ч. 2 ст. 225, ч. 2 ст. 226, ч. 3 ст. 296 КК та ін.). Отже, судимість при цих двох її складових пов'язана з правооб-меженнями суто кримінально-правового характеру.
Третя складова судимості особи, що відбула покарання, пов'язана з правообмеженнями загальноправового характеру. Зазначимо, що так звані загальноправові обмеження, що пов'язані з судимістю, все ще не описані в єдиному правовому акті. Вони вказані в деяких законах та інших нормативних актах. Так, відповідно до ч. 3 ст. 76 Конституції України, не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. За Законом України "Про державну службу", не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які мають судимість.
У ч. 3-4 ст. 88 КК відповідно визначено, що 1) особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості і 2) особи, які були реабілітовані, визнаються такими, що не мають судимості.
